ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2005 Справа N 10/176
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченко О.С. - головуючого,
суддів: Панова І.Ю.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну Цигика В.Ю.
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 06-13.04.2005р.
у справі № 10/176 господарського суду Закарпатської
області
за заявою ліквідаційної комісії ТОВ “Забудівник”
До ТОВ “Забудівник”
Про визнання банкрутом
в судове засідання представники сторін не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від
06.01.2005р. (суддя І.В. Івашкович) в задоволенні заяви
ліквідатора ТОВ „Забудівник” про визнання недійсним договору
купівлі - продажу від 18.10.2001р., укладеного між ТОВ
„Забудівник” та гр.
Цигикою Володимиром Юрійовичем ( м. Ужгород, вул. Капушанська
157а) відмовлено. Скасовано заходи по забезпеченню вимог, вжиті
ухвалою господарського суду від 08.11.2004 р. по справі 10/176,
та знято арешт, заборону відчудження та обтяження на частину
магазину № 10 “Новосьол” площею 130,3кв.м. .
У Х В А Л А мотивована тим, що ліквідатор боржника ТОВ
„Забудівник”, звернувшись до суду із заявою, документально
обґрунтував підстави для визнання недійсним спірного договору,
які підпадають під регламентацію норм ч. 11 ст. 17 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, що, однак не узгоджуються із ст. 25
вказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, якою передбачено його право подати
до суду заяву про визнання угоди недійсною з підстав,
передбачених ч. 10 ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Закарпатської
області від 06.01.2005р., ліквідатор ТОВ „Забудівник” звернувся
з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського
суду, в якій просив скасувати зазначену ухвалу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06-
13.04.2005 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф.,
Мельник Г.І.) апеляційну скаргу задоволено частково, пункт 1
ухвали господарського суду Закарпатської області від
06.01.2005р. скасовано. Справу в цій частині передано на розгляд
господарського суду Закарпатської області.
В своїй постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що
правовідносини по визнанню угод недійсними в межах процедури
ліквідації в частині визначення підстав визнання угод недійсними
безпосередньо не врегульовані нормами ст. 25 та ч. 10 ст. 17
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, застосуванню підлягають
норми закону, які регулюють подібні за змістом відносини
(аналогія закону). Застосування аналогії закону безпосередньо
передбачено ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Аналогічні (подібні) відносини щодо підстав визнання угод
недійсними врегульовані ч. 11 ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, Цигико Володимир Юрійович просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 06-13.04.2005
р., а ухвалу господарського суду Закарпатської області від
06.01.2005р. залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що Господарський процесуальний
кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачає надання суду
апеляційної інстанції права повертати справу на розгляд
місцевому господарському суду, крім випадків передбачених ст.
106 вказаного кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про наявність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується
матеріалами справи ухвалою господарського суду Закарпатської
області від 16.06.2004р. по справі № 10/176 за заявою
ліквідаційної комісії товариства в порядку ст. 51 Закону України
„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
порушено провадження у справі про
банкрутство ТОВ „Забудівник”, м. Ужгород.
Постановою господарського суду Закарпатської області від
02.07.2004р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну
процедуру та призначено ліквідатора.
Ліквідатор ТОВ „Забудівник” арбітражний керуючий Ракущинець А.А.
подав до господарського суду Закарпатської області заяву про
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.10.2001р.,
укладеного між ТОВ „Забудівник", як продавцем, та гр.Цигикою
В.Ю., як покупцем. Згідно з укладеним договором продавець
продав, а покупець купив частину будівлі магазину номер 10
„Новосьол” в м. Ужгороді площею 130,3 кв.м. .
Відповідно до вимог ст.ст. 17,25 Закону України “ Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
про визнання угод недійсними чи відмову у
визнанні угод недійсними судом, що розглядає справу про
банкрутство, виноситься ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 06.01.05
господарський суд Закарпатської області розглянув по суті заяву
ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу і в
задоволенні заяви ліквідатора відмовив.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за
наявними у справі і додатково поданими доказами повторно
розглядає справу.
Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних
скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено
статтею 103 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка не передбачає можливості
передачі справи на розгляд до суду першої інстанції. Таке право
надано апеляційній інстанції лише у разі скасування ухвал,
зазначених у частині четвертій статті 106 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським
судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи
рішення, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних
вимог, припинив провадження чи залишив без розгляду позов у
певній частині або ж не розглянув одну чи кілька заявлених
вимог, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути
відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи суд апеляційної інстанції, не
скористався наданими йому повноваженнями та не розглянув спір по
суті.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу гр. Цигико В.Ю. задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.-
13.04.2005р. у справі № 10/176 скасувати.
Справу направити до Львівського апеляційного господарського суду
для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
Н.Г. Ткаченко