Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Щотки С.О.

суддів: Мележик Н.І.(доповідач), Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому Сільськогосподарського відкритого

судовому засіданні акціонерного товариства „Птахофабрика

касаційну скаргу „Зоря”

на рішення господарського суду Чернівецької області від 30.05.2005 року

у справі № 1/85

за позовом Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром» в особі товариства з обмеженою відповідальністю „ІФК Агроконсалт»

до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Зоря”

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача –Гордєєв О.В.,

відповідача – Дутчак Т.І.,

Рабанюк В.С.,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2004 року виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром» в особі товариства з обмеженою відповідальністю „ІФК Агроконсалт» (м. Київ) звернулося з позовом до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Зоря» (с. Коровія Глибоцький район) про стягнення заборгованості в сумі 456 758 грн. 29 коп.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.05.2005р. (суддя Желік Б.Є.) позов задоволено частково та стягнуто з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Зоря» на користь повіреного виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості „Укрптахопром» 179030,13грн. заборгованості, 3% річних - 23123,87грн. та витрати на відшкодування державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство „Птахофабрика „Зоря» просить рішення господарського суду Чернівецької області від 30.05.2005р. скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм процесуального права.

По справі оголошувалась перерва з 28.09.2005р. по 05.10.2005р. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 02.10.1995р. між виробничо-науковим об’єднанням „Укрптахопром» та орендним підприємством „Птахофабрика „Зоря» укладено договір № 63-8-259 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480 на 1995р.

Вказаний договір укладений в рамках Міжурядової угоди між Міністерством сільського господарства і продовольства України та товарно-кредитною корпорацією США від 21.11.1994р. під гарантії Уряду України за умови погашення боргу у випадку неоплати за рахунок коштів державного бюджету України.

Розглядаючи справу по суті, місцевим господарським судом не взято до уваги, що 06.01.2005р. господарським судом Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство відносно відповідача у даній справі –ВАТ „Птахофабрика „Зоря» та 11.02.2005р. здійснено публікацію відповідного оголошення в офіційному друкованому органі.

Преамбулою Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) (далі-Закон (2343-12) ) визначено, що цей Закон (2343-12) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника –суб’єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Встановлення в Законі (2343-12) особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку, а спрямоване на забезпечення визначеності об’єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й на умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів.

За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону (2343-12) кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення у справі про банкрутство, є конкурсними.

В силу ч. 15 ст. 11 Закону (2343-12) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону (2343-12) . Таким чином, оскільки зобов’язання, що витікають з поставки відповідачу в 1995р. соєвих шротів виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, то незалежно від настання строку виконання зобов’язань, позивач зобов’язаний був після оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі звернутися до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону (2343-12) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що викладені в рішенні висновки не ґрунтуються на повному і всебічному з'ясуванні господарським судом фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернівецкої області від 30.05.2005р. прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1, 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) та ст. ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Зоря» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 30.05.2005р. по справі № 1/85 скасувати.

Справу передати до господарського суду Чернівецької області на новий розгляд.