ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 6/123б(6/220б)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Панової І.Ю.
розглянувши гр. Трикоз Т.М.
матеріали
касаційної скарги
на ухвалу від 10.03.2004 р. Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 6/123-Б господарського суду Херсонської
області
за заявою ЗАТ ПМТЗ “Херсонресурсу”
до Херсонської харчосмакової фабрики
Про банкрутство
арбітражний Ніколенко С.М.
керуючий
представники сторін в судове засідання не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
У проваджені господарського суду Херсонської області знаходиться
Справа N 6/123-Б про банкрутство Херсонської харчосмакової
фабрики.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.12.2003
р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) затверджено звіт ліквідатора та
ліквідаційний баланс, ухвалено ліквідувати юридичну особу
–Херсонську харчосмакову фабрику та виключити її з Єдиного
державного реєстру підприємств і організацій, а також припинено
провадження у справі.
Кредитор боржника –гр. Трикоз (Горун) Т.М. з винесеною ухвалою
не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
22.01.2004 р. апеляційну скаргу гр. Трикоз Т.М. повернено
заявнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
10.03.2004 р. (судді: Кричмаржевський В.А. –головуючий, Юхименко
О.В., Яценко О.М.) відмовлено гр. Трикоз Т.М. у відновлені
процесуального строку на подання апеляційної скарги та повернено
апеляційну скаргу заявнику без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, гр. Трикоз
Т.М. звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького
апеляційного господарського суду від 10.03.2004 р. та відновити
строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду
Херсонської області від 16.12.2003 р.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, а саме ст.ст. 43, 86, 87, п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 104
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 32 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи
з наступного.
Відповідно до ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційні скарги
на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку,
передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення
місцевого господарського суду.
Згідно з ст. 93 вказаного кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга
подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього
Кодексу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з
матеріалів справи, оскаржувана в апеляційному порядку ухвала
суду була винесена 16.12.2003 р., тобто встановлений строк на її
оскарження до суду апеляційної інстанції закінчився 26.12.2003
р., а апеляційну скаргу гр. Трикоз Т.М. повторно подано лише
24.02.2004 р., що не заперечує скаржник.
Відповідно до ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд може відновити
пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього
строку.
Колегія суддів відмічає, що Господарський процесуальний кодекс
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не пов’язує право суду відновити пропущений
процесуальний строк лише з певним колом обставин.
Однак, вперше подана 29.12.2003 р. апеляційна скарга повернена
її заявнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з тим, що копія апеляційної скарги не направлена
кредиторам у справі.
Враховуючи те, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала про
затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу
стосується всіх учасників справи про банкрутство, то в даному
випадку копія апеляційної скарги гр. Трикоз Т.М., яка визнана
ухвалою суду від 20.08.2001 р. конкурсним кредитором боржника,
обов’язково має бути направлена всім кредиторам або їх
представницькому органу –комітету кредиторів (ч. 9 ст. 7 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Разом з тим, сторона у справі після усунення обставин,
зазначених в ухвалі про повернення апеляційної скарги, має право
повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку
відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Повернута ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду
від 22.01.2004 р. вперше подана апеляційна скарга повторно
подана кредитором лише 24.02.2004 р.
Зазначена ухвала від 22.01.2004 р. була направлена Запорізьким
апеляційним господарським судом сторонам справи 26.01.2004 р.,
про що свідчить штамп суду з відміткою про відправку документа,
яка відповідає п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських
судах, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду
України від 10.12.2002 р. № 75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
.
Отже, повторно скарга подана кредитором через значний строк
після її повернення.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу
своїх вимог і заперечень. Заявником апеляційної скарги не надано
переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску
встановленого процесуального строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення
апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім
випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх
учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність
сторін.
Згідно ч. 2 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторона у справі має
право оскаржувати судові рішення господарського суду в
установленому Кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку та зобов’язана
добросовісно користуватися належним їй процесуальним правом (ч.
3 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Таким чином, не дотримуючись положень ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, кредитор у справі оскаржував ухвалу місцевого
господарського суду з порушенням порядку, установленого
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
дотримання норм якого є обов’язковим для всіх учасників
господарського процесу.
Колегія суддів зазначає, що наявна реалізація скаржником права
повторного звернення з належно оформленою апеляційною скаргою,
передбаченого ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не тягне автоматичного визнання причин
пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги
поважними та його відновлення.
За таких обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов
обґрунтованого висновку про те, що відсутні поважні причини для
відновлення строку на подання апеляційної скарги, та правомірно
відмовив у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного
строку на подання апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 22, 53, 93, 97,
111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу гр. Трикоз Т.М. залишити без задоволення.
2. Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
10.03.2004 р. у справі № 6/123-Б залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Н.Г. Ткаченко
І.Ю. Панова