ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2005 Справа N 20-8/084
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув фізичних осіб Кошелевої Е.Г., Шульженко Т.В.
касаційну скаргу
на рішення від 20.09.04
господарського суду м. Севастополя
у справі № 20-8/084
за позовом військового прокурора ВМС України в інтересах
держави в особі Міністерства Оборони України
до 1997 Відділу морської інженерної служби ЧФ РФ
товариства з обмеженою відповідальністю
третя особа “Донресурси”
Регіональне відділення Фонду державного майна
України по м. Севастополю
Про визнання недійсним договору № 1 купівлі-продажу будинку №
29 на м. Сарич, укладеного між відповідачами
за участю представників сторін:
від позивача не з’явилися
від відповідачів не з’явилися
від третьої особи не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2004 року військовий прокурор ВМС України в інтересах
держави в особі Міністерства Оборони України пред’явив в суді
позов до 1997 відділення Морської інженерної служби
Чорноморського Флоту Російської Федерації, товариства з
обмеженою відповідальністю “Донресурси” про визнання недійсним у
повному обсязі договору № 1 купівлі-продажу будинку № 29 (мис
Сарич), укладений 14.04.1997 року між відповідачами.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що відчуження будинку №
29 (будинок відпочинку літер “А” з прибудовою літер “а”
загальною площею 107,40 кв.м. , їдальнею літер “Б”, 2-х ганків,
інших приміщень літер 1), розташованого на мисі Сарич
Балаклавського району м. Севастополя відбулося не його
власником, без будь-яких повноважень на здійснення такої угоди,
отже договір купівлі-продажу укладено з порушенням вимог
законодавства України і підлягає визнанню недійсним на підставі
ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Допущенні при укладені договору
порушення законодавчих актів України призвели до порушення прав
власності народу України.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 07.06.2004 року
до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено
Регіональне відділення Фонду державного майна у м. Севастополі.
У вересні 2004 року позивач уточнив позовні вимоги і просив
визнати недійсним укладений між відповідачами договір купівлі-
продажу на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, та зобов’язати
ВАТ “Донресурси” передати зазначений будинок органу управління
військового майна –Міністерству Оборони України.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 20.09.2004
(суддя Ткаченко М.І.) позов задоволено.
Визнано недійсним договір № 1 купівлі-продажу будинку № 29 (дім
відпочинку літер “А” з прибудовою літер “а” загальною площею
107,40 кв.м. , їдальнею літер “Б”, 2-х ганків, інших приміщень
літер 1) розташованого на мисі Сарич Балаклавського району
Севастопольської міської ради народних депутатів, укладений
14.04.1997 між 1997 Відділом морської інженерної служби ЧФ РФ та
товариством з обмеженою відповідальністю “Донресурси”.
Зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю “Донресурси”
передати будинок № 29 (дім відпочинку літер “А” з прибудовою
літер “а” загальною площею 107,40 кв.м. , їдальнею літер “Б”, 2-
х ганків, інших приміщень літер 1) розташованого на мисі Сарич
Балаклавського району Севастопольської міської ради народних
депутатів органу управління військового майна –Міністерству
оборони України.
Задовольняючи позов і визнаючи укладений між відповідачами
договір купівлі-продажу недійсним, господарський суд виходив з
того, що відчуження будинку відбулося не його власником, без
будь-яких повноважень на здійснення такої угоди.
В касаційній скарзі фізичні особи Кошелева Е.Г., Шульженко Т.В.
просять рішення господарського суду скасувати, а справу передати
на новий розгляд в суд першої інстанції у зв’язку з порушенням
п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, посилаючись на те,
що судові рішення стосуються його прав і обов'язків, проте, його
не притягнуто до участі у справі. Крім того, допущені судовими
інстанціями при прийнятті рішення і постанови порушення норм
матеріального і процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони у справі
мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне
подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало
законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу
мають право подати також особи, яких не було залучено до участі
у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується
їх прав і обов'язків.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу фізичні особи Кошелева Е.Г. і
Шульженко Т.В. зазначали, що 17.05.2002 року між ВАТ
“Донресурси” (продавець) і Кошелевою Е.Г. та Шульженко Т.В.
(покупці) було укладено договір купівлі-продажу будинку
відпочинку № 29 на м. Сарич в м. Севастополі, відповідно до умов
якого право власності на об’єкт нерухомого майна перейшло до
покупців Кошелевої Е.Г. і Шульженко Т.В. Договір було
нотаріально посвідчено приватним нотаріусом, а право власності
оформлено в органах БТІ. Отже, ВАТ “Донресурси” являлось
правомочним власником спірного будинку і реалізувало своє право,
передбачене ст. 4 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
,
здійснило відчуження спірного об’єкту в порядку, передбаченому
цивільним законодавством України. На даний час добросовісними
набувачами у розумінні ст. 145 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 388 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
є Кошелева Е.Г і Шульженко Т.В. у рівних
частках.
Вказані обставини не були предметом дослідження суду.
Так, задовольняючи позов і визнаючи договір купівлі-продажу № 1
від 14.04.1997 року, укладений між 1997 Відділом морської
інженерної служби ЧФ РФ та товариством з обмеженою
відповідальністю “Донресурси”, недійсним, господарський суд
виходив з того, що будинок № 29, який входить до складу
військового містечка № 296 розташований на м. Сарич, не є
власністю 1997 Відділу морської інженерної служби ЧФ РФ, а тому
зобов’язав ТОВ “Донресурси” передати будинок органу управління
військового майна.
З огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції,
передбачені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до
якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
господарського суду, а доводи касаторів щодо порушення їх прав
стосуються саме встановлення обставин справи, постановлені
судові рішення не можна визнати обґрунтованими.
Враховуючи, що суд прийняв рішення щодо прав і обов’язків осіб,
які не були залучені до участі у справі, а також межі перегляду
справи в касаційній інстанції передбачені ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідно до якої касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні господарського суду, а доводи
касаторів щодо порушення їх прав стосуються саме встановлення
обставин справи, судове рішення визнати законним не можна, а
тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Пунктом 1 статті 24 Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
закріплено, що судам підвідомчі цивільні справи по
спорах, що виникають з
цивільних, сімейних, трудових і кооперативних відносин, якщо
хоча однією з сторін є громадянин.
Якщо господарським судом буде встановлено, що права фізичних
осіб Кошелевої Е.Г. і Шульженко Т.В. порушені, суду необхідно,
враховуючи ст. 1 і ст. 21 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
вирішити питання щодо підвідомчості даного
спору господарському суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене і
вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу фізичних осіб Кошелевої Е.Г., Шульженко Т.В.
задовольнити.
Рішення від 20.09.2004 господарського суду м. Севастополя у
справі № 20-8/084 скасувати, справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
С у д д і В.Рибак
М.Черкащенко