ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2005 Справа N 42/444-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали Управління Пенсійного фонду України в
касаційної скарги Орджонікідзевському районі м. Харкова
на постанову від 26.04.2005р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 42/444-04 господарського суду Харківської
області
за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м.
Харкова в інтересах держави в особі
Управління Пенсійного фонду України в
Орджонікідзевському районі м. Харкова
до Відкритого акціонерного товариства
“Харківський домобудівельний комбінат-1”
Про стягнення 145842,18 грн.
за участю представників: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року прокурор Орджонікідзевського району м.
Харкова звернувся з позовом в інтересах держави в особі
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі
м. Харкова до ВАТ “ Харківський домобудівельний комбінат № 1 “
м. Харків про стягнення заборгованості по сплаті страхових
внесків у сумі 145842 грн. 18 коп.
Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від
20.01.2005 року у справі № 42/444-04, суд
першої інстанції, керуючись п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
провадження у справі припинив.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Управління
Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова
звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду
від 20.01.2005 року, яку просило скасувати та прийняти нове
рішення про задоволення позову.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 року у справі № 42/444-04( Колегія суддів : Слюсарева
Л.В., Білоконь Н.Д., Токар М.В.) апеляційну скаргу залишено без
задоволення, ухвалу господарського суду від 20.01.2005 року –без
змін.
23.05.2005 року позивач звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, згідно якої просив скасувати
ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове
рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга заявника мотивована тим, що Житлово - побутове
підприємство ВАТ “ Харківський домобудівельний комбінат-1” є
платником страхових внесків до Пенсійного фонду України,
банкрутом відповідач був визнаний 11.05.2004 року, до цього часу
відповідач виплачував заробітну плату та накопичував поточні
борги перед Пенсійним фондом в сумі 142793 грн. 32 коп. , яки
виникли у відповідача в період проведення санації., всі
вищезазначені обставини не були прийняті до уваги судом при
розгляді справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
на підставі встановлених фактичних обставин справи, застосування
судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, вважає, що правові підстави для
задоволення касаційної скарги відсутні, виходячи з наступного:
- як вбачається з матеріалів справи житлово-побутове
підприємство, яке має спірну заборгованість зі сплати страхових
внесків до Пенсійного фонду України, є структурним підрозділом
ВАТ” Харківський домобудівельний комбінат-1” без прав юридичної
особи, в зв’язку з чим суд апеляційної інстанції правомірне не
прийняв до уваги доводи позивача, що оскільки житлово-побутове
підприємство ВАТ Харківський домобудівельний комбінат-1” є
самостійним платником страхових внесків до Пенсійного фонду
України, тому повинно сплатити внески у розмірі суми позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлений до юридичної
особи ВАТ “ Харківський домобудівельний комбінат-1”, доводи
позивача в даному випадку не відповідають вимогам ст. .1,12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна сума
складається з простроченої заборгованості відповідача зі сплати
страхових внесків за період з 30.11.2002 року, за лютий 2004
року, за квітень 2004 року і за червень 2004 року.
Постановою господарського суду Харківської області від
11.05.2004 року у справі № Б-8547/2-23 відповідач був визнаний
банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.
Судом апеляційної інстанції в постанові, яка оскаржується
позивачем, обґрунтовано встановлено, що згідно з ст. 1 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
позовні вимоги мають характер
поточних грошових вимог кредитора, які виникли в процедурах
банкрутства.
Суд апеляційної інстанції в постанові від 26.04.2005 року
правомірне послався на ст. 23 вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
,
згідно якої з дня прийняття господарським судом постанови про
визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що
виникли підчас проведення процедур банкрутства можуть
пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що з
моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких
виникли після порушення провадження у справі про банкрутство
зобов’язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду
протягом строку ліквідаційної процедури, тобто позивач
зобов’язаний з’явитися з заявою про грошові вимоги до боржника,
протягом строку ліквідаційної процедури, в межах справи про
банкрутство № Б-8547/2-31.
На підставі викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України Вважає, що суди попередніх інстанцій обгрнутовано
дійшли висновку про необхідність припинення провадження у справі
№ 42/444-04.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в
Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.01.2005
року та Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 26.04.2005 року у справі № 42/444-04 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
Н.Г. Ткаченко