ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2005 Справа N 25/44а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Н.О. Волковицької –головуючого
Т.Ф. Костенко
Д.С. Кривди
за участю представників:
Позивача Тихонова А.В. дов. від 03.03.05 р.
Відповідачів Толстолуцької М.М. дов. від 05.07.05 р.
розглянувши у відкритому Горлівської об’єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції.
касаційну скаргу
на рішення від 15.04.2005року господарського суду
Донецької області.
у справі № 25/44а господарського суду Донецької
області.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Інтер - Донбас”
до Горлівської об’єднаної державної
податкової інспекції.
про визнання частково недійсним податкового повідомлення
–рішення № 0000972340/3 від 24.11.2004року.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер - Донбас”
звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №
0000972340/3 від 24.11.2004року частині визначення податкового
зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 56889,00грн., з
яких основний платіж –37926,00грн. та застосовані штрафні
(фінансові) санкції - 18963,00грн., прийнятого на підставі акта
№ 58/23-011-1/25116979 від 23.07.2004 р. про результати планової
документальної перевірки дотримання вимог податкового та
валютного законодавства за період з 01.04.2001року по
01.04.2004року.
У зазначеному акті встановлено, що в порушення вимог підпунктів
7.2.1, 7.2.4, 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на
додану вартість» ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, підприємством до складу
податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по
податкових накладних, виписаних особами, свідоцтва платника
податку на додану вартість яких були анульовані на підставі
Рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2003року про
скасування державної реєстрації ПП “Інтерфлекс” та Рішення
господарського суду міста Києва від 07.10.2003року про
скасування державної реєстрації ПП “Авекс - 2001”.
Рішенням від 15.04.2005року господарського суду Донецької
області позовні вимоги задоволено в повному обсязі, шляхом
визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №
0000972340/3 від 24.11.2004року в частині визначення податкового
зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 56889,00грн., з
яких основний платіж –37926,00грн. та застосовані штрафні
(фінансові) санкції - 18963,00грн.
Мотивуючи рішення суд виходив з того, що ПП "Інтерфлекс" та ПП
«Авекс-2001»в момент видачі податкових на кладних та в момент
виникнення у них податкових зобов'язань за договорами з
позивачем були зареєстровані у якості платників ПДВ згідно
свідоцтв платни ків ПДВ, а відтак позивач правомірно на підставі
підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включив до складу податкового кре диту суму ПДВ 37926грн 90коп,
в тому числі за грудень 2003 року 20142грн 40коп, січень 2004
року 14784грн 50коп та лютий 2004 року 3000грн 00коп, що
підтверджено податковими накладними встановленої форми.
Горлівська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької
області, в якій просить рішення у справі скасувати та прийняти
нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм матеріального та процесуального права, а саме:
підпункт 7.2.4 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами ” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Скаржник зауважує на тому, що з дати анулювання свідоцтв про
реєстрацію платників податків на додану вартість, ПП
“Інтерфлекс” (з 08.10.2003року) та ПП “Авекс-2001” (з
07.10.2003року) не мають права на складання податкових
накладних, а складані ними податкові накладні не відповідають
вимогам підпункту 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та не
можуть бути звітним податковим та розрахунковим документом
внаслідок чого не підлягають включенню до податкового кредиту з
податку на додану вартість.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутніх в судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи
та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням)
та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарським судом першої інстанцій та
вбачається з матеріалів справи спір виник з приводу включення до
податкового кредиту за період з.02.по березень 2004року та за
період з.12.2003року по січень 2004року сум податку на додану
вартість, відображених у податкових накладних № 6 від
21.01.2004року, № 15 від 19.02.2004року, № 17 від
24.02.2004року, виданих ПП “Інтерфлекс” та № 53 від
16.12.2003року, № 2 від 12.01.2004року, № 8 від 21.01.2004року,
№ 40 від 10.12.2003року, № 65 від 26.12.2003року, № 12 від
30.01.2004року виданих ПП “Авекс-2001” на суму 37926,90грн., в
тому числі за грудень 2003року 20142,40грн., січень 2004року
14787,50грн. та лютий 2004року 3000,00грн.
Відповідно до положень Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит –це сума, на яку
платник податку має право зменшити податкове зобов’язання
звітного періоду, визначена згідно з цим законом / пункт 1.7
статті 1/. Податковий кредит звітного періоду складається з сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації /підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7/. Не
дозволяється включення до податкового кредиту будь –яких витрат
по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на
митній території України, підтверджених податковими накладними /
абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7/.
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю
платником податку - продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту
7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Порядок заповнення податкової накладної
затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України
від 30.05.1997року № 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
, яким передбачено, що
податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і
копія) у момент виникнення податкових зобов’язань продавця
(пункт6); усі складені примірники податкової накладної
підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати
продаж товарів(робі, послуг), та скріплюються печаткою такого
платника податку –продавця (пункт18).
Відповідно до пункту 5 зазначеного вище порядку ( z0233-97 ) (z0233-97)
,
податкова накладна вважається недійсною у випадку заповнення її
особою, яка не зареєстрована в якості платника податку.
Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції,
знайшов відображення факт скасування державної реєстрації ПП
“Інтерфлекс” рішенням господарського суду міста Києва від
08.10.2003року та анулювання свідоцтва платника податку на
додану вартість з 08.10.2003року. та скасування державної
реєстрації ПП “Авекс-2001” рішенням господарського суду міста
Києва від 07.10.2003року та анулювання свідоцтва платника
податку на додану вартість з 07.10.2003року.
При цьому судом не надано оцінки обставинам, викладеним у цьому
рішенні з урахуванням приписів статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно з якою
рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Отже вирішуючи даний спір по суті суду, насамперед, необхідно
було встановити чи мала право особа, яка здійснювала
господарські операції від імені ПП “Авекс-2001” та ПП
“Інтерфлекс” законні повноваження на здійснення таких операцій
та підписання документів податкової звітності, оскільки
з’ясування цих обставин впливає на правомірність чи
неправомірність формування податкового кредиту ТОВ “Інтер -
Донбас”, а також обґрунтованість донарахованих сум податку за
певний період, що має значення для вирішення даного спору по
суті.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює, що доказами у справі є будь-які
фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному
законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на
яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші
обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським
судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового
рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки
всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть
спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин, які мають
суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин.
Неповне з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для
справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі судового
рішення та передачі справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 111-7, пунктом
3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2005року
у справі № 25/44а господарського суду Донецької області
скасувати, справу направити до господарського суду Донецької
області на новий розгляд.
Касаційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Головуючий Н. Волковицька
Судді Т. Костенко
Д. Кривда