ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2005 Справа N 37/89
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну ТОВ „Республіканський енергокомплекс”
скаргу
на рішення господарського суду м. Києва від
30.11.2004 р.
у справі № 37/89
господарського суду м. Києва
за позовом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”
до ТОВ „Республіканський енергокомплекс”
Про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання
боржником грошового зобов'язання ціна позову 3525453,04 грн.
в судове засідання представники сторін не з’явились
В С Т А Н О В И В:
14.01.2003р. Дочірня компанія „Газ України” Національної
акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулася до
господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю „Республіканський енергокомплекс” про стягнення
заборгованості у сумі 3 525 453,04 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.11.2004р. по справі
№ 37/89 (суддя Паламар П. І.) позов Дочірньої компанії "Газ
України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”
задоволено частково.
Рішення мотивовано тим, що відповідач частково виконав доручення
за спірним договором, по закінченню строку виконання доручення
не повернув позивачу одержані для його виконання кошти, а відтак
з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 208 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
підлягає стягненню 2808895,39 грн. боргу.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції,
відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить відновити пропущений строк
для касаційного оскарження рішення господарського суду м. Києва
від 30.11.2004р. по справі № 37/89, прийняти касаційну скаргу до
провадження, скасувати рішення господарського суду м. Києва від
30.11.2004р. по справі № 37/89 й передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
При цьому скаржник посилається на порушення та неправильне
застосування судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, а саме статей 4, 64, 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що в свою чергу призвело до порушення стати 14
Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ч. 1 ст. 598 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
У Х В А Л Ами Вищого господарського суду України від
14.06.2005р. та 12.07.2005р. розгляд справи відкладався для
з'ясування повноважень арбітражного керуючого Тонконога А.В.
08.08.2005р. до Вищого господарського суду України надійшло
клопотання представника скаржника, до якого було долучено копію
ліцензії серії AA № 520144 на право провадження діяльності
арбітражного керуючого Тонконога А.В., строк дії якої зазначений
з 01.07.2003р. по 19.04.2005р.
Зважаючи на вищевикладене, ліцензія на право провадження
діяльності арбітражного керуючого Тонконога А.В. на час
звернення останнього з касаційною скаргою була чинною, її дія
закінчилася після подачі касаційної скарги до суду.
За таких обставин касаційна скарга вважаться поданою повноважною
особою.
Клопотання представника скаржника про відкладення розгляду
справи у зв'язку з терміновим відрядженням Тонконога А.В. та
його представника задоволенню не підлягає у зв'язку з
закінченням встановленого законом строку розгляду касаційної
скарги.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши
пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту
їx встановлення, дослідивши правильність застосування судом
першої інстанції норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач
звернувся до суду з позовом до відповідача внаслідок неналежного
виконання останнім свого зобов'язання, що випливає з договору
комісії № 14-43K від 31.05.99р.
Судом встановлено, що строк виконання відповідачем взятих на
себе зобов'язань по договору комісії встановлений до
31.12.2000р.
Як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від
21.11.2001р. (а.с.66), 20.09.2001р. господарським судом м. Києва
порушена права N 23/521 про банкрутство ТОВ „Республіканський
енергокомплекс”, виконання обов’язків керівника боржника
покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Тонконога
А.В.
Ухвалою від 11.03.2003р. провадження у даній справі було
зупинено до вирішення кримінальної справи та вирішення справи №
23/521 господарського суду м. Києва.
Тобто, в матеріалах справи було достатньо відомостей, які
вказували на те, що стосовно відповідача порушена справа про
банкрутство й до нього застосовуються відповідні судові
процедури у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, конкурсні кредитори за вимогами, які
виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,
протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі
про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача до
відповідача виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство ТОВ „Республіканський енергокомплекс”.
Як вбачаться з матеріалів справи, суд першої інстанції за
відсутності відповідача розглянув справу, не надавши відповідачу
можливості викласти суду свої доводи та заперечення, зокрема,
повідомити щодо стадії розгляду справи про банкрутство.
Приймаючи рішення у даній справі суд проігнорував існування
процедури банкрутства відповідача, а відтак особливий порядок
виявлення та задоволення вимог кредиторів згідно Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом".
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв'язку з вищевикладеним оскаржуване рішення підлягає
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
вищевикладене, повідомити належним чином відповідача про день та
час розгляду справи, дослідити всі обставини справи та
розглянути справу з урахуванням особливостей, встановлених
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом".
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Республіканський енергокомплекс"
задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 30.11.2004р. у справі №
37/89 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю.Панова
Н.Г. Ткаченко