ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 25/288
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 20.04.2005
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ВАТ “Укртранснафта”
До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Шубін С.А.- дов. № 519 від 21.07.2005
Параніч А.М.- дов № 522 від 21.07.2005
Лозова І.В.- дов. № 525 від 21.07.2005
від відповідача: Загіка О.В.- дов. № 5722/9/10-113 від
02.08.2004
Лисич А.В.- дов. № 5368/9/10-114 від 12.07.2004
Титаренко М.М.- дов № 2003/9/10-114 від 17.02.2004
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 14.02.2005 господарського суду м. Києва задоволено
позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 717/23-
2/31570412 від 24.06.2004 в частині донарахування податку на
прибуток в сумі 15 023 110,00 грн., з них 7 890 610,00 грн.
штрафні санкції.
Постановою від 20.04.2005 Київського апеляційного господарського
суду рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2005
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що висновки відповідача щодо
завищення позивачем валових витрат на загальну суму 487,6 тис.
грн. у зв’язку з віднесенням до них витрат, які не пов’язані з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції і охорони праці документально та нормативно не
підтверджується.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Шевченківському
районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України
і просить їх скасувати, посилаючись на те, що зазначені судові
рішення прийняті внаслідок неправильного застосування судами
норм матеріального права, зокрема, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.
п. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 28.12.1994 за № 334/94-BP (далі
- Закон України № 334 ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
) валові витрати виробництва
та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, суми будь - яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці у тому числі витрати
з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з
урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно до п. 1.32 ст. 1 вказаного Закону України ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена
на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в
організації такої діяльності є регулярною, постійною та
суттєвою.
Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність
особи через свої постійні представництва, філіали, відділення,
інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу,
агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь
першої особи.
Господарським судом встановлено, що придбані позивачем
обігрівачі та електрочайники, брелки значаться переданими для
експлуатації до управлінь апарату керівництва підприємства для
забезпечення його діяльності з відповідним врахуванням по
бухгалтерському обліку.
Договір, укладений позивачем із аудиторською фірмою “Ю.Ен.Джі-
Баланс” № 0201/02 від 02.01.2002 про надання аудиторських
послуг, угоди з ТОВ “Юридична фірма “Салком” про співробітництво
№ 292-г/50 від 21.11.2002, додатковий договір № 1 від 09.12.2002
про надання юридичних послуг, а також договори № 92-Д від
08.04.2002 та № 91-Д від 08.04.2002, укладені з ТОВ “Центртранс”
про надання консультаційних послуг та виконання робіт пов'язані
саме з господарською діяльністю позивача.
Зазначені обставини підтверджуються також висновком № 5445\5446
від 31.12.2004 судово - бухгалтерської експертизи (далі -
висновок експерта) з даної справи, проведеної Київським науково-
дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали
господарського суду м. Києва від 05.08.2004.
Висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на
загальну суму 487,6 тис. грн. у зв'язку з віднесенням до них
витрат, які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції і охорони праці документально та
нормативно при розгляді справи не підтверджені.
Щодо завищення валових витрат на суму 9,9 тис. грн. Лисичанським
РНУ у зв'язку з включенням до складу валових витрат витрати на
придбання TMЦ (новорічних подарунків), то господарським судом
встановлено наступне.
Статтею 1 Закону України “Про звільнення від оподаткування
грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно -
різдвяних свят для дітей та придбання дитячих святкових
подарунків” від 30.11.2000 за № 2117-ІІІ ( 2117-14 ) (2117-14)
передбачено, що суми коштів, які платники податку на прибуток
підприємств перераховують органам державної влади, органам
місцевого самоврядування, громадським (у тому числі
профспілковим) організаціям та створеним ними закладам освіти,
охорони здоров'я та культури, що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів, на проведення новорічних і різдвяних свят
для дітей і підлітків та на придбання дитячих святкових
подарунків, включаються до складу валових витрат таких платників
податків у розмірі, що не перевищує 4 відсотків оподатковуваного
прибутку попереднього (звітного) періоду.
