ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 6/328-04-8521
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю
судовому засіданні в м. “Газова спілка”
Києві касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 05.04.2005 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Газова спілка”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Цемент”
Про стягнення збитків.,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення
збитків у сумі 861928,94 грн., посилаючись на те, що останнім
були порушені зобов’язання за договорами з оплати за поставлений
природний газ, і в зв’язку з цим йому були завдані збитки у
вигляді сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач доповнив
і уточнив заявлені вимоги, включивши до них витрати, пов’язані з
оплатою юридичних послуг та просив стягнути збитки в сумі
990055,93 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2004
року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на
користь позивача збитки в сумі 704157,12 грн., а в решті позову
відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
05.04.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
порушено норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняту ним постанову скасувати та прийняти нове
рішення про задоволення позову.
За уточненнями касаційної скарги позивач просив скасувати
постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції
залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 03.08.2005 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами були
укладені договори на постачання природного газу від 24.01.2002
року № 01-02/0, 20.09.2002 року № 01/10-0, 28.10.2002 року № 01-
11/0, 28.11.2002 року № 01-12/0, 25.12.2002 року № 01-01/0,
20.03.2003 року № 04-03/0, за умовами яких позивач зобов’язався
поставити природний газ, а відповідач зобов’язався оплатити за
поставлений природний газ.
До зазначених договорів сторонами укладалися додаткові угоди
якими визначалися строки погашення заборгованості, яка виникла у
відповідача та встановлювалась пеня за прострочення платежу.
Рішенням господарського суду від 26.08.2004 року в справі № 6-
28/40-04-664 стягнуто з відповідача на користь позивача
заборгованість в сумі 986 379,25 грн., інфляційні суми 6268,56
грн., 3% в сумі 29591,37 грн., пеню в сумі 187235,37 грн. і
штраф у сумі 7560,02 грн. у зв’язку з порушенням зобов’язань за
вказаними договорами поставки щодо оплати.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача збитків, завданих внаслідок порушення зобов’язань за
договорами поставки з оплати за одержаний природний газ.
Позивачем заявлені вимоги обгрунтовуються тим, що у зв’язку з
порушенням зобов’язання відповідачем за договорами поставки щодо
строків оплати за поставлений природний газ йому були завдані
збитки у вигляді сплати відсотків банківській установі за
користування кредитними коштами за кредитними договорами, які
були укладені для придбання природного газу та понесені витрати,
пов’язані з оплатою юридичних послуг.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п. п. 1, 6 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Оскаржені судові рішення цим вимогам не відповідають.
За вимогами ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання або
неналежного виконання зобов’язання боржником, він зобов’язаний
відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати зроблені кредитором, втрата або
пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи,
які він одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.
Умовами відповідальності за порушення зобов’язання, у тому числі
у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту порушення
зобов’язання, наявності прямого причинного зв’язку між
порушенням зобов’язання і завданими збитками та визначення їх
розміру.
Проте, як апеляційний суд, скасувавши рішення місцевого
господарського суду та відмовивши в позові, так і суд першої
інстанції задовольнивши позов частково зазначеного не врахували,
та зробили висновки, які в порушення вимог ст.ст. 38, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
грунтуються на неповно з’ясованих обставинах
справи.
Так, судами обох інстанцій не було з’ясовано умов договорів
поставки і додаткових угод до них щодо строків виконання
зобов’язання відповідачем з оплати, та умов договорів кредиту з
строків повернення кредитних коштів позивачем, а звідси, не було
встановлено дійсних обставин, пов’язаних з наявністю чи
відсутністю прямого причинного зв’язку між порушенням
зобов’язання відповідачем і завданими збитками позивачу.
При цьому, судами не було з’ясовано питання про те, чи не
завдані збитки позивачу одночасно і діями інших осіб з якими він
також перебував у договірних відносинах з поставки природного
газу, та зроблено висновок про відповідальність відповідача, без
наведення правової оцінки цим обставинам.
Разом з цим, судами не було з’ясовано період часу, протягом
якого позивачу були завдані збитки та не перевірено
обгрунтування їх розміру, а судом першої інстанції при
частковому задоволенні грошових вимог не було наведено у
прийнятому рішенні розрахунків, з яких виходив суд.
У той же час, апеляційний суд у прийнятій постанові не навів
висновків у частині вимог про стягнення збитків у вигляді
витрат, пов’язаних з наданням юридичних послуг, а віднесення
судом першої інстанції до збитків витрат позивача на правове
обслуговування суперечить закону, зокрема, положенням ст. 203 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки такі витрати не мають обов’язкового
характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у
необхідному зв’язку з оспорюваною заборгованістю.
Водночас, застосувавши до спірних правовідносин положення
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, суд першої інстанції
не звернув уваги на час виникнення даних правовідносин та не
врахував того, що цей Кодекс ( 436-15 ) (436-15)
застосовується до
правовідносин, які виникли після набрання ним чинності з
01.01.2004 року.
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення не
можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене
і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-
12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова
спілка” задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
05.04.2005 року та рішення господарського суду Одеської області
від 17.01.2005 року скасувати, і справу № 6/328-04-8521 передати
на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук