Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий Невдашенко Л.П.

Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю

відкритому судовому “Логістик Транс Сервіс”

засіданні касаційну

скаргу

на ухвалу від 13.06.2005 господарського суду міста Києва

у справі № 05-5-42/5881 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістик Транс Сервіс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмеблікомплект”

3-я особа Представництво “C.Spaarmann GmbH” на Україні в місті Києві

Про стягнення боргу

За участю представників сторін:

позивача Кузьменко М.В.

відповідача не з’явились

3-я особи не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2005 (суддя Паламар П. І.), на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України (1798-12) , повернуто без розгляду позовну заяву ТОВ “Логістик Транс Сервіс” до ТОВ “Будмеблікомплект” про стягнення 448829,50 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Повертаючи без розгляду позовну заяву ТОВ “Логістик Транс Сервіс” місцевий господарський суд виходив з того, що у позовній заяві не вказано законодавство, на підставі якого заявлено позов про стягнення боргу, а зазначено лише норми, що регулюють загальні умови виконання зобов’язань.

Однак погодитись з таким висновком суду неможливо, оскільки не зазначення законодавства не передбачено в переліку підстав для повернення позовної заяви без розгляду, встановленого статтею 63 ГПК України (1798-12) , який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України (1798-12) , на який послався суд, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Тоді як, позивач, подаючи позов, зазначив обставини на яких ґрунтуються його вимоги, з наведенням відповідних доказів на їх підтвердження.

А в разі необхідності, згідно ст.ст. 38, 65 ГПК України (1798-12) , суддя міг витребувати при призначенні справи до розгляду необхідні докази або ж безпосередньо в судовому засіданні з’ясувати питання, які викликали у нього сумнів.

З огляду на викладене оскаржувану ухвалу визнати законною та обґрунтованою не можливо, а тому вона підлягає скасуванню з передачею позовних матеріалів до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2005р. № 05-5-42/5881 скасувати та передати позовні матеріали до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.