Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Мележик Н.І., за участю представників сторін Н. Іваненко (дов. від 18.02.05) та С. Чжена (дов. від 5.01.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агріка-2” на постанову від 20.05.2005 року Харківського апеляційного господарського суду у справі № 4/73-05 за позовом відкритого акціонерного товариства “Липоводолинське підприємство “Агротехсервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Агріка-2”

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 16.03.2005 року господарського суду Сумської області (суддя Н. Лугова), залишеним без змін постановою від 20.05.2005 року Харківського апеляційного господарського суду, позов задоволено: визнані недійсними 52 договори купівлі-продажу рухомого майна з мотивів судової заборони на його відчуження, неналежного представництва, удаваності правочинів та застосовані реституційні наслідки.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агріка-2” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 216 і 235 Цивільного кодексу України (435-15) та ухвалити нове рішення.

Відкрите акціонерне товариство “Липоводолинське підприємство “Агротехсервіс” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 8.06.2004 року між відкритим акціонерним товариством “Липоводолинське підприємство “Агротехсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Агріка –2” на Сумській товарній біржі були укладені 52 договори купівлі - продажу 52 одиниць сільськогосподарської техніки.

На підставі цих договорів 19.06.2004 року ДАІ УМВС України зареєструвала транспортні засоби за покупцем.

Також господарськими судами встановлено, що 20.04.2004 року між цими ж сторонами був укладено договір купівлі продажу цієї ж сільськогосподарської техніки та акт її прийому-передачі.

Крім того, ухвалою від 26.05.2004 року господарського суду Сумської області порушено провадження у справі № 12/41-04 про банкрутство позивача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено цій особі відчужувати майно на користь фізичних та юридичних осіб.

За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що відкрите акціонерне товариство "Липоводолинське підприємство “Агротехсервіс” на час укладання договорів від 8.06.2004 року неправомірно продало майно товариству з обмеженою відповідальністю “Агріка-2” і зазначеними договорами приховувалася угода куплі-продажу від 20.04.2004 року.

За змістом статті 235 Цивільного кодексу України (435-15) правочин, який вчинено з метою приховати інший правочин, є нікчемним і жодних юридичних наслідків не породжує, крім наслідків, передбачених частиною другою цієї статті.

Водночас суттєве значення для вирішення спору є факт порушення процедури банкрутства позивача та судової заборони відчуження його майна.

За обставин чинності ухвали від 26.05.2004 року господарського суду Сумської області у справі № 12/41-04 господарські суді дійшли правомірного висновку про задоволення позову.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову від 20.05.2005 року Харківського апеляційного господарського суду у справі № 4/73-05 залишити без змін, а касаційну скаргу товариству з обмеженою відповідальністю “Агріка-2” без задоволення.