ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2005 Справа N 13/8/51б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали Відкритого акціонерного товариства
касаційної скарги “Волочинський цукровий завод”
на постанову від 26.04.2005 р. Житомирського
апеляційного господарського суду
у справі № 13/8/51-Б господарського суду
Хмельницької області
за заявою Господарської асоціації підприємств та
організацій цукрової промисловості України
“Кристал”
до Відкритого акціонерного товариства
“Волочинський цукровий завод”
Про визнання банкрутом
за участю представників:
кредитора ВАТ” Державний експортно-імпортний банк України”
–Мороз Ю.В.
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області
від 21.12.2004 року у справі № 13/8/51-б про банкрутство ВАТ “
Волочиський цукровий завод” м. Волочиськ за заявою Господарської
асоціації підприємств та організацій цукрової промисловості
України “ Кристал”, господарський суд затвердив мирову угоду,
укладену 22.10.2004 року та підписану від боржника керуючим
санацією Ковальчук І.І., з однієї сторони, та головою комітету
кредиторів Зайцем О.С., згідно протоколу комітету кредиторів № 1
від 29.07.2003 року з іншої, підписану їз
начальником ДПІ у Волочиському районі Рябим В.В.. якою прощено (
списано) вимоги кредиторів третьої черги у сумі 93147, 93 грн.
та вимоги кредиторів четвертої черги у сумі 8239101,79 коп. , а
всього сумі 8332249,72 грн. їз конкретно зазначеними сумами
стосовно кожного кредитора обох черг., крім того господарський
суд припинив процедуру санації боржника, припинив провадження у
справі.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Хмельницької
області від 21.12.2004 року кредитор - ВАТ “ Державний експортно-
імпортний банк України” звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 року у справі № 13/8/51-б апеляційна скарга ВАТ “
Державний експортно-імпортний банк” була задоволена, ухвала
господарського суду Хмельницької області від 21.12.2004 року у
справі № 13/8/51-б скасована, справа передана на розгляд
господарського суду Хмельницької області.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ВАТ “ Волочиський цукровий завод” просить скасувати
постанову Житомирського апеляційного господарського суду у
справі № 13/8/51-б від 26.04.2005 року залишити ухвалу
господарського суду Хмельницької області від 21.12.2004 року без
змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що твердження Житомирського
апеляційного господарського суду щодо порушення порядку
припинення процедури санації – не затвердження звіту керуючого
санацією, та скасування з огляду на це ухвали суду першої
інстанції не відповідає та порушує норми діючого законодавства
для затвердження господарським судом при укладенні мирової угоди
в процедурі санації звіту керуючого санацією.
Законом не передбачено право заставодержателя на першочергове
задоволення його вимог з іншого майна боржника за недостатністю
коштів, одержаних від продажу предмета застави, вимоги цього
кредитора у частині не забезпеченій заставою, задовольняються в
процедурі санації у четверту чергу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі
встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування
судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, вважає, що підстави для задоволення
касаційної скарги відсутні, виходячи з наступного:
17.02.2003 року ухвалою господарського суду Хмельницької області
порушено провадження у справі № 13/8/51-б про банкрутство ВАТ “
Волочиський цукровий завод” за заявою господарської асоціації
підприємств і організацій цукрової промисловості України
“Кристал”.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.06.2003
року затверджений реєстр вимог кредиторів, ВАТ “ Державний
експортно-імпортний банк України”, вимоги якого забезпечені
заставою, визнаний кредитором першої черги, ухвала не скасована
і не змінена.
У Х В А Л А господарського суду Хмельницької області від
21.12.2004 року про затвердження мирової угоди мотивована тим,
що оскільки частина майна боржника, яка була предметом застави (
поворотні плуги) була реалізована в процедурі санації, що не
заперечується представником ВАТ “ Державний експортно-імпортний
банк України” виручені кошти у повному об’ємі перераховані
заставодержателю, згідно довідки боржника № 413 від 30.10.2003
року підписаної в.о. голови правління та головою
інвентаризаційної комісії решта предмету застави ( цукру піску
вагою 168 тн. та два комплекти запасних частин до поворотних
плугів) виявлено не було, тому правомірно керуючим санацією
підчас укладання мирової угоди вимоги вказаного кредитора було
враховано як вимоги четвертої черги, і відповідно немає
необхідності отримувати від такого кредитора у відповідності до
ч. 3 ст. 35 Закону письмової згоди на укладання мирової угоди.
Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 року у справі № 13/8/51-б , згідно якої скасована
ухвала господарського суду від 21.12.2004 року, справа передана
на розгляд господарського суду Хмельницької області, мотивована
тим, що відповідно до вимог п. 3 ст. 35 Закону України “ Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
рішення про укладення мирової угоди від
імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю
голосів кредиторів –членів комітету та вважається прийнятим за
умови що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна
боржника висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Кредитор ВАТ “ Державний експортно-імпортний банк України”,
вимоги якого забезпечені заставою майна боржника не давав
письмової згоди на укладення мирової угоди.
З протоколу № 8 засідання комітету кредиторів боржника від
22.10.2004 року вбачається, що банк заперечує проти укладення
мирової угоди.
ВАТ “ Державний експортно-імпортний банк України” визнаний
кредитором першої черги згідно ухвали господарського суду від
19.06.2003 року якою затверджений реєстр вимог кредиторів,
вказана ухвала не скасована і не змінена.
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання
своїх зобов’язань за договором про надання гарантії боржник
надав в заставу ВАТ “ Укрексімбанк” до договору застави № 36 від
06.10.97 року право вимоги поставки техніки, яка надходила
боржнику за контрактом УКР 97-3 від 12.06.1997 року у вигляді
двох комплектів запасних частин до поворотних плугів оцінених за
погодженням сторін на суму 25292, 86 дол. США та право вимоги
цукру білого ГОСТ 2194 у кількості 168 тн.
Відповідно до п. 2. 4. 3. договору застави № 36 від 06.10.1997
року (т.2,а.с.65 –68) у випадку втрати з будь-яких причин
предмету застави заставодавець зобов’язаний надати аналогічну за
вартістю та якістю заміну предмету застави, чи незалежно від
настання терміну, виконати зобов’язання в повному обсязі або у
відповідній частині.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд
першої інстанції передчасно дійшов висновку про затвердження
мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ “ Волочиський
цукровий завод” від 22.10.2004 року, згідно якої вимоги третьої
та четвертої черги вимог кредиторів в сумі 8332249, 72 грн.,
серед яких вказані вимоги ВАТ “ Державний експортно-імпортний
банк України” у сумі 256077,36 грн., прощаються повністю,
виходячи з наступного суд першої інстанції не з»ясував питання,
чи була надана боржником згідно договору застави заміна предмету
застави згідно з договором № 36 від 06.10.1997 року.
Виходячи з викладеного, підстави для скасування постанови суду
апеляційної інстанції, згідно якої справа передана на розгляд до
господарського суду Хмельницької області, відсутні.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Волочинський цукровий завод” залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
26.04.2005р. у справі № 13/8/51-Б залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
Н.Г. Ткаченко