ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2005 Справа N 12/196(446/9-15)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Грека Б.
М., за участю представників сторін Л. Березняка (дов. від
25.07.05), Ю. Очеретька (дов. від 25.07.05), В. Міхалевіча
(керівник), Т. Головіної (дов. від 5.01.05), Н. Кондратьєвої
(дов. від 7.02.05), Г. Анопреєнка (керівник), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу колективного
підприємства трест “Кременчукнафтохімбуд” на постанову від
21.04.2005 року Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі № 12/196 за позовом закритого
акціонерного товариства “Кедр” до колективного підприємства трест
“Кременчукнафтохімбуд”
про стягнення 792 357 грн. 65 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 10.09.2004 року господарського суду Полтавської
області (суддя Ю. Коршенко) в позові відмовлено з мотивів
безпідставності.
Постановою від 21.04.2005 року Київського міжобласного
апеляційного господарського суду рішення скасовано і позов
задоволено частково та стягнуто 644 184 грн. 50 грн. основного
боргу, 58 294 грн. 27 коп. річних, 79 878 грн. 88 коп.
інфляційних; в іншій частині в позові відмовлено.
Колективне підприємство трест “Кременчукнафтохімбуд” просить
постанову скасувати з підстав неправильного застосування
господарським судом статті 392 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статей 627 і 901, статей 35 і 89 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та залишити в силі
рішення.
Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує і в її
задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню
з наступних підстав.
До господарського суду подано позов про стягнення грошових сум з
підстав невиконання зобов’язання і господарськими судами
встановлено, що 30.05.1997 року сторони уклали договір,
відповідно до умов якого закрите акціонерне товариство “Кедр”
надає колективному підприємству трест “Кременчукнафтохімбуд”
юридичні послуги по стягненню з третьої особи грошових сум і
отримує винагороду в розмірі 25 відсотків від стягнутої суми.
Місцевий господарський суд, встановивши факти припинення
довіреності, не надходження грошових коштів від боржника, а
також у зв’язку з неможливістю виконати умови договору через
заміну боржника, відмовив в позові.
Переглядаючи рішення в апеляційному порядку господарський суд
дійшов висновків про те, що за своєю правовою природою укладений
між сторонами договір є договором про надання послуг.
Господарським судом також було встановлено, що після припинення
довіреності позивач продовжував виконувати зобов’язання і в
результаті розрахунків з боржником відповідач отримав грошові
кошти в сумі 1 462 077 грн. 50 коп. , що свідчить про виконання
позивачем своїх обов’язків за договором від 30.05.1997 року, і з
урахуванням статей 525 і 526 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
частково задовольнив позов.
Аналіз тексту спірного договору свідчить про те, що для
виконання доручення відповідач передає позивачу необхідні
документи і грошові кошти, а позивач систематично інформує про
стягнення коштів. Крім того, видана на ім’я керівника позивача
довіреність свідчить про те, що він виступає представником
колективного підприємства трест “Кременчукнафтохімбуд” перед
третіми особами.
Такі умови притаманні для доручення і зазначене дає підстави
вважати, що за своєю правовою природою даний договір є договором
доручення, відповідно до умов якого одна сторона (повірений)
зобов’язується виконати від імені й за рахунок другої сторони
(довірителя) певні юридичні дії.
Водночас місцевим господарським судом встановлено, що певні дії
були здійснені безпосередньо відповідачем зокрема, організація і
створення відкритого акціонерного товариства “Цукор-інвест”,
перевід боргу та укладання угоди від 10.03.1999 року про
узгодження умов його сплати.
За змістом статті 1008 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір доручення може бути припинений у разі відмови довірителя
і за таких обставин суд повинен враховувати доводи сторони, які
свідчать про припинення правочину, зокрема, шляхом припинення
довіреності.
Наслідки припинення договору доручення встановлені статтею 1009
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, частиною першою
якої встановлено, що якщо договір доручення припинений до того,
як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель
повинен відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням
доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити
йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не
застосовується до виконання повіреним доручення після того, як
він довідався або міг довідатися про припинення договору
доручення.
Оскільки грошові кошти від реалізації акцій відкритого
акціонерного товариства “Цукор-інвест” надійшли на рахунки
відповідача після припинення договору і позивач вимогу про
стягнення витрат, пов’язаних з виконанням доручення, не заявляв,
у господарського суду були відсутні правові підстави для
задоволення позову.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу колективного підприємства трест
“Кременчукнафтохімбуд” задовольнити.
Постанову від 21.04.2005 року Київського міжобласного
апеляційного господарського суду у справі № 12/196 скасувати.
Рішення від 10.09.2004 року господарського суду Полтавської
області у справі № 12/196 залишити в силі з урахуванням
мотивувальної частини цієї постанови.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя Б. М. Грек