Дитячі святкові подарунки відповідно до ст. 4 цього Закону
( 2117-14 ) (2117-14)
це набори товарів, які містять лише кондитерські
вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною
вартістю не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян.
Податковим законодавством передбачено врахування у складі
валових витрат платників податків вартість новорічних
подарунків, до яких відносяться і кондитерські вироби, у
розмірі, що не перевищує 4 відсотків оподаткованого прибутку
попереднього (звітного) періоду, у разі перерахування грошових
коштів органам державної влади, органам місцевого
самоврядування, громадським (у тому числі профспілковим)
організаціям та створеним ними закладам освіти, охорони здоров'я
та культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних
бюджетів.
Відповідачем при розгляді справи також не доведений висновок,
викладений у акті перевірки від 22.06.2004 щодо завищення
валових витрат на суму 25,5 тис. грн. Одеським РНУ.
Позивачем укладались договори про надання послуг з
транспортування нафти до морського нафтового терміналу
“Південний”. Послуги з навантаження (перевалки) нафти в танкери
надавалися в комплексі послуг з транспортування нафти системою
магістральних нафтопроводів територією України.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики
України від 30.07.1999 за № 993 затверджена Методика розрахунку
тарифів за надані послуги з транспортування нафти територією
України магістральними нафтопроводами, перевалки та наливу нафти
( v0993227-99 ) (v0993227-99)
. Методика затверджена НКРЕ згідно з
повноваженнями, наданими Указом Президента України від
21.04.1998 за № 335/98 “Питання Національної комісії регулювання
електроенергетики України” ( 335/98 ) (335/98)
, постановою Кабінету
Міністрів України від 25.12.1996 за № 1548 “Про встановлення
повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів
міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
, з
метою визначення єдиного методологічного підходу до встановлення
тарифу на транспортування нафти магістральними нафтопроводами
територією України.
Вищевказаною Методикою ( v0993227-99 ) (v0993227-99)
визначений порядок
розрахунку тарифів на транспортування нафти, а також тарифів на
перевалку і тарифів на налив для нафтотранспортних підприємств,
до яких відноситься ВАТ “Укртранснафта”. Тарифи на
транспортування, перевалку і налив нафти розраховуються
нафтотранспортними підприємствами і подаються на затвердження
Національній комісії регулювання електроенергетики України -
НКРЕ.
Тому, при вказаній технологічній схемі транспортування нафти і
нафтопродуктів тарифи, передбачені Збірником на роботи та
послуги, пов'язані з обробленням вантажів у портах України,
затвердженим наказом Міністерства транспорту Міністерство
економіки та з питань європейської інтеграції України листом від
12.03.2003 за № 188 ( z0230-03 ) (z0230-03)
, погодженим Міністерством
економіки та з питань європейської інтеграції України та
зареєстрованим Міністерством юстиції України 21.03.2003 за №
230/7551, не застосовуються.
Отже, ВАТ “Укртранснафта” при наданні послуг з перевалки та
наливу нафти через нафтовий термінал “Південний” з магістральних
нафтопроводів на танкери, вартість послуг розраховується
відповідно до тарифів на перевалку (налив), встановлених
відповідно до зазначеної Методики розрахунку тарифів за надані
послуги транспортування нафти територією України магістральними
нафтопроводами, перевалки та наливу нафти ( v0993227-99 ) (v0993227-99)
.
Як встановлено господарським судом ВАТ “Укртранснафта”
(Виконавець) та компанією “Internamonal Port Services Limited”
(Замовник - Компанія “IPS”), яка діє від імені та за дорученням
Компанії “Транзит С.А.”, укладений генеральний договір № 001/Р02
від 14.09.2001 року про надання послуг з приймання,
транспортування та передачі сирої нафти на території України.
Пунктом 1.2 передбачено, що замовник забезпечує координацію
вантажопотоків за вищезазначеними напрямками та забезпечує
збільшення виробничих потужностей виконавця. З цією метою
замовник гарантує виконавцю забезпечення за рахунок замовника
купівлі, доставки, митної очистки, установки та технічного
обслуговування на нафтопроводі виконавця спеціального обладнання
та присадок, які дозволяють збільшити річну пропускну можливість
нафтопроводу в напрямку м. Одеса до 17 млн. тон. Пунктом 2.7
договору ця умова генерального договору розшерена. Замовник крім
встановлення обладнання проводить його технічне обслуговування
протягом всього терміну експлуатації, а також проводить навчання
персоналу виконавця.
