ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.08.2005                                        Справа N 43/363
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.-   головуючий,  Дерепи  В.І.,  Невдашенко  Л.П.   розглянув
касаційну   скаргу   Фонду   приватизації   комунального   майна
Печерського  району  м. Києва на ухвалу Київського  апеляційного
господарського  суду  від 22.06.2005 р. у  справі  №  43/363  за
позовом  приватного  підприємства “Евіта” до Фонду  приватизації
комунального майна Печерського району м. Києва
 
про   зобов’язання   вчинити   дії  з  приватизації  нежитлового
приміщення
 
за  участю  представників позивача –Тарутіна  С.І.,  відповідача
–Вісневської О.М.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва від 11.05.2005  р.  позов
приватного    підприємства   “Евіта”   до   Фонду   приватизації
комунального  майна Печерського району м. Києва про зобов’язання
вчинити дії з приватизації нежитлового приміщення задоволено.
 
Відповідач   оскаржив  зазначене  рішення  до  суду  апеляційної
інстанції.
 
Ухвалою   Київського   апеляційного  господарського   суду   від
22.06.2005  р. апеляційну скаргу Фонду приватизації комунального
майна  Печерського району м. Києва не прийнято  до  розгляду  та
повернуто на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У   касаційній   скарзі  відповідач  просить  скасувати   ухвалу
Київського  апеляційного господарського суду від 22.06.2005  р.,
посилаючись  на те, що вона прийнята з порушенням  норм  чинного
законодавства,    задовольнити   клопотання    про    поновлення
пропущеного строку та відновити встановлений законом  строк  для
подання апеляційної скарги.
 
Відзив  на касаційну скаргу від приватного підприємства  “Евіта”
до суду не надходив.
 
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,  суд
встановив наступне.
 
Відмовляючи  Фонду  приватизації комунального майна  Печерського
району  м.  Києва  у  відновленні строку на  оскарження  рішення
місцевого   суду,   апеляційна  інстанція   виходила   з   факту
недотримання відповідачем вимог ст. 93 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
щодо строку подання апеляційної скарги. Відповідач був присутній
при  вирішенні спору та оголошенні повного тексту  рішення  суду
11.05.2005 р., що підтверджується протоколом судового  засідання
(а.с.  86),  тому  мав  можливість подати  апеляційну  скаргу  у
встановлені    законом   строки.   Однак,   Фонд    приватизації
комунального  майна Печерського району м. Києва р. звернувся  зі
скаргою  через  місцевий суд 01.06.2005  р,  тобто  з  пропуском
встановленого  ст.  93  ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          десятиденного
строку.
 
Частиною  1  ст.  53  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено  право
господарського  суду за заявою сторони, прокурора  чи  зі  своєї
ініціативи   визнати  причину  пропуску  встановленого   законом
процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При
цьому Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
          не
пов’язує  право суду відновити пропущений строк з  певним  колом
обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному  випадку
суд  з  урахуванням конкретних обставин пропуску  строку  оцінює
доводи,  що  наведені  на  обґрунтування  клопотання  про   його
відновлення,  та робить мотивований висновок щодо поважності  чи
не поважності причин пропуску строку.
 
Клопотання  чи  заява  про  відновлення  процесуального   строку
повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави,  з  яких
заявник  вважає  ці  причини поважними. В  клопотанні  чи  заяві
повинні  бути  докази того, що здійснити відповідні процесуальні
дії у визначений строк у заявника не було можливості.
 
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те,
що  наведені  скаржником  в  клопотанні  (а.с.  107)  доводи  та
обставини   не   свідчать   про   поважність   причин   пропуску
встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
 
Твердження  Фонду  приватизації комунального  майна  Печерського
району  м. Києва в касаційній скарзі про те, що місцевий  суд  в
порушення  ст. 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         направив йому  рішення
лише  17.05.2005  р.  є помилковим, оскільки матеріалами  справи
підтверджується факт направлення рішення господарського суду  м.
Києва   від  11.05.2005  р.  саме  12.05.2005р,  тобто  в  межах
встановленого законом п’ятиденного строку.
 
Решта  доводів  касаційної  скарги відповідача  не  спростовують
висновків  суду апеляційної інстанції про відмову у  відновленні
процесуального строку на оскарження рішення місцевого суду та не
приймаються до уваги з огляду на приписи
 
ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо меж перегляду справи
в касаційній інстанції.
 
Викладене  свідчить  про  обґрунтованість  оскаржуваної  ухвали,
відповідність її матеріалам справи, процесуальному закону,  тому
підстав для задоволення касаційної скарги немає.
 
Керуючись    ст.ст.   111-9,   111-11,   111-13   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
ухвалу   Київського   апеляційного   господарського   суду   від
22.06.2005  р. у справі № 43/363 залишити без змін, а  касаційну
скаргу  Фонду приватизації комунального майна Печерського району
м. Києва – без задоволення.
 
Головуючий, судді       О. Шульга
 
                        В. Дерепа
 
                        Л. Невдашенко