ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 6/58б
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого
Ткаченко Н.Г.,
Панової І.Ю.
розглянувши матеріали Державного підприємства водних шляхів
касаційної скарги “Устьдунайводшлях”
на постанову від 18.01.2005 р. Запорізького апеляційного
та ухвалу господарського суду
від 07.09.2004 р. господарського суду
Херсонської області
у справі № 6/58-Б господарсько суду Херсонської
області
за заявою боржника ВАТ “4-й експедиційний загін підводних та
гідротехнічних робіт”
Про банкрутство
арбітражний керуючий Шикуленко О.В.
за участю представників сторін:
від боржника –Рябчій Я.М., довір.;
–Небосенко Т.О., довір.;
від Державного підприємства водних шляхів “Устьдунайводшлях”
–Андрієнко В.Г., довір.;
від арбітражного керуючого Шикуленка О.В. –Москалець А.П. ,
довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Херсонської області
знаходиться Справа N 6/58-Б про банкрутство ВАТ “4-
й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.09.2004
р. (суддя Пригуза П. Д.) затверджено мирову угоду та припинено
провадження у справі. Також, припинено повноваження арбітражного
керуючого Шикуленка О.В. та дію мораторію на задоволення вимог
кредиторів і заборон, введених ухвалою суду від 10.03.2004 р.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р. (судді: Кричмаржевський В.А. — головуючий,
Радченко О.П. , Хуторний В.М.) апеляційну скаргу Державного
підприємства водних шляхів “Устьдунайводшлях” залишено без
задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області
від 07.09.2004 р. –без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Державне
підприємство водних шляхів “Устьдунайводшлях” звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 18.01.2005 р. та ухвалу господарського
суду Херсонської області від 07.09.2004 р. про затвердження
мирової угоди та прийняти нове рішення, яким відмовити в
затвердженні мирової угоди в частині повного списання боргу ВАТ
“4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”
перед Державним підприємством водних шляхів “Устьдунайводшлях”.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм
матеріального права, зокрема, ст. 38 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 3 7 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
, ст. ст. 66, 136 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 190, 326, 605 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) мирова угода набирає
чинності з дня її затвердження господарським судом.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, господарський
суд при розгляді мирової угоди зобов’язаний дослідити умови
мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству,
а також перевірити порядок проведення зборів комітету кредиторів
та встановлений Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
порядок укладення мирової
угоди.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішення щодо
укладання мирової угоди прийнято правомочним складом комітету
кредиторів та за рішення щодо укладання мирової угоди
висловилась всі члени комітету кредиторів.
Також судами встановлено, що умови мирової угоди передбачають
прощення (списання) всієї заборгованості боржника перед
конкурсними кредиторами у сумі 7 421 120,00 грн.
Отже, в мировій угоди встановлені рівні умови для всіх
кредиторів боржника.
Згідно з ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
мировою угодою визнається
домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів),
зокрема, про припинення зобов'язання за угодою сторін (прощення
боргів).
Прощення (списання) кредиторами боргів боржника передбачено ч. 1
ст. 35, ч. 4 ст. 37 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В силу положень зазначеної ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
погашеними
вимогами кредиторів є вимоги, щодо яких досягнуто згоди про
припинення.
Таким чином, у разі укладання мирової угоди Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачає певний порядок погашення грошових вимог кредиторів.
Колегія суддів зазначає, що це є спеціальний порядок погашення
грошових вимог, установлений для всіх кредиторів боржника.
Укладання мирової угоди в справі про банкрутство не ставиться
Законом в залежність від форми власності кредиторів та при
укладанні мирової угоди Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
не надає будь-яких
переваг окремим кредиторам, в т. ч. тим, які є державними
підприємствами, та не робить для них винятків.
Тому посилання кредитора боржника –Державного підприємства
водних шляхів “Устьдунайводшлях” на державну форму його
власності обґрунтовано не прийнято судом апеляційної інстанції
до уваги.
Враховуючи те, що відносно мирової угоди у справі про
банкрутство норми Закону є спеціальними по відношенню до
загальних норм Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
,
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, доводи касаційної скарги щодо порушення
судами норм вказаних нормативно –правових актів є
необґрунтованими.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що
місцевим господарським судом під час розгляду мирової угоди,
укладено? між кредиторами та боржником, було з’ясовано порядок
укладання мирової угоди, перевірено відповідність умов мирової
угоди чинному законодавству та надано цим обставинам справи
обґрунтовану правову оцінку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані
судові рішення винесені у відповідності з приписами діючого
законодавства та підстав для їх зміни або скасування не
вбачається.
Беручи до уваги вказане та керуючись ст. ст. 35 –38 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст.
111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства водних шляхів
“Устьдунайводшлях” залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р. та ухвалу господарського суду Херсонської області
від 07.09.2004 р. у справі № 6/58-Б залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Н.Г. Ткаченко
І.Ю. Панова