ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.08.2005                  Справа N 2-1/4350.1-04(2-5/9426.1-03)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                         Дерепи В.І. –головуючого,
                         Грека Б.М.,
                         Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних
представників:
позивача                 Мазурчука В.В.,
відповідача              Шалигіна А.К.,
прокурора                Спорий І.Г.,
розглянувши у відкритому  Товариства з обмеженою відповідальністю
засіданні касаційну       фірми “Консоль ЛТД”
скаргу
на постанову              від 14.03.2005 року
                          Севастопольського апеляційного
                          господарського суду
у справі за позовом       Спільного українсько-чеського
                          підприємства “Інекон-сервіс”
до                        Товариства з обмеженою відповідальністю
3-тя особа:               фірми “Консоль ЛТД”
                          Головне управління Внутрішніх військ
                          МВС України
 
Про   спонукання до виконання договірних зобов’язань,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  травні  2003  року  позивач звернувся до господарського  суду
Автономної   Республіки  Крим  з  позовом  до  відповідача   про
спонукання виконати договірні зобов’язання, оскільки останній не
виконує умови договору № 271-р-н від 17.10.1998 р.
 
В  процесі  розгляду  справи позивач неодноразово  уточнював  та
змінював позовні вимоги.
 
Справа розглядалася судами неодноразово.
 
Після  повернення справи на новий розгляд позивач змінив позовні
вимоги  та  просив  стягнути з відповідача збитки  завдані  йому
невиконанням договірних зобов’язань.
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
2.12.2004 року в позові відмовлено.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від  14.03.2005  року рішення господарського суду  скасовано  та
прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
 
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача  1608400
грн.  основного  боргу,  178086,30 грн.  збитків  від  інфляції,
24126,00 грн. –3% річних.
 
В іншій частині позову відмовлено.
 
У  касаційній  скарзі  ТОВ  фірма  “Консоль”  просить  постанову
апеляційної  інстанції скасувати як прийняту з  порушенням  норм
матеріального і процесуального права.
 
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи  та  на  підставі встановлених в ній фактичних  обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими  судами
при прийнятті судових рішень норм матеріального і процесуального
права  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає  частковому
задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно  до вимог ст. 60 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          відповідач
має  право  до  прийняття рішення зі спору  подати  до  позивача
зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
 
Подання  зустрічного позову проводиться за загальними  правилами
подання позовів.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи 30.11.2004 року  відповідач
вернувся  до  господарського суду Автономної Республіки  Крим  з
зустрічним   позовом  до  позивача,  про   що   свідчить   штамп
господарського  суду  АР  Крим на позовній  заяві  за  №  17569.
(а.с.99 –105 т.2).
 
З  матеріалів  справи  також  видно,  що  1.12.2004  року  копію
зустрічної  позовної  заяви отримав позивач  по  справі  (а.с.64
т.2).
 
Проте, всупереч вимог ст. ст. 60, 61-65 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
місцевий  господарський суд не виконав жодних  дій  по  розгляду
питання прийняття, відмови, повернення зустрічної позовної заяви
відповідача  чи  порушення  провадження  у  справі,  що  визнати
законним і обгрунтованим не можна.
 
На  зазначене порушення своїх прав відповідач вказував в відзиві
на апеляційну скаргу.
 
Разом з тим, перевіряючи законність та обгрунтованість прийнятою
господарським  судом  рішення апеляційна  інстанція  на  вказані
порушення уваги не звернула, порушень вимог ГПК не усунула.
 
Відповідно  до  роз’яснень  Пленуму  Верховного  Суду   України,
викладених  у  пп. 1.6 постанови від 29.12.1976  р.  №  11  “Про
судове  рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним тоді,  коли
суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши  обставини, вирішив справу з  нормами  матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а  за
їх   відсутності  -  на  підставі  закону,  що  регулює  подібні
відносини,   або  виходячи  із  загальних  засад   законодавства
України.
 
Обгрунтованим  визнається  рішення, в  якому  повно  відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені   обставини   і  правові  наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
Враховуючи   наведене   рішення  місцевого   господарського   та
постанова  апеляційного господарського суду вказаним вимогам  не
відповідають,  тому підлягають скасуванню з направленням  справи
на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
При   новому  розгляді  справи  господарському  суду   необхідно
врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.
 
На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Постанову  Севастопольського апеляційного господарського  суду
від  14.03.2005  року та рішення господарського суду  Автономної
Республіки   Крим   від   2.12.2004  року   скасувати   частково
задовольнивши касаційну скаргу.
 
2.Справу  передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.
 
Справу передати.
 
Головуючий, суддя       В.Дерепа
 
Судді                   Б.Грека
 
                        Л.Стратієнкок