На виконавця покладаються обов'язки з використання спеціального
обладнання, що належить замовнику, та використання відповідних
присадок для забезпечення ефективної експлуатації нафтопроводу.
Згідно Протоколу від 23.02.2000 робочої зустрічі між ДАТ
“Придніпровські магістральні нафтопроводи”, компанії
“Internanional Port Services” і Південним транспортно-
енергетичним концерном, сторони домовились про продовження
співробітництва з реалізації проекту для збільшення пропускних
можливостей нафтопроводу в напрямку Одеси на 30% із
застосуванням присадок та обладнання фірми “Коноко”.
Сторонами погоджено, що у разі перевищення номінального об'єму
перекачки більше 36 тис. тон за добу (24 години) з використанням
антитурбулентних присадок на нафтопроводі у напрямку Одеси, з
метою компенсації витрат на придбання, доставку присадок та
оренду обладнання, а також вирішення питань із залучення
додаткових обсягів нафти, застосовувати дисконт у розмірі 50 %
до базової ставки тарифу за перекачку додаткових обсягів нафти.
Тариф на транспортування нафти розраховується ліцензіатом
відповідно до вказаної Методики розрахунку тарифів за надані
послуги з транспортування нафти територією України
магістральними трубопроводами, перевалки та наливу нафти
( v0993227-99 ) (v0993227-99)
. Тарифи на транспортування нафти встановлюються
на договірній основі і затверджуються НКРЕ. Методикою
( v0993227-99 ) (v0993227-99)
не забороняється встановлення тарифів нижче
чинних на транспортування нафти, а лише передбачається їх
обов'язкова реєстрація НКРЕ.
Господарським судом встановлено, що рішення щодо застосування
дисконту у розмірі 50 % до базової ставки тарифу за перекачку
додаткових обсягів нафти з використанням антитурбулентних
присадок прийняте в результаті переговорів сторін (протокол
робочої зустрічі від 23.02.2000) і затверджене НКРЕ, дисконтна
знижка до тарифу за перекачку додаткових обсягів нафти
розрахована і затверджена у відповідності до вимог зазначеної
Методики.
Висновок відповідача щодо заниження валового доходу через
застосування позивачем знижки до цін також в судовому засіданні
не знайшов підтвердження.
Тільки до резидентів застосовується класифікація резидентів, як
платників податку, що сплачують податок за загальною ставкою, за
нижчою ставкою, сплачують цей податок у складі єдиного податку,
звільнені від сплати цього податку або не є його суб'єктами,
згідно із законодавством, тобто до нерезидентів зазначена
класифікація не застосовується, а відповідно і не можуть бути
застосовані норми пункту 7.4.3 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
про застосування звичайних
цін до операцій, які проводяться з нерезидентами.
Завищення валових витрат встановлено не по конкретних
господарських операціях і базується тільки на даних
бухгалтерського обліку без посилань на дані податкового обліку.
Бухгалтерський і податковий облік використовується для виконання
різних завдань з використанням різних методик групування даних.
В зв'язку з цим, базуючись на даних первинних документів про
здійснення господарських операцій, дані синтетичного
бухгалтерського обліку не можуть співпадати з даними податкового
обліку, зокрема валовими витратами, тобто дані бухгалтерського
обліку, в тому числі і помилки, не можуть бути підставою для
встановлення порушень в податковому обліку.
Згідно вимог п. 8.1.4 ст. 8 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, не підлягають амортизації
та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою
й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних
фондів;
витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг
загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду
України, а також бібліотечного фонду, що формується та
утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або
інші поліпшення невиробничих фондів.
Відповідно до вимог п. 8.7.1 ст. 8 вказаного Закону України
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, платники податку мають право протягом звітного
року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з
поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять
відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на
початок звітного року.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 20.04.2005 Київського апеляційного господарського
суду зі справи № 25/288 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко