ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 34/1а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Мангуської МДПІ
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 25.04.2005 р.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом СФГ Грушевого В.М.
до Мангуської МДПІ
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з’явились,
відповідача: Іванченко І.М. (дов. від 01.08.05 № 10251/10/10-
013),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 17.03.05 господарського суду Донецької області
позов задоволено. Визнано недійсним податкові повідомлення-
рішення Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції
Донецької області від 16.12.2004 року № 0000172600/0 та №
0000182600/0 в частині визначення податкового зобов'язання з
прибуткового податку на суму 2376 грн. та штрафної санкції у
розмірі 6102 грн. Цим же рішенням з ДПІ на користь позивача
стягнуто 203 грн. судових витрат.
Постановою від 25.04.05 Донецького апеляційного господарського
суду згадане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Мангуська МДПІ звернулась
до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою і
просить скасувати постанову Донецького апеляційного
господарського суду, змінити рішення місцевого господарського
суду, відмовивши в позові в частині визнання недійсним від
16.12.2004 року № 0000172600/0, посилаючись на порушення судами
пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, за результатами позапланової документальної
перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства Селянським фермерським господарством Грушевого
Віктора Миколайовича с. Бойове за період з 01.10.2001 р. по
01.10.2004 Мангуською міжрайонною державною податковою
інспекцією складено акт перевірки від 14.12.2004року № 487/26-
30417314, у якому вказано, що позивачем в порушення п. п. 7.2.1
п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у 4 кварталі 2003року включено до податкового
кредиту ПДВ по податковій накладній № 5395 від 24.12.2003 року,
видану ПП "Бізон" на суму ПДВ 5745грн., у якій відсутній
обов'язковий реквізит - опис (номенклатурна) товарів (робіт,
послуг) та їх кількість, у зв’язку з чим ДПІ зроблено висновок
про порушення п. 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
що призвело до нецільового використання ПДВ у 2003 році на суму
5745грн. В акті перевірки також зазначено, що позивачем у
порушення ст. 11 розд. 3 п. 3 ст. 7 та ст. 12 Декрету Кабінету
Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від
23.12.19992 року ( 13-92 ) (13-92)
(далі Декрет ( 13-92 ) (13-92)
) за листопад
2003 року занижено прибутковий податок з громадян у розмірі 2376
грн. Зокрема, в акті зазначено, що позивач у порушення п. 8.1.4
ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889
від 22.05.2003року ( 889-15 ) (889-15)
не утримав прибутковий податок з
натуроплати у вересні 2004 року, що складає 675,09 грн. (4518,0
х 11494 х 13%).
На підставі вказаного акту перевірки Мангуською МДПІ прийнято
податкові повідомлення-рішення від 16.12.2004 року №
0000172600/0, яким позивачу визначено суму податкового
зобов'язання по штрафній санкції у розмірі 5745,00 грн. та №
0000182600/0, яким позивачу визначено суму податкового
зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму
3051,00грн. та штрафній санкції у розмірі 6102 грн.
Податкове повідомлення - рішення від 16.12.2004року №
0000182600/0 було оспорено позивачем в частині визначення суми
податкового зобов'язання з податку з доходів найманих
працівників на суму 2376грн. та повністю штрафну санкцію
6102грн.
Судами з’ясовано, що позивач є сільгоспвиробником - платником
податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування"
від 18.02.1997р. № 77/97-ВР ( 77/97-ВР ) (77/97-ВР)
(із змінами та
доповненнями) платники податку несуть відповідальність за
правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування
відповідно до законів України.
Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни
товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову
накладну, у підтвердження сплати податку, Законом № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
покладено на платника податку -покупця.
При цьому судами правомірно взято до уваги, що Закон № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містить у собі норми, яка б покладала
відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг)
за правильність визначення платником податку - продавцем
об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у
податковому обліку та дотримання продавцем п. 7.2.1ст. 7 цього
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
при заповненні податкової накладної.
Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна складається у момент виникнення податкових
зобов'язань продавця і є звітним податковим документом і
одночасно розрахунковим документом,
Відповідно до п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платнику податку-покупцю не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття
робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом
державної податкової служби суми податку, попередньо включені до
складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не
підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Судами досліджено податкову накладну № 5395 від 24.12.2003 року,
видану Приватним підприємством "Бізон" на загальну суму
34470,00грн., у тому числі ПДВ 5745 грн. та встановлено, що вона
містить всі необхідні реквізити, передбачені п. 7.2.1 п. 7.2 ст.
7 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. п. 12.1 - 12.10, п. 12
"Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом
ДПА України від 30.05.1997 p. N 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
, у зв’язку з
чим дійшли обгрунтованого висновку про безпідставне виключення
цієї податкової накладної з числа доказів наявності податкового
кредиту та неправомірне визначення позивачу штрафної санкції в
розмірі 5745 грн.
Згідно зі ст. 10 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
підприємства, установи,
організації (усіх форм власності), фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але
не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату
належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету
суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий
місяць.
Судами досліджено відомість № 24 від 08.01.2004року, отриману
податковим органом 08.01.2004року вхід. № 214, у якій
відображено фактичну суму нарахованого та виплаченого доходу, а
також суму утриманого та перерахованого прибуткового податку та
встановлено, що у списку власників земельних ділянок, які
отримали плату за пай 28 листопаду 2003 року відображена
фактична сума до виплати без прибуткового податку.
При цьому судами правомірно враховано, що при здійсненні
перевірки ДПІ повинна була зазначити зміст порушення, звітний
період фінансово-господарської діяльності платника податків, в
якому дане порушення здійснено, первинні або інші документи, які
зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що
підтверджують наявність зазначених фактів, кореспонденція
рахунків.
З врахуванням вказаного суди дійшли правомірного висновку про
визнання податкового повідомлення - рішення № 0000182600/0 від
16.12.2004 року на суму прибуткового податку 2376 грн. та
штрафної санкції у розмірі 4752 грн. недійсним, оскільки факт
порушення не знайшов підтвердження у матеріалах справи
Судами також з’ясовано, що позивач суму нарахованого
прибуткового податку не утриманого з громадян у вересні 2004р. у
розмірі 675,09грн. у порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону №
334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не оспорив але вважає неправомірним
застосування штрафної санкції у розмірі 200% згідно з п. 17.1.9
ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ПІ ( 2181-14 ) (2181-14)
,
що складає 1350грн.
Відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник податків здійснює продаж
(відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати
без попереднього нарахування та сплати податку, збору
(обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке
нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу
(відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у
подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору
(обов'язкового платежу).
Згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку заповнення та подання
податковими агентами податкового розрахунку сум доходу,
нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум
утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), затвердженого наказом ДПА
України від 29.09.2003 року № 451 ( z0960-03 ) (z0960-03)
та
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року
за № 960/82 81 податковий розрахунок подається окремо за кожний
квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
При цьому судами обгрунтовано взято до уваги, що сума
прибуткового податку за вересень 2004 року у розмірі 675,09грн.
повинна бути відображена за 3 квартал 2004року у податковому
розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ,
який подається протягом 40 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу - до
10.11.2004року, в той час як акт перевірки складений
відповідачем за період з 01.10.2001 року по 01.10.2004 року,
отже відповідачем розрахунок форми № 1ДФ за 3 квартал 2004 року
не перевірявся.
У зв’язку з викладеним колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає також обгрунтованим висновок судів попередніх
інстанцій про безпідставне застосував до позивача штрафної
санкції відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-
ПІ ( 2181-14 ) (2181-14)
у розмірі 200%, у податковому повідомлені -
рішенні № 0000182600/0 від 16.12.2004року.
За таких обставин постанову Донецького апеляційного
господарського суду прийнято обгрунтовано при правильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 25.04.05 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 34/1а залишити без змін.
Головуючий: Божок В.С.
Судді: Костенко Т. Ф.
Коробенко Г.П