ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 30/289
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Стратієнко Л.В.
Грека Б.М.
За участю : представника ТОВ “Внешторгенерго” - Пашинського М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Внешторгенерго”
на ухвалу господарського суду м. Києва від 10.03.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2005 р. по справі № 30/289 за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю “Внешторгенерго” до Відкритого
акціонерного товариства “Лисичанський склозавод”, Закритого
акціонерного товариства “Фонд”, Закритого акціонерного
товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, Закритого
акціонерного товариства Торгово-енергетична компанія “Ітера
–Україна”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кристина”,
ліквідатора Воронько О.О., Державної податкової інспекції у м.
Лисичанську
про виключення нерухомого майна зі складу ліквідаційної маси
ВАТ “Лисичанський склозавод”,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач –ТОВ “Внешторгенерго” 26.10.2004 р. звернувся з позовом
до господарського суду м. Києва до ВАТ Лисичанський склозавод”,
ЗАТ “Фонд”, ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, ЗАТ
Торгово-енергетична компанія “Ітера –Україна”, ТОВ Кристина”,
ліквідатора
Воронько О.О., ДПІ у м. Лисичанську про виключення нерухомого
майна зі складу ліквідаційної маси ВАТ “Лисичанський склозавод”.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.03.2005 р. по справі
№ 30/289 /суддя Т.Ю.Трофименко/ припинено провадження по справі
на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2005 р. по справі № 30/289 / судді : Капацин Н.В.,
Ковтонюк Л.В., Зубець Л.П. / ухвалу господарського суду м. Києва
від 10.03.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ
“Внешторгенерго” без задоволення.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю
“Внешторгенерго” просить скасувати ухвалу господарського суду м.
Києва від 10.03.2005 р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11.05.2005 р., посилаючись на те, що
вони постановлені з порушення норм матеріального та
процесуального права, а справу направити до господарського суду
першої інстанції для розгляду по суті.
Представники відповідачів судове засідання не з’явилися, про
день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника
позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У Х В А Л А господарського суду першої інстанції та апеляційна
постанова, мотивовані тим, що відповідно до ст. 26 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
усі види майнових активів (майно та
майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності
або повного господарського відання на дату відкриття
ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної
процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком
об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих
дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури;
- в п. 4 ст. 25 вищезазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
зазначається,
що правомірність віднесення майнових активів або коштів до
ліквідаційної маси оскаржується власником майна (органом,
уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає
за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або
комітетом кредиторів, шляхом звернення зі скаргою до
господарського суду;
- оскарження дій ліквідатора щодо віднесення майна до
ліквідаційної маси банкрута здійснюється в мажах Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, в ст. 25 якого визначено повноваження
ліквідатора та членів ліквідаційної комісії і відповідно
оскарження їх дій;
- стаття 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надає господарським судам
права розглядати в порядку позовного провадження спори про
виключення майна із ліквідаційної комісії банкрута.
- крім того, позивачем залучено до участі в якості відповідача
ліквідатора Воронько О.О., що виключає можливість розгляду
справи господарським судом в порядку позовного провадження,
відповідно до ст.ст. 1, 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки в
матеріалах справи відсутні докази того, що ліквідатор Воронько
О.О. є суб’єктом підприємницької діяльності.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, дійшли до
висновку, що питання про виключення майна з ліквідаційної маси
банкрута мають розглядатись місцевим господарським судом, який
розглядає справу про банкрутство, в межах цієї справи і в
порядку, визначеному Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Але з такими висновками погодитись не можна.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського
суду Луганської області від 26.04.2004 р. по справі № 12/107б
визнано банкрутом ВАТ Лисичанський склозавод” та відкрито
ліквідаційну процедуру.
26.10.2004 р. ТОВ звернулося до господарського суду м. Києва з
позовом про виключення нерухомого майна з ліквідаційної маси.
У справі про банкрутство господарським судом розглядаються лише
ті вимоги, розгляд яких регламентований Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачає порядок
розгляду вимог про виключення майна зі складу ліквідаційної
маси.
Законом передбачено розгляд заяв кредиторів тільки по грошовим
зобов’язанням. Розгляд вимог осіб, які зачіпають їх речові права
у процедурі банкрутства, мають розглядатися в позовному
провадженні. Кредитори з речовими вимогами не мають права
приймати участь в розгляді справи про банкрутство.
Таким чином, якщо виникає питання щодо права власності на майно,
яке з тих чи інших питань віднесено арбітражним керуючим в
ліквідаційний баланс, то спір повинен розглядатися виключно в
позовному провадженні, в якому в повній мірі застосовуються
засоби захисту, передбачені Законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з
чужого незаконного володіння.
Крім того, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до
помилкового висновку, про те, що оскільки позивачем залучено до
участі в якості відповідача ліквідатора Воронько О.О., то це
виключає можливість розгляду справи господарським судом в
порядку позовного провадження, відповідно до ст.ст. 1, 21 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, так як в матеріалах справи відсутні докази
того, що ліквідатор Воронько О.О. є суб’єктом підприємницької
діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до
рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної
процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує
задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим
Законом порядку.
Згідно зі ст. 3 вищезазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, арбітражним
керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором)
може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької
діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє
спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника
і кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи (т.1, арк. 41), постановою
господарського суду Луганської області від 26.04.2004 р. по
справі № 12/107б ліквідатором ВАТ Лисичанський склозавод”
призначено арбітражного керуючого Воронько О.О.
Отже, висновок Київського апеляційного господарського суду про
те, що ліквідатор Воронько О.О. не є суб’єктом підприємницької
діяльності є помилковим.
За таких обставин, ухвалу господарського суду м. Києва від
10.03.2005 р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11.05.2005 р. не можна визнати як такі,
що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і
вони підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої
інстанції для розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7-111-9, 111-
10- 111-13 Господарського процесуального кодексу України (
1798-12 ), Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Внешторгенерго” задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 10.03.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2005 р. по справі № 30/289 скасувати, справу направити до
господарського суду для розгляду по суті.
Головуючий - Н.Г. Ткаченко
Судді - Л.В. Стратієнко
Б.М. Грек