ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.08.2005                                        Справа N 37/167
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                          Н.О. Волковицької –головуючого
                          Т.Ф. Костенко
                          Д.С. Кривда
за участю представників:
Позивача                  Дорош Г.О. дов. від 26.11.04 р.
Відповідачів              не з’явився, про час і місце слухання
                          справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому  Жовтоводська об’єднаної державної
судовому засіданні        податкової інспекції.
касаційну скаргу
на постанову              від 07.02.2005року Дніпропетровського
                          апеляційного господарського суду.
у справі                  № 37/167 господарського суду
                          Дніпропетровської області.
за позовом                Закритого акціонерного товариства
                          комерційного банку “Приват Банк”
до                        Жовтоводська об’єднаної державної
                          податкової інспекції.
 
про   визнання недійсними податкових повідомлень –рішень.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Закрите  акціонерне товариство комерційний банк  „Приватбанк"  в
особі  Жовтоводської філії звернувся з позовом до господарського
суду  Дніпропетровської  області про  визнання  недійсними  акта
перевірки   від   10.03.2004року  №   00000082   та   податкових
повідомлень-рішень  від  19.03.2004року  №   0000102306/0,   від
28.04.2004року    №    0000102306/1,   від   07.06.2004року    №
0000102306/2, якими до позивача застосовані штрафні  (фінансові)
санкції  в  сумі  340,0грн. за порушення законодавства  в  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг.
 
В  зазначеному акті встановлено, що при реалізації двох  лотерей
„Зодіак" за ціною 2,0грн. розрахункова операція на загальну суму
4,0грн.  здійснена  без використання розрахункової  книжки,  без
видачі  розрахункової  квитанції, чим за  висновком  відповідача
порушено   вимоги  пункту  5  статті  3  Закону   України   „Про
застосування   реєстраторів  розрахункових  операцій   у   сфері
торгівлі,  громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        ,  у
зв’язку   з   чим   до  позивача  застосована  відповідальність,
передбачена   пунктом   3   статті   17   зазначеного     Закону
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Рішенням     від     28.09.2004року     господарського      суду
Дніпропетровської  області позовні вимоги  задоволено  частково,
шляхом  визнання  недійсними податкових  повідомлень-рішень  від
19.03.2004року    №    0000102306/0,   від   28.04.2004року    №
0000102306/1, від 07.06.2004року № 0000102306/2. В інший частині
провадження по справі припинено.
 
Мотивуючи  рішення,  суд  вказав, що операції  банку  з  продажу
лотерей  є  банківськими  операціями, які  за  приписами  Закону
звільнені  від використання реєстраторів розрахункових  операцій
та розрахункових книжок.
 
Крім  того,  суд  зазначив,  що спірні  податкові  повідомлення-
рішення,  які  визначають спірні фінансові санкції як  податкове
зобов'язання,  не відповідають вимогам статті 1,  4,  17  Закону
України   "Про   порядок  погашення  платників  податків   перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         та статті
14,15  Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12  ) (1251-12)
        ,
оскільки  спірні  штрафні  санкції  не  є  податком  або   іншим
обов'язковим  збором,  а  запроваджений  цими  законами  порядок
визначення та стягнення податкових платежів, що включає до  себе
встановлення правових наслідків при несвоєчасному їх  погашенні,
не може поширюватися на спірні правовідносини.
 
Одночасно  суд припинив провадження у справі в частині  позовних
вимог  про  визнання  недійсним  акта  перевірки,  оскільки  акт
перевірки  не  є  актом  в  розумінні статті  12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому  не  може  бути
предметом розгляду в господарських судах України.
 
За   апеляційною   скаргою  Жовтоводська  об’єднаної   державної
податкової інспекції Дніпропетровський апеляційний господарський
суд  постановою  від 07.02.2005року рішення господарського  суду
Дніпропетровської області залишив без змін з тих же підстав.
 
Крім  того, апеляційний суд вказав, що положення Закону  України
“Про  порядок  погашення  зобов’язань платників  податків  перед
бюджетами  та  державними  цільовими фондами”  ( 2181-14  ) (2181-14)
          не
застосовується до відповідної категорії штрафів і  їх  не  можна
визначити  як  податкове зобов’язання податковими повіомленнями-
рішеннями.
 
Жовтоводська  ОДПІ подала до Вищого господарського суду  України
касаційну  скаргу  на постанову Дніпропетровського  апеляційного
господарського  суду, в якій просить рішення  та  постанову  про
визнання  недійсними податкових повідомлень – рішень  у  частині
застосовування  штрафних (фінансових) санкцій у сумі  340,00грн.
скасувати,    мотивуючи   скаргу   доводами   про    неправильне
застосування судами норм матеріального права, а саме: статті  17
Закону  України  "Про  застосування  реєстраторів  розрахункових
операцій у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
         та пунктів 5, 8 "Порядку реєстрації  та  ведення
обліку    розрахункових   операцій   і   розрахункових   книжок"
затвердженого  Наказом  ДПА  України   №  614  від  01.12.2000р.
( z0106-01  ) (z0106-01)
          та зареєстрованого в МЮ України №  106/5297  від
05.02.2001р.,  що призвело до винесення незаконного  рішення  та
постанови.
 
