ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2005 Справа N 9/47
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. –головуючого (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
Грека Б.М.,
за участю повноважних представників:
позивача - Доценка О.М.,
відповідача -
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю
засіданні касаційну “Торговий дім “Новобузький”
скаргу
на постанову від 20.04.2005 року
Одеського апеляційного господарського
суду
у справі № 9/47
за заявою Акціонерного комерційного інноваційного
банку “УкрСиббанк”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торговий дім “Новобузький”
Про вжиття запобіжних заходів,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року АКБ “УкрСиббанк” звернувся до господарського
суду Миколаївської області з заявою про вжиття запобіжних
заходів відносно майна ТОВ “Торговий дім” “Новобузький”,
посилаючись на те, що застосування вказаної міри запобіжного
заходу необхідно для забезпечення виконання умов кредитного
договору та договору застави.
Доповненням до вказаної заяви АКБ “УкрСиббанк” просив також
накласти арешт на грошові кошти ТОВ “Торговий дім “Новобузький”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 9.02.2005
року (суддя Філінюк І.Г) в задоволенні заяви АКБ “УкрСиббанку”
відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
20.04.2005року ухвала господарського суду скасована, заява АКІБ
“УкрСиббанк” задоволена частково.
Постановлено накласти арешт на майно та грошові кошти в межах
5087957,80 грн., що належать ТОВ “Торговий дім “Новобузький”,
які знаходяться на всіх його рахунках в банківських установах.
У касаційній скарзі ТОВ “Торговий дім “Новобузький” просить
постанову апеляційної інстанції скасувати як прийняту з
порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників перевіривши матеріали справи
та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального і процесуального права суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2003 року між АКБ
“УкрСиббанк” та ТОВ „Торговий Дім „Новобузький" було укладено
два кредитні договори № 240-КВД-03 та № 239-КЛ-03, за якими
останній одержав кредитні кошти у розмірі 715000 доларів США та
1100000 грн. з узгодженим строком повернення. В забезпечення
виконання умов зазначених кредитних договорів позичальником було
передано Банку в заставку нерухоме майно, виробниче обладнання
та товари в обороті. В зв"язку з неодноразовим порушенням
позичальником умов кредитних договорів та неповерненням
кредитних коштів у встановлений строк Банк звернув стягнення на
предмет застави шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При проведенні органом Державної виконавчої служби опису й
арешту майна боржника 08.09.2004 р. було виявлено нестачу
заставленого майна, яке було реалізовано останнім в порушення
умов договору застави без письмової згоди Банку. З метою
недопущення неправомірного відчуження майна, що унеможливить
виконання позичальником своїх зобов'язань перед Банком, заявник
просив суд до подання відповідного позову вжити запобіжні заходи
щодо ТОВ „Торговий Дім “Новобузький” у вигляді накладення арешту
на все його майно та грошові кошти.
Відповідно до вимог ст. 431 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
особа, яка
має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів
стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави
вважати, що її права порушені, або існує реальна загроза їх
порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою
про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
З матеріалів справи видно, що відповідачем порушувалися строки
погашення кредиту та плати за нього, у встановлені терміни не
було погашено кредит у повному обсязі. При проведенні органом
ДВС опису і арешту майна боржника виявлено відсутність майна, що
було предметом забезпечення за договором застави і яке
реалізовано без відома та письмової згоди банку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційний господарський
суд прийшов до обгрунтованого висновку про порушення ТОВ
“Торговий дім “Новобузький” прав банку і існування реальної
загрози їх подальшого порушення та відповідно до вимог закону
вжив запобіжних заходів шляхом накладення арешту на майно та
грошові кошти боржника до подання позову.
Правильними є, також, висновки апеляційної інстанції в частині
невідповідності ухвали господарського суду вимогам ст. 431 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, щодо застосування даної норми закону для
попередження порушень прав інтелектуальної власності, в зв’язку
з чим ухвала місцевого господарського суду підлягала скасуванню.
Суд вважає, що постанова апеляційного господарського суду
прийнята у відповідності до вимог закону, тому її необхідно
залишити без змін.
Доводи ТОВ “Торговий дім “Новобузький”, викладені в касаційній
скарзі суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються
матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого
законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20.04.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
Головуючий В.Дерепа
Судді: Л.Стратієнко
Б.Грек