Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого Невдашенко Л.П.

суддів: Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у        Республіканського дитячого клінічного

відкритому судовому  санаторію “Чайка”, м. Євпаторія

засіданні касаційну

скаргу

на постанову від 24.02.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі № 2-18/255-04 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СУ –55”, м. Євпаторія

До Республіканського дитячого клінічного санаторію “Чайка”, м. Євпаторія

Про стягнення 31 298,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явилися

від відповідача - не з’явилися

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю “БУ-55” заявлено позов до Республіканського дитячого клінічного санаторію “Чайка” про стягнення 31298,40 грн.

Підставою заявленого позову зазначено порушення відповідачем зобов’язань за підрядними контрактами щодо оплати виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02- 30.11.2004 позов задоволено частково. На користь позивача стягнуто основний борг в сумі 25958 грн., інфляційні втрати в розмірі 4490,73 грн, 3% річних в сумі 1775,28 грн. та судові витрати.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2005 рішення суду від 02 –30.11.2004 залишено без змін.

Судові рішення вмотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за підрядними контрактами, сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, зокрема актом звірення розрахунків, висновками будівельно-технічної експертизи.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України скаржник просить скасувати ухвалені у справі рішення, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що позивач не спростував доводів відповідача про використання при будівництві інших матеріалів ніж передбачено в проекті і вказано в актах здачі-приймання виконаних робіт і відповідно не довів розмір своїх збитків.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що сторонами спору укладено 2 підрядних контракти на виконання будівельних робіт по ремонту фасаду і будівництву стадіону згідно кошторисів і узгодженої сторонами договірної ціни.

Умовами контрактів передбачено, що замовник сплачує виконавцю вартість фактично виконаних робіт, відповідно до акту виконаних робіт за формою № 2 і довідки форми № 3 та з врахуванням передоплати за будівельні матеріали.

Для з’ясування питання щодо фактичного виконання об’єму робіт, їх вартості, відповідності даних, зазначених в актах виконаних робіт, фактичному об’єму робіт та інших питань, що потребують спеціальних знань, судом призначена і проведена судово- будівельна експертиза.

За висновком експертизи вартість фактично виконаних робіт складає 84468,00 грн. За актами виконаних робіт, що підписані сторонами, вартість виконаних робіт складає 89808,40 грн.

З врахуванням висновків судово-бухгалтерської експертизи, інших матеріалів справи, суд першої та другої інстанції обгрунтовано дійшли висновку про те, що відповідачем несплачені виконані позивачем роботи вартістю 25958 грн.

Судовими інстанціями встановлено, що відповідач порушив строки оплати виконаних робіт, а тому судом обгрунтовано застосовані положення статті 214 ЦК України (435-15) .

При винесенні оскаржуваних рішень судом першої та другої інстанції були досліджені і відхилені доводи скаржника, що викладені в касаційній скарзі, а тому додаткова оцінка цих обставин, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судовими інстанціями, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів. Тому до уваги судом касаційної інстанції не приймається.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним судами обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі № 2-18/255-04 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.