ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 5/158
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів : Подоляк О.А.,
Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу СТОВ “АгроМир-8”
на постанову від 14.01.2005 р. Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 5/158
за позовом ТОВ “Нафта-Юг”
до СТОВ “АгроМир-8”
третя особа ПП ВКФ “Прукопнік”
Про стягнення 132 997,06 грн.
зустрічний позов
про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті
за участю представників:
від позивача - не з’явились
від відповідача - не з’явились
від третьої особи - не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.10.2004
р. (суддя Проскуряков К.В.), залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 14.01.2005 р.
(судді: Яценко О.М., Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д.), первісний
позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача
132997,06 грн. заборгованості за векселем № 693132810939 від
05.02.2002 р.; у задоволенні зустрічного позову про визнання
згаданого векселя таким, що не підлягає оплаті –відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, СТОВ “АгроМир-8” звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення
про відмову в первісному позові, мотивуючи скаргу порушенням і
неправильним застосуванням судами норм матеріального та
процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Приймаючи рішення та постанову в частині задоволення первісного
позову про стягнення заборгованості за векселем з посиланням на
ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”
( 1201-12 ) (1201-12)
, ст. ст. 16, 34, 43, 70, 75, 76, 77, 78
Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі
( 995_009 ) (995_009)
, суди правомірно виходили з обставин невиконання
відповідачем безумовного вексельного зобов’язання по оплаті
простого векселя № 693132810939, право позивача на який
базується на безперервному ряді індосаментів, емітованого СТОВ
“АгроМир-8” 05.02.2002 р., пред’явленого ТОВ “Нафта-Юг” до
оплати 03.01.2003 р., про що сторонами складено відповідний акт.
Висновки судів в цій частині відповідають фактичним обставинам
та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і
процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Приймаючи рішення та постанову в частині відмови в задоволенні
зустрічного позову про визнання векселя № 693132810939 таким, що
не підлягає оплаті у зв’язку із порушенням порядку його емісії,
суди виходили з безумовного характеру обов’язку оплатити
вексель. При цьому, судами не встановлено дефекту форми векселя
та підставно враховано, що будь-яких інших підстав, які б
позбавляли його вексельної сили, законодавством не передбачено.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”
( 2374-14 ) (2374-14)
передбачено, що видавати переказні і прості векселі
можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені
товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення
розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається
у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі (ч.
3 ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”
( 2374-14 ) (2374-14)
). Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні
векселі та прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
та статтею 21 Закону
України “Про цінні папери і фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
визначені
обов’язкові реквізити простого векселя. Документ, у якому
відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у частинах третій і
четвертій статті 21 Закону України “Про цінні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, відповідно для простого і переказного
векселів, не має сили простого векселя, за винятком передбачених
випадків.
Оскільки вексель оформлено з дотриманням вимог, передбачених
вищезазначеними законодавчими актами, господарськими судами
правомірно відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 99, 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно розглянули
в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;
дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і
заперечень докази; належним чином проаналізували відносини
сторін.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини, обґрунтовано задоволено первісний позов та
правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст.
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, з
достатньою повнотою з’ясував обставини, які мали значення для
правильного розгляду поданої відповідачем апеляційної скарги.
Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які
посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень,
ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постановах Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією
суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СТОВ “АгроМир-8” залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
14.01.2005 р. у справі № 5/158 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: О. Подоляк
В. Семчук