ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2005 Справа N 12/335
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши ВАТ “Укрнафта”
касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 30.03.2005 р.
у справі № 12/335
господарського суду Полтавської області
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації
"Полтавагаз"
до ВАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного
управління "Полтаванафтогаз"
про спонукання підписання акту списання заборгованості
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача - Баранова В. І., Воронянська С.І.
Хвінгія І.В.
відповідача -
]
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від
26.01.2005р. (суддя Сергєєва Л.А.) відмовлено позивачу у
задоволенні позову про спонукання відповідача підписати акт
списання заборгованості на підставі Закону України "Про списання
вартості несплачених обсягів природного газу" ( 911-15 ) (911-15)
(далі
Закон ( 911-15 ) (911-15)
) та (далі Постанова КМУ ( 550-2004-п ) (550-2004-п)
).
Рішення мотивовано тим, що ні Закон ( 911-15 ) (911-15)
, ні Постанова КМУ
( 550-2004-п ) (550-2004-п)
не встановлює обов'язок відповідача, як учасника
процедури списання, підписати відповідний акт; списання вартості
несплачених обсягів природного газу має відбутися за погодженням
всіх учасників цієї процедури. Крім того, Закон ( 911-15 ) (911-15)
не передбачає списання вартості несплачених обсягів природного
газу у тих випадках, коли заборгованість встановлена судом і
стягнута з боржника за рішенням суду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 30.03.2005р. (у складі колегії суддів: Міщенка П. К.
–головуючого, Федорова М.О., Яковлєва М.Л.) апеляційну скаргу
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задоволено
повністю, рішення господарського суду Полтавської області від
26.01.2005р. у справі № 12/335 скасовано, прийнято нове рішення,
яким зобов'язано ВАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного
управління "Полтаванафтогаз" підписати з ВАТ по газопостачанню
та газифікації "Полтавагаз" акт списання дебіторсько-
кредиторської заборгованості від 10.08.04р.
Постанова мотивована тим, що відповідно до Закону ( 911-15 ) (911-15)
та
приписів Постанови КМУ ( 550-2004-п ) (550-2004-п)
, позивач мав право на
списання заборгованості, що виникла в нього перед відповідачем
через різницю в ціні природного газу між датою споживання в 1997-
1998 рр. і датою сплати за нього та із зміною курсу національної
грошової одиниці до долара США за цей період, в межах вартості
обсягу природного газу, який був погоджений до списання
Полтавською регіональною комісією. Згідно Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
регламентоване Законом та Постановою КМУ списання
вартості несплачених обсягів природного газу носить не
рекомендаційний, а обов'язковий характер та не передбачає
надання згоди будь-кого з його учасників на проведення такого
списання.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою апеляційного суду,
відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2005р.
скасувати та залишити в силі рішення господарського суду
Полтавської області від 26.01.2005 р. по справі № 12/335.
При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова
суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням та неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права,
зокрема ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 11
Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
, ст. 1
Закону ( 3018-14 ) (3018-14)
та ст.ст. 4-5, 33, 38, 43, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши
пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення
в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду
першої інстанції.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання
договорів № 15/97, № 16/97 від 01.01.1997р. та № 755/97, №
756/97 від 18.11.1997р. відповідач протягом 1997-1998 років
постачав позивачу природний газ, оплату за який позивач повинен
був здійснювати в національній валюті України, виходячи з ціни,
встановленої в доларах США і перерахованої за офіційним курсом
НБУ на день зарахування коштів на рахунок відповідача.
Також, судом апеляційної інстанції було встановлено, що
заборгованість відповідача перед відповідачем за поставлений
природний газ в розмірі 38901705,44 грн. виникла через різницю в
ціні природного газу між датою споживання в 1997-1998 роках і
датою сплати за нього та із зміною курсу національної грошової
одиниці до долара США за цей період, тобто є курсовою різницею.
Відповідно до преамбули Закону України "Про списання вартості
несплачених обсягів природного газу" ( 911-15 ) (911-15)
, цей Закон
( 911-15 ) (911-15)
визначає правові та організаційні засади списання
заборгованості підприємств нафтогазового комплексу, яка виникла
внаслідок здійснення неналежним чином та не в повному обсязі
розрахунків бюджетів усіх рівнів за спожиті природний газ та
послуги з його транспортування, теплову енергію та
тепловодопостачання (за складовою газу), метою якого є
впровадження механізмів списання заборгованості, які сприятимуть
запобіганню банкрутству підприємств нафтогазового комплексу з не
залежних від них обставин, поліпшенню їх фінансового становища.
