ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 4/175(6/166-1768)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Тернопільської ОДПІ
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 21.12.2004 р.
у справі господарського суду Тернопільської області
за позовом ТОВ ресторан “Дорожній”
до Тернопільської ОДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з’явились,
відповідача: не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 27.08.04 господарського суду Тернопільської області
позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.
Тернополі № 0003582303/0 від 13.07.04.
Стягнуто з Тернопільської ОДПІ на користь ТОВ ресторану
“Дорожній” 203 грн. судових витрат.
Постановою від 27.12.04 Львівського апеляційного господарського
суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Тернопільська ОДПІ
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати в позові відмовити, у зв’язку з
порушенням судами норм матеріального і процесуального права,
зокрема, п. 2 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та неправильним
застосуванням преамбули і ст. 1 ЗУ від 21.12.00 № 2181-ІІІ “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі ЗУ № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним задовольнити касаційну скаргу частково з наступних
підстав.
Господарськими судами встановлено, що ДПА в Тернопільській
області проведено перевірку господарської одиниці бар “Замок”
щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької
діяльності
За результатами перевірки складено акт б/н від 01.07.04, згідно
якого позивачем розрахункову операцію на суму закупка не
проведено через РРО; невидано розрахунковий документ споживачу;
встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків, сумі коштів зазначеній в денному звіті
РРО з початку робочого дня, що призвело до порушення позивачем
Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.00 “Про порядок застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 1776-14 ) (1776-14)
(далі, ЗУ № 1776-
ІІІ ( 1776-14 ) (1776-14)
).
На підставі акта перевірки ДПІ в м. Тернополі прийнято податкове
повідомлення –рішення № 0003582303/0 від 13.07.04, яким позивачу
визначено суму податкових зобов’язань за платежем штрафи та
санкції за ТКК, ЕКК в сумі 1225 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що у
податкової інспекції не було законних підстав для стягнення
спірних штрафних санкцій за процедурою встановленою ЗУ № 2181-
ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Крім того, суди прийнявши до уваги те, що спірні санкції
застосовано на підставі ст. 22 ЗУ № 1776-ІІІ ( 1776-14 ) (1776-14)
, дійшли
висновку про недоведеність податковою інспекцією фактів
зазначених в акті перевірки, оскільки в останньому відсутні
відомості щодо суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків, яка не відповідала зазначеній у денному звіті.
Відповідно до ст. 22 ЗУ № 1776-ІІІ ( 1776-14 ) (1776-14)
, у разі
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до
суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова
санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено
невідповідність.
Тобто, Закон ( 1776-14 ) (1776-14)
нарахування спірних санкцій та їх
розмір ставить в залежність від розміру суми, на яку виявлено
невідповідність, у зв’язку з чим колегія суддів погоджується з
висновком господарських судів в цій частині.
Разом з тим поза увагою судових інстанцій залишились решта
фактів, встановлених під час перевірки податковою інспекцією,
зокрема, щодо порушення позивачем порядку проведення
розрахунків, що свідчить про неповне дослідження всіх обставин
справи, та відсутність правової оцінки останніх.
З огляду на викладене судові рішення підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий розгляд до господарського суду
Тернопільської області.
Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 27.08.04 господарського суду Тернопільської області
та постанову від 21.12.04 Львівського апеляційного
господарського суду зі справи № 4/175 (6/166-1768) скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Тернопільської області.
Головуючий В.Божок
Судді: Т.Костенко
Г.Коробенко