Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка М.В., Васищака І.М., Мележик Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “РІНГ” на рішення від 12.05.2005 року господарського суду Дніпропетровської області у справі № 11/108 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “РІНГ” до товариства з обмеженою відповідальністю “Ф.М.Автотранс”

про стягнення 6 399, 98 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 12.05.2005 року господарського суду Дніпропетровської області (суддя І. Мельниченко) позов задоволено з стягненням боргу в розмірі 6 399, 98 грн. з мотивів невиконання зобов’язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “РІНГ” просить рішення скасувати в частині відмови в стягненні суми витрат, пов’язаних зі сплатою послуг адвоката з підстав неправильного застосування господарським судом статті 4 Закону України “Про обіг векселів України” (2374-14) , статей 5 і 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) , статті 44 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ухвалити додаткове рішення про стягнення 4 000 грн.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Ф.М.Автотранс” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду подано позов про стягнення боргу з підстав невиконання зобов’язання. В ході судового процесу позивач змінив позов, доповнивши вимогою про стягнення судових витрат, пов’язаних з витратами на послуги адвоката в розмірі 4 000 грн.

За наслідками вирішення спору, місцевий господарський суд задовольнив позов в частині стягнення 6 399, 98 грн. і водночас не прийняв рішення з вимоги про стягнення 4 000 грн., пов’язаних з витратами позивача на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) до складу судових витрат відносяться, зокрема, оплата послуг адвоката. Статтею 49 цього Кодексу (1798-12) передбачено, що при задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються на відповідача.

За змістом статті 88 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, які можуть бути оскаржені в установленому порядку.

При вирішенні спору поза увагою суду залишилося питання встановлення факту оплати позивачем послуг адвоката, оцінка поданих стороною доказів, а отже розподіл судових витрат в цій частині.

За таких обставин процесуальний закон не надає суду касаційної інстанції повноважень приймати рішення про розподіл судових витрат за наслідками вирішення спору місцевим господарським судом.

Зазначене в силу вимог статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) зумовлює скасування рішення в частині розподілу судових витрат з передачею справи в цій частині на новий розгляд.

Керуючись статтями 44, 49, 88, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “РІНГ” задовольнити частково.

Рішення від 12.05.2005 року господарського суду Дніпропетровської області в справі № 11/108 в частині розподілу судових витрат скасувати.

Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В іншій частині рішення залишити без змін.