ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.08.2005                                     Справа N 33/163-05
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                       Кочерової Н.О., -
                       головуючого,
                       Рибака В.В.,
                       Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали  Дунайського   транспортного   прокурора  в
касаційного подання    інтересах   держави  в  особі Міністерства
                       транспорту  та  зв’язку  України  в  особі
                       Державного   підприємства   водних  шляхів
                       “Устьдунайводшлях”
на постанову           Одеського апеляційного господарського     
                       суду від 29.03.2005
у справі               Одеської області
господарського суду
за позовом             Дунайського   транспортного  прокурора   в
                       інтересах   держави  в  особі Міністерства
                       транспорту  та  зв’язку  України  в  особі
                       Державного   підприємства   водних  шляхів
                       “Устьдунайводшлях”
До                     Чорноморсько     –Азовського     виробничо
                      –експлуатаційного    управління    морських
                       шляхів
 
Про   стягнення 52 737,42 грн.,
 
             В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Мірошниченко В.С.,
- відповідача: не з’явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  січні  2005 року Дунайський транспортний прокурор в інтересах
держави  в  особі Міністерства транспорту та зв’язку  України  в
особі  Державного  підприємства водних шляхів “Устьдунайводшлях”
звернувся  до  господарського суду  з  позовом  до  Чорноморсько
–Азовського  виробничо  –експлуатаційного  управління   морських
шляхів про стягнення 52737,42 грн.
 
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2005 року
відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 ч.  1
ст.     62   Господарського-процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
29.03.2005  року ухвала місцевого господарського  суду  залишена
без змін, а апеляційне подання –без задоволення.
 
Доповідач: Черкащенко М.М.
 
Не  погоджуючись з прийнятою постановою Дунайський  транспортний
прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту  та
зв’язку  України в особі Державного підприємства  водних  шляхів
“Устьдунайводшлях”  вніс  касаційне  подання  в   якій   просить
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
29.03.2005 року скасувати, та прийняти нове рішення.
 
В  обґрунтування  своїх  вимог прокурор посилається  на  те,  що
судами   неправильно   застосовані   норми   матеріального    та
процесуального  права,  що  призвело  до  прийняття   незаконної
постанови.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційне
подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Пунктом  2  ст.  121  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          на
прокуратуру   України   покладається  представництво   інтересів
громадянина  або держави в суді у випадках, визначених  законом.
Відповідно до   ст.   36і  Закону   України  "Про   прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
         підставою представництва в суді держави є наявність
порушень  або загрози порушень економічних, політичних та  інших
державних  інтересів внаслідок протиправних дій  (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними
і державою.
 
Згідно  з  ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський  суд
порушує   справи   за  позовними  заявами   прокурорів   та   їх
заступників, які звертаються до господарського суду в  інтересах
держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає,  в  чому
саме   полягає   порушення  інтересів  держави   і   обґрунтовує
необхідність їх захисту(ч. 2 ст. 2. ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року (далі -
рішення  КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник  у  кожному
конкретному   випадку  самостійно  визначає  з   посиланням   на
законодавство, на підставі якого подається позов,  в  чому  саме
відбулося  чи  може  відбутися порушення матеріальних  чи  інших
інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність  їх
захисту  та  зазначає орган, уповноважений державою  здійснювати
відповідні  функції  у спірних відносинах.  При  цьому  інтереси
держави  можуть збігатися повністю,, частково, або не  збігатися
зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств  та
організацій  чи з інтересами господарських товариств  з  часткою
державної  власності  у статутному фонді. Держава  може  вбачати
свої  інтереси  не тільки в їх діяльності, але  й  в  діяльності
приватних підприємств, товариств.
 
Пунктом  2  резолютивної частини рішення КСУ визначено,  що  під
поняттям  орган,  уповноважений державою здійснювати  відповідні
функції  у  спірних відносинах", зазначених в ч.  2  ст.  2  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , треба розуміти орган державної влади  або
орган   місцевого   самоврядування,   який   законом   наділений
повноваженнями органу виконавчої влади.
 
В  п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у  спірних
відносинах фактично є позивачем у справі, порушених за  позовною
заявою    прокурора   і  на  підставі  ч.  1  ст.  2 ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
          є  стороною  в арбітражному  процесі,  цей  орган
здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Таким  чином, прокурор може бути представником сторони у  справі
тільки  у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної
влади    або    орган    місцевого   самоврядування,    наділені
повноваженнями виконавчої влади.
 
Державне   підприємство  водних  шляхів   “Устьдунайводшлях”   є
самостійним  господарюючим суб’єктом в транспортній,  управління
господарською діяльністю здійснює через свої органи та  посадові
особи (ст. .89 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ) у порядку, визначеному ст.
.ст. . 41-49 Закону ( 1789-12 ) (1789-12)
        , не є органом державної влади чи
органом місцевого самоврядування.
 
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками попередніх
інстанцій,  що  прокурором  пред’явлено  позов  не  в  інтересах
держави,  а  в  інтересах  самостійного  суб’єкта  господарської
діяльності,  а тому правомірно відмовили в порушенні провадження
на підставі п. 1.ч. 1. ст. . 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За   таких   обставин,  оскаржувана  постанова  є  законною   та
обґрунтованою,  а  доводи  касаційного подання  не  спростовують
висновків суду.
 
На  підставі  вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційне подання залишити без задоволення.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
29.03.2005 року у справі № 33/163-05 залишити без змін.
 
Головуючий    Н. Кочерова
 
Судді:        В. Рибак
 
              М. Черкащенко