Жовтоводська ОДПІ вважає, що оспорюванні податкові повідомлення-
рішення  про застосування фінансових санкцій за порушення  вимог
Закону  України  "Про  застосування  реєстраторів  розрахункових
операцій  у  сфері  торгівлі,  громадського харчування і послуг"
( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          підлягають визнанню недійсними лише  в  частині
визначення   позивачу  штрафних  санкцій,  саме  як  податкового
зобов'язання.
 
Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутнього в  судовому
засіданні  представника позивача, перевіривши  наявні  матеріали
справи  на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи
та  повноти  їх  встановлення в рішенні  та  постанові  у  даній
справі,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно   до   вимог   статей   108,   111-7   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , касаційна  інстанція
рішення  місцевих  господарських судів та постанови  апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою  (поданням)
та  на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування   судом  першої  чи  апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
 
Як  встановлено  господарськими  судами  першої  та  апеляційної
інстанції  та вбачається з матеріалів справи предметом  спору  у
даній  справі  є  визнання  недійсними податкових  повідомлення-
рішення від 19.03.2004року № 0000102306/0, від 28.04.2004року  №
0000102306/1,  від  07.06.2004року  №  0000102306/2,  якими   до
позивача застосована відповідальність у вигляді штрафної санкції
у  розмірі  340,00грн., передбачена пунктом 3 статті  17  Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у
сфері   торгівлі,   громадського     харчування    та    послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Зазначеним  пунктом передбачено, що до суб’єктів підприємницької
діяльності  застосовуються фінансові санкції  за  невикористання
при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим
Законом  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        , розрахункової книжки  чи  книги  обліку
розрахункових   операцій,   або  використання   незареєстрованої
належним  чином розрахункової книжки чи порушення  встановленого
порядку  її  використання, або використання незареєстрованих  чи
непрошнурованих   книг   обліку  розрахункових   операцій,   або
незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових
книжок протягом встановленого терміну.
 
Приймаючи рішення та постанову у справі суди виходили з того, що
зазначена   відповідальність   необґрунтовано   застосована   до
позивача,   оскільки  операції  банку  з   продажу   лотерей   є
банківськими  операціями, які за приписами  пункту  2  статті  9
Закону  України  "Про  застосування  реєстраторів  розрахункових
операцій  у  сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР   ) (265/95-ВР)
           звільнені   від  використання   реєстраторів
розрахункових операцій та розрахункових книжок.
 
Перелік  банківських  операцій встановлений  статтею  47  Закону
України „Про банки і банківську діяльність” ( 2121-14 ) (2121-14)
        , до яких
відноситься   також  здійснення  випуску,  обігу,  погашення   /
розповсюдження/  державної та іншої грошової лотереї  за  умовою
отримання письмового дозволу Національного банку України.
 
Судами  також  встановлено, що дозвіл № 22-2,  виданий  29.07.03
року  НБУ  України Закритому акціонерному товариству комерційний
банк   „Приватбанк”,  до  переліку  операцій,  які   має   право
здійснювати  цей  банк, відноситься здійснення  випуску,  обігу,
погашення / розповсюдження/ державної та іншої грошової лотереї.
 
Отже   виходячи  з  обставин,  встановлених  судами  першої   та
апеляційної  інстанцій та змісту наведених норм  судова  колегія
погоджується  з  висновком господарських судів,  про  те,  що  у
відповідача були відсутні підстави для застосування до  позивача
відповідальності, передбаченої пунктом 3 статті 4 Закону України
"Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій  у  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Матеріали  справи  також свідчать про те, що  господарські  суди
першої  та  апеляційної  інстанцій  в  порядку  статей  43,  101
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        
всебічно,  повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі  всі
обставини  справи  в  їх  сукупності  та  дійшли  обґрунтованого
висновку,  про  невідповідність спірних податкових  повідомлень-
рішень  нормам чинного законодавства, а тому правомірно  визнали
їх недійсними.
 
Твердження  заявника  про  порушення і неправильне  застосування
судами  норм  матеріального  права  при  прийнятті  рішення   та
постанови   не   знайшли  свого  підтвердження   та   суперечать
матеріалам  справи,  в  зв’язку  з  чим  підстав  для  зміни  чи
скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.
 
На   підставі  викладеного,  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом   1   статті   111-9,  статтею  111-11,   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення від 28.09.2004року господарського суду Дніпропетровської
області   та  постанову  від  07.02.2005року  Дніпропетровського
апеляційного  господарського суду № 37/167  господарського  суду
Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну  скаргу
Жовтоводської  об’єднаної державної податкової інспекції  -  без
задоволення.
 
Головуючий    Н. Волковицька
 
Судді         Т. Костенко
 
              Д. Кривда