ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 22/39
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Семчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю
“Керченський стрілочний завод”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.09.2004 року
у справі № 22/39
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Керченський стрілочний завод”
до відкритого акціонерного товариства
“Металургійний комбінат “Азовсталь” (далі
–комбінат “Азовсталь”)
товариства з обмеженою відповідальністю
“Лемтранс” (далі –ТОВ “Лемтранс”), державного
підприємства “Придніпровська залізниця (далі
–Придніпровська залізниця)
Про стягнення 3737 грн.
за участю представників сторін:
позивача Усікова Т.П.
відповідача Шамаров Т.О., Ремпель А.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.03.2004 (суддя –Пуппо Л.Ф.) в задоволенні позовних вимог ТОВ
“Керченський стрілочний завод” до комбінату “Азовсталь”, ТОВ
“Лемтранс” та Придніпровської залізниці відмовлено.
Рішення вмотивоване тим, що залізниця винна в несхоронності
вантажу при перевезенні і відповідальність повинна бути
покладена на неї, проте до залізниці пропущений строк позовної
давності. Постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.09.2004 (судді –Лотоцька Л.О., Бахмот
Р.М., Євстигнєєв О.С.) рішення у справі залишено без зміни.
В поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі ТОВ
“Керченський стрілочний завод” просить постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
13.09.2004 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити, посилаючись на те, що при прийнятті постанови
судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Комбінат “Азовсталь” за залізничною накладною № 49199152
відправив на адресу ТОВ “Керченський стрілочний завод” вантаж (
рейкові підкладки).
Вантаж прибув на станцію призначення у справному вагоні,
завантаженому засобами відправника, без слідів і ознак втрати і
був виданий вантажоодержувачу без перевірки кількості і стану.
При перевірці вантажоодержувачем вантажу було виявлено недостачу
рейкових підкладок ІР50-2,25 т, та надлишок рейкових підкладок
2р65 - 0,3 т, про що були складені акт експертизи № ВК-182 від
28.03.2003 та акт приймання продукції по кількості № 17 від
27.03.2003.
Отже, згідно зазначених актів внаслідок перевірки була виявлена
як недостача продукції, так і її пересортування.
При прийнятті рішення суд позбавив акт експертизи № ВК-182
доказової сили, оскільки цей акт складений з порушенням
Інструкції про порядок проведення товарознавчої експертизи
товарів експертами ТПП України.
В рішенні суд зазначив, що дані акта приймання продукції по
кількості № 17 свідчать про вину залізниці в несхоронному
перевезенні вантажу, за що відповідальність повинна бути
покладена на останню.
Згідно висновків комісії, як зазначено в акті № 17, нестача
виникла з вини вантажовідправника при відвантаженні або
залізниці під час перевезення вантажу. Суд не дослідив обставин
щодо пересортування вантажу і з чиєї вини це виникло -
відправника чи залізниці.
Висновки суду про те, що акт № 17 свідчить про вину залізниці в
несхоронному перевезенні вантажу є необгрунтованими і не
підтверджуються належними доказами. Відповідно до ст. 111
Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
(далі –Статут
( 457-98-п ) (457-98-п)
) залізниця звільняється від відповідальності за
втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж
прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі,
завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати,
псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сплив
строку позовної давності, про застосування якої заявлено
стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд
визнає поважними причини пропущення цього строку, порушене право
підлягає захисту.
Однак, обставини, пов’язані із пропуском позивачем строку
позовної давності, а також поважність причин пропуску вказаного
строку суди належним чином не досліджували.
Крім того, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову,
керувався ст. 136 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
без врахування змін,
внесених у названу статтю.
Приймаючи до уваги викладене, колегія судді вважає, що ухвалені
у справі рішення підлягають скасуванню, а справа –передачі на
новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та
вирішити спір відповідно чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Керченський стрілочний завод” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.09.2004 року та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 1.03.2004 року у справі № 22/39
скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду
Дніпропетровської області.
Головуючий суддя С.Щотка
Судді В.Семчук
О.Подоляк