ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2005 Справа N Б15/40/7/04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів : Ткаченко Н.Г.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну ліквідатора ВАТ “Брагинівський елеватор”
скаргу Рульова С.М.
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 19.04.2005р.
у справі № Б40/7/04
господарського суду Дніпропетровської області
за заявою Петропавлівської міжрайонної державної
податкової інспекції
до ВАТ “Брагинівський елеватор”
Про банкрутство
судовому засіданні взяли участь представники :
ВАТ “Брагинівський Толстих А.В.
елеватор”:
Державного комітету
України з державного
матеріального резерву: Раєнок В.А.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
08.02.2005р. у справі № Б40/7/04 (суддя Садиліна О.Є.)
затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора;
ліквідовано ВАТ “Брагинівський елеватор” як юридичну особу,
провадження у справі припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.04.2005р. ( судді: Виноградник О.М. –головуючий, Коршун
А.О., Джихур О.В.) ухвала господарського суду Дніпропетровської
області від 08.02.2005р. скасована, справа передана на розгляд
господарському суду Дніпропетровської області.
Ліквідатор ВАТ “Брагинівський елеватор” Рульов С.М. звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.04.2005р. скасувати, ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 08.02.2005р. залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що
судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови
порушені норми матеріального права, зокрема: ст. 26 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст.ст. 4, 4-1 Закону України “Про
передачу об'єктів права державної та комунальної власності”
( 147/98-ВР ) (147/98-ВР)
, п. 1.3 Положення про управління державним майном,
яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у
процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, п. п. 3, 4, 9
Постанови КМУ “Про передачу об'єктів права державної та
комунальної власності” ( 1482-98-п ) (1482-98-п)
.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 22 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
у випадках, передбачених цим Законом, господарський
суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і
відкриває ліквідаційну процедуру.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти
місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість
місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено,
що ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження
керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну
комісію та формує ліквідаційну масу; аналізує фінансове
становище банкрута; вживає заходи, спрямовані на пошук,
виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх
осіб.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
усі види майнових активів (майно та майнові права)
банкрута, які належать йому на праві власності або повного
господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури
та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до
складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду,
в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та
об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства
підприємства передаються в порядку, встановленому
законодавством, до комунальної власності відповідних
територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в
установленому порядку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою
господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2004 р.
було порушено провадження у справі № Б40/7/04 про банкрутство
ВАТ “Брагинівський елеватор”. 26.03.2004р. в газеті “Голос
України” за № 57 було опубліковано оголошення про порушення
провадження у справі.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
02.09.2004р. ВАТ “Брагинівський елеватор” визнано банкрутом,
відкрита ліквідаційна процедура у справі строком до
02.09.2005р., призначено ліквідатором арбітражного керуючого
Рульова С.М. та зобов’язано його за результатами проведеної
роботи у строк до 02.09.2005р. представити на затвердження суду
звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог ст. 32
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
14.09.2004 р. в газеті “Голос України” за № 170 опубліковано
оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури.
14.10.2004р. до господарського суду Дніпропетровської області
звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України
по Дніпропетровській області з заявою, в якій посилалось на
необхідність дотримання вимог ст. 26 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
в частині передачі до комунальної
власності відповідних територіальних громад державне майно, яке
не увійшло до статутного фонду боржника, але знаходиться на його
балансі, а також житлові будинки та гуртожитки.
21.01.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області з
клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного
балансу боржника звернувся арбітражний керуючий –Рульов С.М.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
08.02.2005р. у справі № Б40/7/04 затверджено ліквідаційний
баланс та звіт ліквідатора; ліквідовано ВАТ “Брагинівський
елеватор” як юридичну особу, провадження у справі припинено.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Дніпропетровський
апеляційний господарський суд виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи (акту оцінки вартості
цілісного майнового комплексу Брагинівського державного
елеватору, плану приватизації Брагинівського державного
елеватору) та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з
актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від
27.03.1998р., затвердженого регіональним відділенням із вартості
цілісного майнового комплексу була вилучена вартість майна, яка
у процесі приватизації не увійшла до статутного фонду цього
підприємства і залишилось на його балансі, а саме: державного
житлового фонду (34 319 грн.) та об’єктів, які не підлягають
приватизації (438 334 грн.)
Відповідно до п. 4 плану приватизації до об’єктів, що не
підлягають приватизації на суму 438 334 грн. належать: пожежна
машина, котельня та мережа електропередачі та на суму 34 319
грн. – об’єкти державного житлового фонду (п’ятнадцять житлових
будинків).
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не
увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі
приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого
спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства
економіки України від 19.05.1999р. № 908/68 ( z0414-99 ) (z0414-99)
регіональне відділення, згідно функцій покладених на нього
Фондом державного майна України, здійснює управління та
розпорядження майном, яке не увійшло до статутних фондів
господарських товариств, створених в процесі приватизації, але
не знаходиться на їх балансі.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дійшов
вірного висновку стосовно того, що ні з матеріалів справи, ні зі
звіту ліквідатора не вбачається, що було вжито заходів щодо
передачі державного житлового фонду та обслуговуючої його
інженерної інфраструктури до комунальної власності відповідної
територіальної громади. Докази, підтверджуючи відсутність
вищезазначеного майна на будь-яких позабалансових рахунках на
день відкриття ліквідаційної процедури відсутні. Посилання
ліквідатора на довідку Петропавлівського МБТІ обґрунтовано
визнане судом апеляційної інстанції як таке, що не може бути
безспірною ознакою відсутності зазначеного державного майна,
оскільки зазначена довідка дана станом на 12.09.2003р., тоді як
ліквідаційну процедуру розпочато 02.09.2004р., не містить
номеру, дати та не підписана начальником МБТІ, тобто посадовою
особою, яка несе відповідальність за видачу відповідних довідок.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19.04.2005р. винесена з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим підстави для її скасування
відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ліквідатора ВАТ “Брагинівський елеватор”
Рульова С.М.залишити без задовлення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.04.2005р. у справі № Б40/7/04 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді Н.Г. Ткаченко
В.М. Харченко