Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у Львівської залізниці

відкритому судовому

засіданні в м. Києві,

касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.02.2005 року

та постанову Львівського апеляційного господарського суд від 04.04.2005 року

у справі № 02-4/3-13(6)

за позовом Західноукраїнського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Львівської державної залізниці

до ТОВ “Магістраль” Львівське міжміське бюро технічної

за участю третіх осіб: інвентаризації, Регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській області

Про перегляд рішення арбітражного суду Львівської області від 15-16.07.1999 року за нововиявленими обставинами

за участю представників:

позивача: - Шевчишин О.С.,

відповідача:

третіх осіб: - не з’явились,

Львівського міжміського

бюро технічної - не з’вились,

інвентаризації

Регіонального - не з’явились,

відділення фонду

державного майна

України по Львівській - не з’вились,

області прокуратури:

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.02.2005 року у справі № 02-4/3-13(6) (суддя Станько Л.Л.) залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 року (судді: Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) заяву Львівської державної залізниці про перегляд рішення арбітражного суду Львівської області від 15.-16.07.1999 року за нововиявленими обставинами повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не погоджуючись з ухвалю та постановою господарських судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 15.02.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 року, справу передати на розгляд до господарського суду Львівської області. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних ухвали та постанови.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення» від 29.12.76 № 11 (v0011700-76) із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4 від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Разом з тим, оскаржувані ухвала та постанова зазначеним вимогам не відповідають, виходячи з наступного.

Підстави повернення заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами визначено у ч. 5 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , згідно якої такі заяви не приймаються і повертаються заявникові у випадку: подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом; подання без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам; відсутності доказів сплати державного мита у порядку і розмірі, встановлених законодавством. Вказаний перелік є вичерпним. Зазначені вимоги процесуального закону господарськими судами не враховано.

Крім того, є неправомірними посилання господарських судів на положення ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка визначає підстави повернення без розгляду позовної заяви поданої на стадії первісного розгляду справи в суді першої інстанції.

Таким чином, поширення господарським судом вимог ст. 63 ГПК України (1798-12) на відносини, що регулюються положеннями розділу ХІІ ГПК України (1798-12) є необґрунтованим.

За таких обставин усі ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської залізниці задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Львівської області від 15.02.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 року у справі № 02-4/3-13(6) скасувати, справу направити господарському суду Львівської області для розгляду зі стадії прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.