ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2005 Справа N 2/495
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.,Черкащенко М.М.
розглянув Дарницької районної у м. Києві державної
касаційну скаргу адміністрації
на постанову від 01.03.05 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 2/495 господарського суду м. Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Науково-виробнича фірма “Владислав”
до Дарницької районної у м. Києві державної
адміністрації
Комунального підприємства “Київське міське
бюро технічної інвентаризації та реєстрації
права власності на об’єкти нерухомого майна
Про визнання права власності на будівлю
за участю представників сторін:
від позивача Воробей В.Ю. дов. від 08.12.2004
від відповідачів Біленко А.Б. дов. від 19.11.2004 № 7731/01
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Науково-виробнича фірма “Владислав” пред’явило в суді позов до
Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації,
Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації
права власності про визнання права власності на будівлю
загальною площею 1257,57 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ,
пров. Інженерний,2, та зобов’язання Київське міське бюро
технічної інвентаризації та реєстрації права Київської міської
державної адміністрації здійснити оформлення та реєстрацію за
позивачем права власності на будівлю загальною площею 1471,84
кв.м, розташовану за вищевказаною адресою та видати свідоцтво
про право власності встановленого зразку.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги до Київського
міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права
власності на об’єкти нерухомого майна та просив суд здійснити
оформлення та реєстрацію за ним права власності на будівлю
загальною площею 1257,57 кв.м за адресою: м. Київ, пров.
Інженерний,2 та видати свідоцтво про право власності
встановленого зразку.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 16.10.2003
Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація листом №
6887/01 надала згоду на відведення відповідачу земельної ділянки
для будівництва та експлуатації промислової бази по Інженерному
провулку,2 в Дарницькому районі м. Києва. 06.08.2004 року між
Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської
державної адміністрації та позивачем було укладено попередню
угоду № 293 щодо купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,74
га, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Інженерний,2 у
Дарницькому районі м. Києва, на якій було збудовано складське
приміщення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.01.2005 (суддя
Домнічева І.О.) позов задоволено частково.
Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-
виробнича фірма “Владислав” право власності на будівлю загальною
площею 1257,57 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров.
Інженерний,2.
Зобов’язано комунальне підприємство Київське міське бюро
технічної інвентаризації та реєстрації права власності на
об’єкти нерухомого майна провести реєстрацію за позивачем права
власності на будівлю загальною площею 1257,57 кв.м, розташовану
за адресою: м. Київ, пров. Інженерний,2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.03.2005 (судді: Зеленін В.О. –головуючий, Рєпіна Л.О., Синиця
О.Ф.) рішення господарського суду залишено без змін.
Задовольняючи позов частково і залишаючи рішення без змін,
судові інстанції виходили з того, що земельна ділянка 0,74 га,
розташована за адресою: м. Київ, пров. Інженерний,2 у
Дарницькому районі м. Києва фактично надана у користування
позивача компетентними органами місцевого самоврядування.
Посилаючись на ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, яка передбачає, що право власності на самочинне
збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за
особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній
ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання
земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже
забудоване нерухоме майно, господарський суд, з яким погодилася
апеляційна інстанція, задовольнив позов.
В касаційній скарзі Дарницька районна у м. Києві державна
адміністрація просить рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове
рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно
вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або
будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї
мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту
або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво
нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути
за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне
будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для
цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому
порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Пред’являючи позов, товариство з обмеженою відповідальністю
“Науково-виробнича фірма “Владислав” зазначало, що будівля
загальною площею 1257,57 кв.м, розташована за адресою: м. Київ,
пров. Інженерний,2 є самочинним будівництвом.
Ці обставини підтверджені матеріалами справи.
Залишаючи рішення господарського суду без змін, апеляційний
господарський суд зазначив, що рішенням Київської міськради №
1005/2415 від 23.12.2004 “Про передачу товариству з обмеженою
відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Владислав” земельної
ділянки” ( ra1005023-04 ) (ra1005023-04)
позивачу фактично було надано у
користування земельну ділянку площею 0,74 га компетентними
органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з рішення Київміськради № 1005/2415 від 23.12.2004
земельна ділянка площею 0,74 га для будівництва, експлуатації та
обслуговування будівель і споруд промислової бази у пров.
Інженерний,2 у Дарницькому районі м. Києва за рахунок місцевої
забудови надавалася позивачеві в короткострокову оренду на 1
рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, господарські
суди в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного,
всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи не
встановили належним чином чи виникло у позивача право
користування земельною ділянкою відповідно до вимог закону та
вищезазначеного рішення Київської міської ради.
Враховуючи викладене, неможливо погодитися із застосуванням ч. 3
ст. 376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
при задоволенні позову.
Згідно ст. 9 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин
належить надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
повноваження
районних у містах рад у галузі земельних відносин визначається
міськими радами.
08.06.2000 року Київською міською радою прийнято рішення №
164/885 “Про передачу окремих повноважень районним у м. Києві
радам з питань регулювання земельних відносин ( ra0164023-00 ) (ra0164023-00)
.
Враховуючи наведені норми закону, не можна погодитися з
висновками судових інстанцій, що Дарницька районна у м. Києві
державна адміністрація є належним відповідачем у справі.
Підлягають перевірці і обставини, які пов’язані із будівництвом
будівлі загальною площею 1257,57 кв.м, розташованої за адресою:
м. Київ, пров. Інженерний,2, чи дотримані вимоги Законів України
“Про планування і забудову територій” ( 1699-14 ) (1699-14)
, “Про основи
містобудування” ( 2780-12 ) (2780-12)
.
Пунктом 4.1. Положення про порядок оформлення права власності на
об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської
міської державної і адміністрації від 31.08.2001 року № 1820
( ra0062017-01 ) (ra0062017-01)
передбачено, що Головне управління комунальної
власності КМДА здійснює оформлення права власності та видає
свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на
об'єкти нежитлового фонду.
Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна
визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дарницької районної у м. Києві державної
адміністрації задовольнити частково.
Постанову від 01.03.2005 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 21.01.05 господарського суду м. Києва у
справі № 2/495 скасувати, справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко