ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2005 Справа N 12/68Б
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.
Бур’янової С.С.
розглянувши матеріали ДПІ у м. Херсоні
касаційної скарги
на ухвалу від 11.04.2005 р. господарського суду
Херсонської області
у справі № 12/68-Б господарського суду Херсонської
області
за заявою Підприємства з іноземними інвестиціями
“АФС-Україна”
до ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”
Про банкрутство
арбітражний керуючий Соляник О.О.
за участю представника сторони:
від боржника –Басалик І.В., довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадження господарського суду Херсонської області знаходиться Справа N 12/68-Б про банкрутство ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.04.2005 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) звільнено з податкової застави активи ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у м. Херсоні звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.04.2005 р.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12)
, підп. 8.7.1, п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-14)
та ст. 22 ГПК України (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.8. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-14)
від 21.12.2000р. № 2181-III (далі –Закон від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14)
) з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ (2343-12)
(далі –Закон (2343-12)
), без застосування норм Закону від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14)
.
Разом з тим, Закон від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14)
передбачає також обов’язкове ухвалення судом в межах провадження у справі про банкрутство акта про звільнення з податкової застави та зупинення адміністративного арешту майнових активів платників податків (пп. “з” пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та пп. “е” п. 9.5 ст. 9 Закону від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14)
).
У зв’язку з тим, що активи боржника у процедурі банкрутства (в даному випадку на стадії розпорядження майном) повинні бути вільними від будь-яких обмежень, господарський суд має винести окреме судове рішення про звільнення активів боржника з податкової застави відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до п. 8.3 ст. 8 Закону від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14)
на податковому органі лежить обов’язок реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав.
Також, згідно з підп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 вказаного закону (2181-14)
для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Таким чином, винесення ухвали про звільнення активів боржника з податкової застави безпосередньо стосується прав та обов’язків відповідного органу державної податкової служби.
Колегія суддів зазначає, що прийняття судових рішень у справі про банкрутство, пов’язаних з вирішенням питань щодо прав, законних інтересів та обов’язків учасників справи, має відбуватися за участю осіб, права та обов’язки яких зачіпаються. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена без виклику учасників справи, тобто за відсутності представників сторін.
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
У зв’язку з чим, ухвала господарського суду Херсонської області від 11.04.2005 р. підлягає скасуванню, а справа –направленню до розгляду до цього суду.
З урахуванням наведеного та керуючись положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (2181-14)
та ст. ст. 1, 11, 12, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12)
, ст. ст. 67, 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.04.2005 р. у справі № 12/68-Б скасувати.
3. Справу № 12/68-Б передати до розгляду до господарського суду Херсонської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Н.Г. Ткаченко
С.С. Бур’янова