ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 1/607-26/214
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І
суддів : Грека Б.М. –(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Ойкумена”
касаційну скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.05.05
у справі № 1/607-26/214
господарського суду Львівської області
за позовом Прокурора Галицького району м. Львова
в інтересах держави в особі
Львівської міської ради, Управління
комунального майна Львівської міської
ради
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Ойкумена”
про розірвання договору оренди та виселення
за участю представників від:
відповідача Лукашук С.І. (директор),
Олійник А.М. (дов. від 27.07.05)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.11.04
(суддя Деркач Ю.Б.), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 24.05.05 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Онишкевича В.В., суддів: Скрутовського
П. Д., Давид Л.Л.) задоволено позов прокурора Галицького району
м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та
Управління комунального майна Львівської міської ради до ТОВ
"Ойкумена": розірвано договір оренди та прийнято рішення про
виселення відповідача із приміщень.
Судові акти мотивовані тим, що відповідач недобросовісно
сплачував орендну плату, не використовував все приміщення та
неналежним чином застрахував предмет договору оренди.
Не погоджуючись з судовими актами по справі, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій ставиться питання про скасування постанови
Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.05 та
рішення господарського суду Львівської області від 23.11.04.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд допустив порушення
статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зокрема не дав правової оцінки тому факту, що
відповідачем було належно застраховано майно, що є предметом
оренди, та що заборгованість по орендній платі була погашена
відповідачем до моменту ухвалення рішення по справі.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що 08.01.03 між ТОВ "Ойкумена" та
Управлінням ресурсів Львівської міської ради (правонаступником
якого є Управління комунального майна Львівської міської ради)
був укладений договір оренди № Г-1359, відповідно до якого,
відповідач отримав в орендне користування нежитлове приміщення,
загальною площею - 206,3 кв.м. в будинку № 16 по вул. Шевській в
м. Львові, терміном до 08.01.06.
Державним нотаріусом Першої львівської нотаріальної контори
Гусар Л.В. був здійснений виконавчий напис на стягнення
заборгованості за договором оренди на суму 18892 грн. Відповідач
сплатив прострочену заборгованість лише під час розгляду
господарським судом даної справи, про що свідчать платіжне
доручення за № 282 та № 286 від 30.09.04.
Тому, судами був зроблений висновок, що відповідачем неналежним
чином була сплачена орендна плата та застраховане майно, а
також, нерухоме майно використовувалося відповідачем неповністю.
Втім, такі висновки не можна визнати обґрунтованими, з огляду на
наступне.
Підставою для дострокового розірвання договору є невикористання
орендарем переданого йому приміщення більше трьох місяців з дати
підписання договору. Відповідно до акту обстеження нежитлового
приміщення, ТОВ "Ойкумена" не використовує підвальне приміщення
площею 80,2 кв.м. з окремим входом. Проте судом не було
спростовано посилання відповідача на те, що дане підвальне
приміщення скаржник фізично не міг використовувати з вини
позивача, оскільки дане приміщення не звільнене попереднім
орендарем ТОВ "Аквітанія", з яким позивач розірвав в судовому
порядку договір оренди 02.03.02. за рішенням господарського суду
Львівської області. Дане рішення господарського суду було
виконано не в повному обсязі - ТОВ "Аквітанія" була виселена з
спірного приміщення лише площею 95,6 кв.м. (тобто лише з першого
поверху). З підвального приміщення ТОВ "Аквітанія" не виселено і
по даний час. Крім того, судом не було надано правової оцінки
листам ТОВ "Ойкумена" (а.с. 43, 44), з якими відповідач
неодноразово звертався до орендодавця про вжиття заходів по
звільненню підвального приміщення.
Суд також не звернув уваги на те, що відповідач здійснював
сплату орендної плати за 206,3 кв.м. , а мав можливість
використовувати лише 95,6 кв.м. , і не досліджував, відповідно,
наявність чи відсутність заборгованості, та її розмір.
Суд також не дав правової оцінки заяві прокурора Галицького
району
м. Львова від 01.11.04 про відмову від позову (а.с. 49), листу
Галицької районної адміністрації від 05.04.04 (а.с. 41), з якої
вбачається волевиявлення останньої на зміну строків оплати.
Також суд не витребував та не досліджував інший договір
страхування предмету договору оренди, на який посилався
відповідач у своїй апеляційній скарзі (а.с. 67).
Зважаючи на те, що судами не приймались до уваги та не
досліджувались будь-які докази, на які посилався відповідач, та
на те, що багато обставин справи залишились невстановленими,
судові акти у справі не можна визнати законним та обґрунтованим,
оскільки вони не відповідають вимогам статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Так як не всі обставини справи є з'ясованими, Вищий
господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по
суті спору, так як, спір стосується не правозастосування, а
встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції
Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі
судові акти підлягають скасуванню, а справа –направленню на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази,
дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку й ухвалити
законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи
суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно
перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами
матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 3
частини 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Ойкумена” № 18 від 16.06.05 задовольнити частково, постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.05 та
рішення господарського суду Львівської області від 23.11.04 у
справі № 1/607-26/214 скасувати, справу № 1/607-26/214 передати
на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко