Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Ткаченко Н.Г.,

Бур’янової С.С.

розглянувши матеріали касаційної ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний

скарги комбінат”

на ухвалу від 12.04.2005 р. господарського суду Луганської області

за скаргою ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”

на дії ВДВС Алчевського міського управління юстиції

у справі № 3/125 господарського суду Луганської області

за позовом ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”

до ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”

Про стягнення 258 271,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Чуприй В.І., довір.;

від відповідача – Зубова Л.І., довір.;

Афанасьєва О.В., довір.

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося до суду з позовною заявою до ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 258 271,73 грн.

Рішенням арбітражного суду Луганської області від 22.05.2001 р. у справі № 3/125 стягнено з відповідача на користь позивача 75 921,35 грн. боргу, 18 560,31 грн. збитків від інфляції та 1 501,07 грн. річних. У решті позов залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2005 р. (суддя Пономаренко Є.Ю.) відхилено скаргу ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” на неправомірні дії ВДВС Алчевського міського управління юстиції (далі –ВДВС Алчевського МУЮ).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 12.04.2005 р. та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії ВДВС Алчевського МУЮ в частині закінчення виконавчого провадження, а також зобов’язати ВДВС Алчевського МУЮ відновити виконавче провадження з виконання наказу суду № 3/125 від 22.05.2001 р.

Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ч. ч. 1, 6 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (2343-12) та ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, постановою державного виконавця ВДВС Алчевського МУЮ від 23.07.2001р. № В1-74/01 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 3/125.

У зв'язку з розглядом господарським судом Луганської області справи № 05/283-9/222б про банкрутство боржника –ВАТ “Алчевський металургійний комбінат», порушеної ухвалою від 10.09.1997 р., виконавче провадження було зупинено відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження (606-14) .

Постановою державного виконавця ВДВС Алчевського МУЮ від 02.02.2004 р., у зв'язку з отриманням 02.02.2004 р. ухвали господарського суду Луганської області від 22.01.2004 р. у справі № 05/283-9/222б про припинення провадження у справі про банкрутство боржника, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження» (606-14) поновлено виконавче провадження з виконання зазначеного наказу.

В той же час, постановою державного виконавця ВДВС Алчевського МУЮ від 02.02.2004р., у зв'язку з отриманням 02.02.2004 р. ухвали господарського суду Луганської області від 23.01.2004 р. у справі № 10/4б про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження» (606-14) виконавче провадження зупинено.

05.03.2004 р. в газеті Голос України № 43 здійснено публікацію оголошення про порушення провадження у справі № 10/4б про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат».

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) (далі –Закон про банкрутство (2343-12) ) конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

В силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство (2343-12) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство (2343-12) .

Так, вказаною статтею передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України (435-15) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” до ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” ґрунтуються на рішенні арбітражного суду Луганської області від 22.05.2001 р., згідно якого з першого на користь останнього стягнено заборгованість за договором № 296-30-026/015-9у-928 від 12.04.1999 р. на поставку залізорудного концентрату.

Отже, грошові вимоги ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” виникли до порушення справи № 10/4б про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” та є конкурсними.

Посилання в касаційній скарзі на безспірність грошових вимог ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” є необґрунтованими, оскільки безспірний характер грошових вимог не звільняє кредитора від обов’язку заявлення їх в порядку ст. 14 Закону про банкрутство (2343-12) .

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” не зверталося до суду з заявою про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство останнього.

Також, затверджуючи реєстр вимог кредиторів ухвалою від 01.07.2004 р. у справі № 10/4б, суд встановив, що вимоги кредиторів, які не були заявлені в строк, встановлений для їх подання, вважаються погашеними.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.2005 р. провадження у справі № 10/4б припинено у зв’язку з затвердженням між сторонами мирової угоди.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що грошові вимоги ВАТ “Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат” за рішенням арбітражного суду Луганської області від 22.05.2001р. № 3/125 вважаються погашеними.

У зв’язку з чим підстави для здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/125 від 22.05.2001 р. відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження (606-14) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі (606-14) , спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом (606-14) , іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону (606-14) та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також згідно з ст. 2 Закону України “Про державну виконавчу службу” (202/98-ВР) правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон (202/98-ВР) , інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Отже, поряд з Законом України “Про виконавче провадження (606-14) до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон про банкрутство (2343-12) .

В даному випадку Закон про банкрутство (2343-12) встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв’язку з припиненням грошових зобов’язань в силу закону відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України (435-15) , ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство (2343-12) .

Враховуючи ухвали господарського суду Луганської області від 01.07.2004 р. та від 28.07.2005 р. у справі № 10/4б та положення ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України (435-15) , ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, суд обґрунтовано встановив, що дії ВДВС Алчевського МУЮ з закінчення виконавчого провадження на підставі постанови № В1-74/01 від 14.12.2004 р. є правомірними та підстави для поновлення виконавчого провадження відсутні.

За таких обставин справи оскаржувана ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням викладеного та керуючись положеннями Закону України “Про виконавче провадження (606-14) , Закону України “Про державну виконавчу службу» (202/98-ВР) , ст. 598 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11, 1212 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 12.04.2005 р. у справі № 3/125 залишити без змін.