ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2005 Справа N 12/26-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників: Фатєєва Я.А.
позивача: Плахін Є.В.
відповідача:
розглянувши у відкритому товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю фірми “Інструменти”
касаційну скаргу
на рішення господарського суду Херсонської
області від 13.04.2005 р.
у справі № 12/26-05
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю фірми “Інструменти”
до закритого акціонерного товариства
“Укрсклопром”
про стягнення 1 332 648,64 грн.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення
з відповідача 1 332 648,64 грн. заборгованості за договором
купівлі-продажу № 415/Р від 03.02.2004 р., з яких 950 561,4 грн.
–основний борг, 9 497 грн. –3% річних, 347 590,24 грн. –пеня, 25
000 грн. –збитки, пов’язані з оплатою наданих юридичних послуг.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.04.2005
р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ЗАТ “Укрсклопром” на користь ТОВ фірми “Інструменти”
920 304 грн. основного боргу, 5 751,9 грн. річних, 25 000 грн.
збитків, судові витрати. В стягненні 347 590,24 грн. пені
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення
господарським судом норм матеріального права, просить рішення
суду змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без
задоволення, а постановлене у справі судове рішення –без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
03.02.2004 р. між сторонами було укладено договір купівлі-
продажу № 415/Р, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався
поставити відповідачу повітряний гвинтовий компресор та
рефрижераторний осушувач. Кількість, технічні характеристики та
вартість за одиницю обладнання визначені додатком № 1
–специфікацією.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі,
поставивши відповідачу 31.08.2004 р. два компресори та
28.09.2004 р. - осушувач, відповідач в порушення вимог ст. 3
договору не оплатив поставлене обладнання у повному обсязі.
Відповідно до п. 1.2 договору загальна вартість обладнання за
договором становить 1 314 720 грн., що визначена, виходячи з
вартості одиниці обладнання в грошовому еквіваленті, вираженому
в євро.
В специфікації вартість обладнання визначена в гривнях.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про
відсутність підстав для застосування спірних правовідносин ч. 2
ст. 533 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо визначення суми, що підлягає
сплаті, виходячи з офіційного курсу євро на час звернення з
позовом до суду та визначив суму основного боргу шляхом
вирахування з загальної вартості поставленого обладнання суму
здійсненого відповідачем авансового платежу: 1 314 720 грн. –394
416 грн.= 920304 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
суд стягнув з
відповідача 3% річних у сумі 5 751,9 грн.
Судом встановлено, що 27.02.2004 р. проти відповідача порушено
справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
Згідно з абзацом 2 ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати
податків і зборів (обов’язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого
не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише
відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів,
але ніяк не пов’язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї
норми боржник повинен виконувати зобов’язання що виникли після
введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або
неналежне виконання не нараховуються.
Враховуючи викладене, суд правильно відмовив у стягненні пені, а
доводи касаційної скарги про те, що вказана норма закону не
розповсюджується на поточних кредиторів, не грунтуються на
законі.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та
процесуального права і підстав для його скасування не
вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-11 Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми
“Інструмент” залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Херсонської області від 13.04.2005 р. у справі за № 12/26
–05 –без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко