ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2005 Справа N 1/595н(4/162н)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційних скарг ДПІ у м. Свердловську та ТОВ “Блок”
на постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 22.04.2005 р.
у справі господарського суду Луганської області
за позовом ТОВ “Блок”
До ДПІ у м. Свердловську
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Платонова Н.Н. (дов. від 21.10.04 № 7),
відповідача: не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 01.02.05 господарського суду Луганської області
позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові
повідомлення - рішення ДПІ в м. Свердловську від 05.04.2004р. №
0000212342/0 та від 05.05.2004р. № 0000212342/1 в частині
визначення податкового зобов'язання в сумі 24536,44 грн. В решті
вимог в позові відмовлено. Цим же рішенням з ДПІ у м.
Свердловську на користь ТОВ "Блок" стягнуто судові витрати в
сумі 11, 73 грн.
Постановою від 22.04.05 Луганського апеляційного господарського
суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ “Блок” звернулось до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою і
просить їх скасувати в частині відмови в позові, прийняти нове
рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись
на порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-
ВР (далі Закон № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Судові рішення оскаржено також ДПІ у м. Свердловську, яка в
поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову
Луганського апеляційного господарського суду як таку, що
суперечить п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, за результатами комплексної документальної
перевірки дотримання ви мог податкового законодавства ТОВ "Блок"
за період з 01.01.2001 по 31.12.2003 ДПІ у м. Свердловську
складено акт від 02.04.2004р. № 130-23-1-20174245, у якому
вказано про завищення позивачем податкового кредиту на суму
266724, 06 грн. у зв'язку із здійсненням господарських операцій
з МПП фірмою "Сомекс", установчі документи якого визнані
недійсними; завищення податкового кредиту на суму 16356, 47 грн.
внаслідок включення безнадійної кредиторської заборгованості
перед іншими юридичними особами, стосовно яких минув строк
позовної давності у 2002 - 2003 роках.
На підставі вказаного акту ДПІ у м. Свердловську прийнято по
даткове повідомлення - рішення від 05.04.2004р. № 0000212342/0,
яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в загальній сумі 424623 грн., у тому числі:
283082 грн. - основний платіж, 141541 грн. - штрафні санкції.
За результатами адміністративного оскарження відповідачем
направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від
05.05.2004р. № 0000212342/1 на вищевказану суму податку з новим
граничним терміном сплати.
Судами також з’ясовано, що відповідно до умов договору від
01.11.2002р. № 56-2, укладеного між ТОВ "Блок" і МПП фірмою
"Сомекс" позивачу було здійснено поставку дизельного палива та
бензину: в листопаді 2002 року на загальну суму 971010 грн. 01
коп. , у том) числі ПДВ 161835 грн., що підтверджено податковими
накладними: № 52/288 від 01.11.2002р. на суму 72992, 08 грн., у
тому числі ПДВ 12165, 35 грн., № 57/289 від 05.11.2002р. на суму
62810, 81 грн., у тому числі ПДВ 10468, 47 грн., № 59/290 від
06.11.2002р. на суму 82046, 95 грн., у тому числі ПДВ 13674, 49
грн., № 60/291 від 08.11.2002р. на суму 69603, 08 грн., у тому
числі ПДВ 11600, 51 грн., № 66/292 від 14.11.2002р. на суму
167371, 24 грн., у тому числі ПДВ 27895, 21 грн., № 95/293 від
27.11.2002р. на суму 516185, 85 грн., у тому числі ПДВ 86030, 97
грн.; в січні 2003 року на загальну суму 187274 грн. 95 коп. , у
тому числі ПДВ 37455 грн., що підтверджено податковими
накладними: № 108 від 03.12.2002р. на суму 841, 57 грн., № 109
від 04.12.2002р. на суму 7141, 17 грн., № 111 від 05.12.2002р.
на суму 14756 грн., № 114 від 06.12.2002р. на суму 1075 грн., №
124 від 16.12.2002р. на суму 1466, 68 грн., № 131 від
19.12.2002р. на суму 1833, 33 грн., № 148 від 29.12.2002р. на
суму 10341, 16 грн.
За умовами договору від 29.11.2002р. № 62-1, укладеного між МПП
фірма "Сомекс" та позивачем останньому в листопаді 2002 року
поставлено соняшник на суму 167000 грн., у тому числі ПДВ 27833,
33 грн., що підтверджено податковою наклад ною від 29.11.2002р.
№ 103/295.
Відповідно до умов договору від 14.11.2002р. № 60-3, укладеного
між позивачем та МПП фірмою "Сомекс", останнє в листопаді 2002
року здійснило поставку соняшника на суму 237600 грн., у тому
числі ПДВ 39600, 33 грн.., що підтверджено податковою наклад ною
від 14.11.2002р. № 70/306.
На підставі вищевказаних податкових накладних до податкового
кредиту позивачем включено ПДВ в листопаді 2002 року в сумі
229269, 06 грн., в січні 2003 року в сумі 37455 грн.
