16/364-04-10016 Про виселення та стягнення сум - Текст документа

Білгород-Дністровське міжгосподарське аграрно-торговельне об’єднання АПК “Дністровський” (в подальшому –АПК “Дністровський”) звернулось з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Хлюстіної А.І. з позовом про виселення з орендованих нежитлових приміщень, стягнення 4550 грн. неустойки та упущеної вигоди в сумі 8600 грн., заподіяної шкоди у сумі 3000 грн. та моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.05 у справі № 16/364-04-10016 позов задоволено частково.

СПД Хлюстіну А.І. виселено з орендованого нежитлового приміщення з підстав закінчення терміну дії договору оренди станом на 02.07.04 та наявності вимоги про це орендодавця (позивача), що підтверджується його листом від 07.06.2004 № 134 (а.с. 103); стягнуто з відповідача 4550 грн. неустойки відповідно до п. 2 ст. 785 ЦК України (435-15) .

В іншій частині позову відмовлено за недоведеністю позивачем наявності для цього правових підстав.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.05 рішення господарського суду Одеської області змінено. Позивачу в позові відмовлено.

При новому розгляді справи суд прийшов до висновку про пролонгованість сторонами терміну дії спірного договору оренди на новий термін, тобто до 06.03.06, внаслідок чого встановив відсутність правових підстав для задоволення позову.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.05 у даній справі та залишити без зміни рішення господарського суду Одеської області від 16.02.05.

При цьому скаржник заперечує висновок апеляційної інстанції щодо пролонгації сторонами договору оренди до 06.03.06; вказує на помилковість висновку апеляційної інстанції щодо регулювання спірних правовідносин нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (2269-12) .

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

25.10.2000 між Білгород-Дністровським АПК “Дністровський” та СПД ФО Хлюстіною А.І. був укладений договір оренди № 2, предметом якого було платне користування торговельним ларьком № 9, розташованим на території Білгород-Дністровського міського ринку.

Білгород-Дністровським АПК “Дністровський”, як орендодавцем, заявлена вимога про звільнення СПД ФО Хлюстіною А.І. цього приміщення в зв’язку з закінченням терміну дії договору оренди.

Верховний Суд України в ч. 3 п. 1 постанови Пленуму від 29.12.76 № 11 (з наступними змінами) “Про судове рішення” (v0011700-76) роз’яснив, що обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте місцевий та апеляційний господарські суди не дотримались наведених роз’яснень та вимог відповідно п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин справи та правовідносин сторін, що унеможливлює здійснення юридичних висновків, які грунтувались би на матеріалах справи.

При розгляді позову суди обох рівнів обмежились дослідженням лише терміну дії договору оренди від 25.10.2000 та прийшли до висновку про різний термін дії його, після оцінки дій сторін по його пролонгації.

Судова колегія погоджується з висновками апеляційної інстанції відносно того, що внаслідок таких дій з боку сторін, термін дії договору оренди був продовжений до 01.07.02 з загальним терміном його дії –2р. 8міс.5днів, а пролонгація його –до 06.03.06, що зумовило скасування рішення господарського суду та відмову позивачу в позові.

Проте судовими інстанціями не була досліджена інша підстава виселення відповідача з займаних ним приміщень –несплата орендної плати протягом трьох місяців (ст. 782 ЦК України (435-15) ), що заявлена позивачем в уточненні позовних вимог від 28.07.05 № 17 (а.с. 76).

Відповідно з ст. 43 ГПК України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-6, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.02.05 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.05 у справі № 16-364-04-10016 скасувати.