ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2005 Справа N 2/171
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Готельний комплекс "Либідь"
на ухвалу від 05.04.2005 р. господарського суду міста Києва
та постанову від 24.05.2005 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 2/171
за позовом Головного управління готельного господарства,
туризму та курортів виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) (надалі - Управління)
до ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" (надалі - Товариство)
про стягнення 7 942 347,08 грн.
за участю представників:
від позивача - Тихоненко Н.М.
від відповідача - Хоменко О.А.
в судовому засіданні 03.08.2005 р. оголошувалась перерва
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 р. Управління звернулось до суду з позовом про
стягнення з Товариства 4 000 000 грн. залишку неповернутої позики
за договором N 1 від 09.12.1997 р., 3148484,07 грн. відсотків,
793863,01 грн. пені, а всього - 7942347,08 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2005 р.
(суддя Домнічева І.О.) на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові
кошти в сумі 7942347,08 грн., що належать Товариству і знаходяться
на рахунку N 26001664 в АППБ "Аваль" м. Києва, МФО 300335.
Іншою ухвалою господарського суду міста Києва від
05.04.2005 р. на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
метою забезпечення позову накладено арешт на приміщення, що
знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1 та належить
Товариству.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 р. (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.)
скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2005 р.
про накладення арешту на грошові кошти; ухвалу господарського суду
міста Києва від 05.04.2005 р. про накладення арешту на приміщення
залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою в частині залишення без змін
ухвали місцевого господарського суду про накладення арешту на
приміщення, Товариство звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить її в зазначеній
частині скасувати, як і ухвалу господарського суду міста Києва від
05.04.2005 р. про накладення арешту на приміщення, мотивуючи
скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із
наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав
позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до
забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій
стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського
суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов
забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові
суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до п. 3 ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвала
господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з
посиланням на законодавство.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є
достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові
суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент
пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за
кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом
як гарантія реального виконання рішення суду.
Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення
позову має мітитись мотивований висновок про те, як невжиття таких
заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення
господарського суду.
Ухвала місцевого господарського суду про накладення арешту на
приміщення вказаним вимогам відповідає.
Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову
шляхом накладення арешту на приміщення місцевий господарський суд
правильно застосував ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обґрунтовано
обравши захід до забезпечення позову, який відповідає положенням
ст. 67 ГПК України.
В свою чергу, апеляційний господарський суд приймаючи
постанову підставно дослідив обставини відсутності грошових коштів
на рахунку Товариства та врахував недоведеність останнім своєї
платоспроможності, а також дійшов правомірного висновку про
помилковість накладення арешту місцевим господарським судом
одночасно на майно і на грошові кошти відповідача, що не
відповідає ч. 1 ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. У зв'язку з цим,
апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував ухвалу про
накладення арешту на грошові кошти відповідача, а також правомірно
залишив в силі ухвалу місцевого господарського суду про накладення
арешту на приміщення відповідача.
Викладені в оскаржуваній постанові висновки суду апеляційної
інстанції відповідають фактичним обставинам і наявним матеріалам
справи, нормам процесуального права, є законними та
обґрунтованими.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються
колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності матеріалам
справи.
З урахуванням викладеного, законна та обґрунтована постанова
апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 р. у справі N 2/171 залишити без змін.