Судами також з’ясовано, що рішенням від 14.07.2003р. Жовтневого
районного суду м. Луганська у справі № 2-2701 визнано недійсними
з моменту державної реєстрації, тобто з 19.06.2002р., установчі
документи МПП фірми "Сомекс" та визнано недійсним свідоцтво
платника ПДВ від 17.10.2002р. № 17153876 серія НВ № 192486, у
зв’язку з чим ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, в якій на
податковому обліку перебувало МПП фірма "Сомекс", складено
16.10.2003р. акт № 247 про анулювання свідоцтва про реєстрацію
платника податку на додану вартість цього підприєм ства з
17.10.2002р., тобто з моменту видачі.
В той же час МПП фірма "Сомекс" до теперішнього часу перебуває в
Єдиному держа вному реєстрі підприємств і організацій України.
При цьому судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до
уваги, вказаним вище рішенням встановлено, що реєстрацію МПП
фірми "Сомекс" було здійснено невідомою особою на особу, яка
загу била свій паспорт. Зареєстрований в якості засновника
Пляшечник В.В. до діяльності МПП фірми "Сомекс" ніякого
відношення не мав, наміру здійснювати підприємницьку діяльність,
і відповідно сплачувати до бюджету всі встановлені діючим
законодавством обов'язкові пода тки та збори, також не мав, угод
не укладав, довіреностей на укладання або представництво не
давав; господарсько-фінансову діяльність не вів. Печатки і
штампи МПП Фірми "Сомекс" не має, прибутків від діяльності
підприємства не отримував.
В той же час, як встановлено судами, в договорах від
01.11.2002р. № 56-2, від 29.11.2002р. № 62-1, від 14.11.2002р. №
60-3 зазначено, що від імені МПП фірми "Сомекс" їх підписано
директором Сороколетовим О.П. , так само, як і зазначені вище
податкові накладні, які скріплені печаткою МПП фірми "Сомекс".
З врахуванням встановлених обставин, а також приписів п. п.
7.2.4 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно яких не дозволяється включення до податко
вого кредиту будь-яких витрат по сплаті податків, що не
підтверджені податковими наклад ними, право на нарахування
податку та складання податкових накладних надається виключно
особам, зареєстрованим як платник податку у порядку,
передбаченому цим Законом ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Порядку заповнення
податкової на кладної, затвердженому наказом Державної
податкової адміністрації України від 30.05.1997. № 165
( z0233-97 ) (z0233-97)
, яким передбачено, що усі складені примірники
податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платни
ком податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та
скріплюється печаткою тако го платника податку - продавця суди
попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо
правомірності визначеного позивачу податкового зобов'язання в
сумі 266724, 06 грн. в зв’язку з завищенням податкового кредиту
за операціями з МПП фірмою "Сомекс".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає також
обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо
правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту сум
податку на додану вартість безнадійної кредиторської
заборгованості перед іншими юридичними особами, стосовно яких
минув строк позовної давності за 2002 - 2003 роки у загальній
сумі 16356, 47 грн.
В цій частині судами встановлено, що строк позовної давності
визначений відповідачем стосовно дати внесення запису в
бухгалтерські регістри, які було досліджено судами стосовно
кожного з підприємств.
При цьому судами обгрунтовано взято до уваги, що визнання
безнадійної заборгованості пов'язане зі строком позовної
давності, що є цивільно-правовою категорією. Для визначення
строку позовної давності слід керувати ся не даними обліку, а
первинними документами про здійснення господарських операцій (до
говорами, накладними, рахунками тощо). За змістом п. 4.5 ст. 4
Закону № 168/97-ВР борг покуп ця визнається безнадійним у
порядку визначеному законодавством України.
Згідно з п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
безнадійна заборгованість
–це заборгованість, в тому числі, за зобов'язаннями, за якими
минув строк позовної давності.
В той же час, судами враховано, що в акті перевірки відсутнє
посилання на первинні документи, не встановлено початку і
закінчення строку позовної давності за кожною спірною сумою.
Виходячи зі змісту п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в разі визнання боргу безнадійним у платника податку виникає
обов'язок збільшити податкове зобов'язання у відповідний період
лише на підставі розрахунку коригування, виданого продавцем.
При цьому судами обгрунтовано взято до уваги, що відповідачем не
доведено, що борг продавцями товарів визнавався безнадійним та
що, позивач одержував відповідні коригування.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає також
обгрунтованим розрахунок штафних санкцій: оскільки податковим
органом правомірно визначено податкове зобов'язання в су мі
266724, 06 грн. в зв’язку з завищенням податкового кредиту за
операціями з МП фірмою "Сомекс", штрафна санкція становить
133362, 03 грн., нарахування штраф ної санкції в сумі 8179 грн.
є безпідставним.
За таких обставин постанову Луганського апеляційного
господарського суду прийнято обгрунтовано при правильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 22.04.05 Луганського апеляційного господарського
суду у справі № 1/595 н (4/162 н) залишити без змін.
Головуючий: Божок В.С.
Судді: Костенко Т. Ф.
Коробенко Г.П