Згідно статті 1 Закону ( 911-15 ) (911-15)
вартість несплачених обсягів
природного газу це заборгованість за спожитий природний газ та
послуги з його транспортування, яка пов'язана з несвоєчасною та
не в повному обсязі сплатою бюджетами усіх рівнів пільг,
субсидій, різниці в ціні природного газу і теплової енергії та
тепловодопостачання (за складовою газу) і послуг з
транспортування газу, фінансуванням бюджетних установ та
організацій і виникла за період між датою споживання у 1995-1998
роках і датою отримання коштів за нього та із зміною курсу
національної грошової одиниці до долара США за цей період.
Статтею 2 Закону ( 911-15 ) (911-15)
передбачено, що його дія поширюється
зокрема на ВАТ "Укрнафта" та його структурні підрозділи та
відкриті акціонерні товариства з газопостачання та газифікації,
кі здійснювали видобування, транспортування та постачання
природного газу у 1995-1998 роках для потреб населення,
бюджетних установ і організацій, підприємств теплопостачання.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону ( 911-15 ) (911-15)
Кабінету Міністрів
України було доручено затвердити порядок списання вартості
несплачених обсягів природного газу.
На виконання зазначених приписів, Постановою КМУ № 550 від
29.04.2004 р. ( 550-2004-п ) (550-2004-п)
було затверджено Порядок списання
вартості несплачених обсягів природного газу (надалі Порядок).
Згідно п. 5 Порядку ( 550-2004-п ) (550-2004-п)
газопостачальні підприємства
і підприємства –виробники теплової енергії та тепло- і
водопостачання подають відповідним регіональним комісіям
узагальнені розрахунки несплачених обсягів природного газу, акти
списання заборгованості та у разі потреби інші підтвердні
документи. На підставі поданих документів регіональні комісії
погоджують визначені розрахунковим шляхом обсяги природного
газу, вартість яких підлягає списанню, затверджують узагальнені
розрахунки, акти списання заборгованості приймають відповідні
рішення. Рішення регіональних комісій, оформлені протоколами,
разом із затвердженими документами передаються НАК "Нафтогаз
України".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав Полтавській
регіональній обласній комісії із списання вартості несплачених
обсягів природного газу узагальнений розрахунок несплачених
обсягів природного газу та акти списання заборгованості (а.с.
18), на підставі яких регіональною комісією було прийнято
відповідне рішення, яке оформлено протоколом засідання комісії №
6 від 10.08.2004 р. (а. с. 19).
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого господарського суду
України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що
позивач належним чином виконав приписи вищезазначеного Порядку
( 550-2004-п ) (550-2004-п)
та має право на списання заборгованості, що
виникла в нього перед відповідачем через різницю в ціні
природного газу між датою споживання в 1997-1998 роках і датою
сплати за нього та із зміною курсу національної грошової одиниці
до долара США за цей період, в межах вартості обсягу природного
газу, який був погоджений до списання Полтавською регіональною
комісією.
Водночас, п. 6 Порядку ( 550-2004-п ) (550-2004-п)
встановлено, що
підприємства, які є постачальниками природного газу та теплової
енергії кінцевим споживачам, за погодженням з НАК "Нафтогаз
України" готують проекти спільних рішень, які підписуються
підприємствами нафтогазового комплексу, підприємствами -
виробниками теплової енергії та тепло-і водопостачання, що є
учасниками такого списання. Спільні рішення набирають чинності
після їх підписання всіма учасниками. Одночасно підприємства
нафтогазового комплексу підписують акти списання заборгованості.
Таким чином, з вищезазначених приписів Закону та Порядку
( 550-2004-п ) (550-2004-п)
вбачається, що всі учасники списання на підставі
відповідного рішення регіональних комісій мають підписати
спільні рішення та акти списання заборгованості.
З огляду на це, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку, що відповідач, на якого поширюється дія
Закону ( 911-15 ) (911-15)
, зобов'язаний виконати передбачені Законом
( 911-15 ) (911-15)
та Порядком ( 550-2004-п ) (550-2004-п)
певні дії - підписати
спільне рішення про списання заборгованості та акт списання
заборгованості за встановленими формами.
Доводи скаржника стосовного того, що заборгованість позивача не
підлягає списанню, тому що стягнення її встановлено рішенням
суду у справі № 12/284 від 07.11.2000р. є помилковими, оскільки
вказане рішення не обмежує право позивача на списання
заборгованості, передбачене Законом України "Про списання
вартості несплачених обсягів природного газу" ( 911-15 ) (911-15)
, який
був прийнятий Верховною Радою України 05.06.2005 року, тобто
після винесення цього рішення.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що оскаржувана постанова відповідає
нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для
її скасування немає.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Укрнафта" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 30.03.2005р. у справі № 12/335 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю.Панова
Н.Г. Ткаченко