ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.08.2005                                  Справа N 2/999-19/187
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді       Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів :                 Жаботиної Г.В.,
                         Полянського А.Г.,
розглянувши у відкритому Західної регіональної митниці
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову             Львівського  апеляційного господарського
                         суду від 15.02.2005
у справі                 №    2/999-19/187   господарського  суду
                         Львівської області
за позовом               ТОВ “Галка ЛТД”
до                       1) Західної регіональної митниці
                         2) УДК у Львівській області
 
Про   визнання недійсним рішення,
 
за участю представників сторін від:
позивача Кордонець М.Г. –за довіреністю від 08.08.2005р.
відповідачів 1) не з’явились
2) не з’явились
 
Згідно  розпорядження  Заступника Голови  Вищого  господарського
суду України Осетинського А.Й. від 09.08.2005р. здійснено заміну
складу  суду  на колегію суддів: головуючий суддя  Кривда  Д.С.,
судді Жаботина Г.В., Полянський А.Г.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.08.2004р.
(суддя Левицька Н.Г.), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного  господарського суду від  15.02.2005р.  (головуючий
суддя  Д.Новосад, судді О.Михалюк, Г.Мельник), позов задоволено;
визнано  недійсним  рішення про визначення коду  товару  відділу
номенклатури та класифікації товарів від 10.03.2004р. № КТ200-91-
04;  відшкодовано позивачу з Державного бюджету України  надміру
сплачене ввізне мито у розмірі 4732,80грн. та податок на  додану
вартість  у розмірі 946,56грн.; судові витрати за згодою  сторін
покладено на позивача.
 
Західна  регіональна митниця у поданій касаційній скарзі просить
постанову Львівського апеляційного господарського суду скасувати
та  відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог,  посилаючись  на
неправильне застосування судом норм матеріального права.
 
Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи  на предмет правильності  застосування  судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
заслухавши   пояснення   присутнього   в   судовому    засіданні
представника  позивача,  дійшла висновку,  що  касаційна  скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
В   процесі   розгляду  справи  судом  першої   інстанції   було
встановлено  та  підтверджено апеляційним судом  при  здійсненні
апеляційного  провадження,  що між  позивачем  та  підприємством
"WOSEBA" ТОВ (Польща) було укладено міжнародний контракт (угоду)
№ 1/2003 від 18.06.03, предметом якої є купівля-продаж вживаного
устаткування для переробки кави та чаю, перелік якого  міститься
в додатку № 1 до зазначеної угоди.
 
Виконуючи  умови даної угоди, 18.02.04 до Західної  регіональної
митниці  Державної митної служби України позивачем  було  подано
для  проведення митного оформлення товарно-супровідні документи,
вантажну митну декларацію та додані до неї документи на товар  -
просіювач    для    кавових   зерен,    тип    TSM-1200/1,    що
використовувався, заводський номер 2059, виробництва  "ALLGAIER"
(Німеччина). Даний товар було класифіковано за кодом 8437 10  00
00 УКТЗЕД.
 
10.03.04  відділом номенклатури та класифікації товарів Західної
регіональної  митниці було прийнято рішення про визначення  коду
товару  №  КТ20П-91-П4, відповідно до якого поданий  ТОВ  „Галка
Лтд" до митного оформлення товар віднесено до коду товару згідно
SJRGED  8437  80 00 90, якому, у відповідності до  вимог  Закону
України  "Про  митний  тариф України" ( 2371-14  ) (2371-14)
        ,  відповідає
ставка ввізного мита у розмірі 20%.
 
Позивач  замовив уповноваженій за договором на виконання  митно-
брокерських послуг від 18.02.2002р. юридичній особі - ТОВ  Фірма
"Формула"  здійснити  розмитнення товару  і,  згідно  платіжного
доручення  №  219  від  08.06.2004р., перерахував  36000грн.  за
розмитнення  (в  т.ч.  і за розмитнення просіювача  для  кавових
зерен,  тип  TSM-1200/1).  ТОВ фірмою  "Формула"  09.06.04  було
подано  до Західної регіональної митниці для проведення  митного
оформлення   товарно-супровідні   документи,   вантажну    митну
декларацію  №  200030004/4/011840 та додані до неї документи  на
просіювач  для  кавових зерен, тип ТЗМ-1200/1, заводський  номер
2059,  та  попередньо, згідно платіжного  доручення  №  359  від
08.06.2004р.,  перераховано  на  рахунок  Західної  регіональної
митниці, суму 45640грн. за митне оформлення ВМД (з яких  6310,40
грн.  ввізного  мита за ставкою 20% та 7572,48 грн.  податку  на
додану вартість, розрахованого з врахуванням суми ввізного  мита
за ставкою 20%, по ВМД № 200030004/4/011840 від 09.06.2004р.).
 
