ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 19/569
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. ,
Подоляк О.А., Семчука В.В.
розглянувши у відкритому Спільного українсько-ангійсько-
судовому засіданні в м. американського ТОВ “Цемекс”
Києві касаційну скаргу
на рішення господарського суду м. Києва від
09.09.2004 року
у справі № 19/569
За позовом Рубіжнянського казенного хімічного
заводу “Зоря” (далі –Завод)
До Спільного українсько-ангійсько-
американського ТОВ “Цемекс” (далі
–Товариство)
про стягнення 3532700,89 грн.
за участю представників :
позивача - Гнилицька Т.К.,
відповідача - Королюк О.В.,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.09.2004 року у
справі № 19/569 (суддя Михальська Ю.Б.) позов Заводу до
Товариства про стягнення вартості безпідставно отриманих
матеріальних цінностей на суму 3532700,89 грн. задоволено:
стягнуто з відповідача на користь позивача 3532700,89 грн. боргу
та витрати по сплаті державного мита.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції
у Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить рішенням господарського суду
м. Києва від 09.09.2004 року у справі № 19/569 скасувати та
прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог
відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на
те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття
незаконного судового акту.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарським судом першої інстанції
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції в
порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повно та
об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в
їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх
вимог і заперечень докази, зокрема: укладений між сторонами
договір № Г-202-072/97 на поставку природного газу від
29.01.1997 року (далі –Договір), додаткові угоди до Договору № №
2, 3, 4, 5 від 29.01.1997 року, реєстр № 18 сп-1/97, № 5 від
03.10.1997 року та копії актів приймання-передачі природного
газу; квитанції дорожньої відомості про прийняття залізницею
вантажу до перевезення, накази - накладні, що свідчать про
поставку позивачем відповідачу хімічної продукції на суму
3532700,89 грн. в рахунок оплати за поставлений природний газ по
Договору; рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2003
року у справі № 25/373, залишене без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 09.10.2003 року та
постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2004
року, яким встановлено недійсність Договору та додаткових угод
до нього, у зв’язку з невідповідністю вимогам законодавства щодо
реалізації природного газу імпортерами, а також встановлено, що
поставка природного газу по Договору не була здійснена
відповідачем, з підстав відсутності у останнього права власності
на спірний газ.
Дослідивши належним чином вказані докази, господарський суд
обґрунтовано дійшов правомірного висновку про застосування ч. 2
ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої факти встановлені рішенням
господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводять
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про
безпідставність отриманої відповідачем хімічної продукції на
суму 3532700,89 грн. є обґрунтованим.
Згідно з положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової
підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути
потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді,
коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте
майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі
потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його
вартість.
Оскільки хімічна продукція, що є предметом спору, є майном
визначеним родовими ознаками і не має індивідуальних ознак, а
відтак не може бути об’єктом віндикаційного позову,
господарський суд правомірно дійшов висновку про зобов’язання
відповідача відшкодувати його вартість.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке
відповідає положенням ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам,
що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарським судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не
знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни
чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу спільного українсько-ангійсько-американського
ТОВ “Цемекс” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2004 року у
справі № 19/569 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: О.Подоляк
В.Семчук