ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2005 Справа N 3/200
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів : Жаботиної Г.Г.,
Полянського А.Г.,
розглянувши у ДПІ у м. Чернівці
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 01.02.2005
у справі № 3/200 господарського суду Чернівецької
області
за позовом Приватного підприємця Хмель Є.П.
до ДПІ у м. Чернівці
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін від:
позивача не з’явились
відповідача Ткач Д.Б. –за довіреністю від 10.06.2005р.
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 09.08.2005р. здійснено заміну
складу суду на колегію суддів: головуючий суддя Кривда Д.С.,
судді Жаботина Г.В., Полянський А.Г.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 0.12.2004
(суддя Бабак Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 01.02.2005 (головуючий
суддя Галушко Н.А., судді Процик Т.С., Юрченко Я.О.), позов
задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №
0001132600/1 від 19.04.2004р.; стягнуто з відповідача на користь
позивача 85грн. державного мита та 118грн. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці просить скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду та в
позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом
норм матеріального права, а саме: ст. 17 Закону України “Про
державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами
норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
присутнього в судовому засіданні представника відповідача,
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оцінка
доказів господарським судом повинна ґрунтуватись на всебічному,
повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи.
Попередні судові інстанції, задовольнивши позов про визнання
недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, виходили з
того, що сума штрафної санкції за порушення вимог Закону України
“Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
визначена в ньому
відповідачем як податкове зобов’язання. На підставі цього суди
дійшли висновку, що оскільки штрафні санкції за порушення вимог
вищевказаного Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до податкових зобов’язань не
відносяться, у податкової служби не було підстав приймати спірне
податкове повідомлення-рішення.
Колегія суддів не заперечує, що в спірному податковому
повідомленні-рішенні про нарахування позивачу штрафної санкції
за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
остання визначена як сума податкового зобов’язання, що
суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст.ст. 13, 14
Закону України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
поширюються лише на штрафні санкції, які
справляються з платника податків у зв’язку з порушенням ним
правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення
правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для
визначення їх як податкового зобов’язання з поширенням на них
вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо граничного строку сплати та положень
щодо наслідків несплати.
Однак, попередні судові інстанції встановивши, що податкові
органи не мають право визначати штрафні санкції за порушення
вимог вищевказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
як податкове
зобов’язання, не звернули уваги на те, що вказана обставина не є
підставою для визнання недійсним оспорюваного податкового
повідомлення-рішення в цілому, оскільки судами не було з’ясовано
чи мало місце порушення викладене в акті перевірки (здійснення
роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від
максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені
виробником або імпортером) та чи правомірно ДПІ у м. Чернівці
вирішила стягнути з ПП Хмель Є.П. штрафні санкції за порушення
вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування
судом норм матеріального права при вирішенні спору. У зв’язку з
цим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду
справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного і об’єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов’язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
01.02.2005р. та рішення господарського суду Чернівецької області
від 01.12.2004р. у справі № 3/200 скасувати, а справу передати
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Полянський