При  цьому судами попередніх інстанцій підтверджено факт  оплати
виконавцем за договором вищезазначених сум.
 
У  відповідності  до  Закону  України „Про митний тариф України"
( 2371-14  ) (2371-14)
          машини для калібрування зерна  чи  сухих  бобових
культур, до яких як позивачем так і відповідачем віднесено товар
(машину  для  промислового калібрування  сухих  кавових  зерен),
відносяться до підпозиції 843710.
 
В  касаційній скарзі Західна регіональна митниця посилається  на
те,  що при визначенні коду було враховано те, що просіювач  для
кавових зерен не відноситься до борошномельних агрегатів і не  є
частиною  обладнання.  Колегія відхиляє  такі  доводи,  оскільки
Законом  України  „Про  митний тариф України"  ( 2371-14  ) (2371-14)
          не
встановлено  будь-яких винятків щодо механізму дії чи  складових
частин машин для калібрування зерна чи сухих бобових культур.
 
Таким  чином,  колегія  погоджується з  висновком  господарських
судів попередніх інстанцій про те, що спірне рішення митниці про
визначення коду товару є помилковим.
 
Оскільки  судами  встановлено, що просіювач для  кавових  зерен,
ввезений   позивачем   на  митну  територію   України,   повинен
класифікуватись  за кодом УКТЗЕД 8437 10 00  00,  згідно  Закону
України  "Про  митний тариф" ( 2371-14 ) (2371-14)
         йому відповідає  ставка
ввізного мита у розмірі 5%.
 
Відповідно, місцевим та апеляційним судами підтверджено надмірну
сплату  позивачем 15% ввізного мита, що складає 4732,80грн.,  та
надмірну сплату ним податку на додану вартість.
 
Західна  регіональна  митниця  вказує  у  касаційній  скарзі  на
безпідставне  посилання апеляційного суду на Наказ  ДМС  України
від 03.09.2004р. № 645   "Про  запровадження Пояснень до УКТЗЕД"
( v0645342-04 ) (v0645342-04)
        , який на час прийняття спірного рішення митного
органу  не  діяв.  Посилаючись на цей  Наказ  ( v0645342-04  ) (v0645342-04)
        ,
апеляційний  суд зазначив, що згідно із Наказом ДМС України  від
03.09.2004р. №  645  "Про  запровадження   Пояснень  до  УКТЗЕД"
( v0645342-04 ) (v0645342-04)
         митні органи повинні застосовувати Пояснення до
УКТЗЕД  (якими  керувався  відповідач  при  визначенні  коду)  в
частині,  що не суперечить товарній номенклатурі Митного  тарифу
України  (УКТЗЕД),  затвердженого Законом  України  "Про  Митний
тариф  України"  ( 2371-14 ) (2371-14)
          (зі змінами й  доповненнями),  та
використовувати  як допоміжний робочий матеріал  при  здійсненні
класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.
 
При  цьому колегія зауважує, що Закон України "Про Митний  тариф
України"   ( 2371-14  ) (2371-14)
          має  вищу  юридичну  силу;  підзаконні
нормативно-правові  акти та акти, які мають  рекомендаційний  чи
допоміжний   характер,  не  можуть  змінювати,  доповнювати   чи
звужувати   положення  законів  України.  Відповідно,   висновок
апеляційного  суду про те, що Пояснення до УКТЗЕД застосовуються
лише  в частині, що не суперечить положенням Закону України "Про
Митний  тариф України” ( 2371-14 ) (2371-14)
        , є правомірним незалежно  від
посилань на вищезазначений Наказ ( v0645342-04 ) (v0645342-04)
        .
 
За  таких обставин колегія вважає обґрунтованим висновок судових
інстанцій  щодо  недопустимості  використання  відповідачем  при
визначенні  коду  товару Пояснень до Товарної  Номенклатури  ЗЕД
СНД,  оскільки  останні не є нормативним актом, а підставою  для
класифікації  товару,  а  відтак, і для  визначення  розмірів  і
ставок  мита  та  інших  платежів, є лише  дані  Митного  тарифу
України.
 
Наведене  спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування  апеляційним господарським судом норм матеріального
права.
 
Враховуючи  вищенаведене, постанова апеляційного  господарського
суду   є   такою,   що   відповідає  нормам   матеріального   та
процесуального  права,  підстав для її зміни  чи  скасування  не
вбачається.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7,  п.  1
ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, –
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну  скаргу  Західної регіональної  митниці  залишити  без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 15.02.2005 у справі № 2/999-19/187 – без змін.
 
Головуючий - суддя      Д.Кривда
 
Судді                   Г.Жаботина
 
                        А.Полянський