6/374 Про визнання недійсним договору - Текст документа

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.05.05, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005, з метою забезпечення позову заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю центр нерухомості “Чернігів – РІО”, Виробничо-технічному підприємству “Квант” та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням квартирами № № 31, 33 –41, 44 –60 житлового будинку № 10-в по вул. Корольова в м. Чернігові.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У даному випадку, позов, що розглядається стосується договору, предметом якого є квартири та ТОВ “Чернігів-РІО” зобов'язується продати ці квартири, тобто невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вжиття запобіжних заходів щодо квартир було здійснено в межах предмету спору.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду та ухвалу господарського суду скаржник просить їх скасувати посилаючись на те, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про надання послуг з продажу нерухомості.

Крім того, зазначає скаржник, відсутні підстави для забезпечення позову, оскільки оскаржуваний договір розірвано 16.05.2005 р.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Виробничо- технічного підприємства “Квант”, Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю центр нерухомості “Чернігів-РІО” про визнання недійсним договору № 18 про надання послуг з продажу нерухомості, укладеного між ВТП “Квант” та ТОВ “Чернігів-РІО” та про зобов'язання Міністерства оборони України надати відомості щодо належності продукції, переданої за накладною № 521/1 від 31.10.2002, до інвестицій, отриманих позивачем на будівництво житла для військовослужбовців Міністерства оборони України.

Позивачем 28.04.2005 заявлено клопотання про прийняття судом заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України (1798-12) визначено, що позов забезпечується:

накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Предметом позовних вимог в даній справі є визнання недійсним договору про надання послуг з продажу нерухомості від 01.02.2005, а саме двадцяти семи житлових квартир загальною площею 1 662,5 кв.м. розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Корольова, 10в.

Позивач –Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України зазначає, що зазначені квартири належать йому і наводить з цього приводу свої докази.

Суд першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що існує загроза вчинення дій, спрямованих на відчуження житлових квартир.

Вжиття запобіжних заходів щодо майна відповідача було здійснено в межах предмету спору.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову за клопотанням позивача місцевий господарський суд правильно застосував ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням статті 67 ГПК України (1798-12) , а апеляційний господарський суд підставно залишив ухвалу без змін. Посилання скаржника на те, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про надання послуг з продажу нерухомості та відноситься до числа немайнових до уваги не приймається, оскільки надання послуг з продажу нерухомості в даній справі, є саме продажем спірних двадцяти суми житлових квартир.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не має.