ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2005 Справа N 6/100
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу Южноукраїнської ОДПІ
Миколаївської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.11.2004 р.
у справі N 6/100 господарського суду Миколаївської області
за позовом Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відособленого
підрозділу "Южно-Українська атомна електростанція"
до Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача - Кальницького Р.В.
від відповідача - Нестеренко О.А., Дербеньової Л.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
13.09.2004 р. (суддя Ткаченко О.В.), залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р.
(судді Величко Т.А., Бойко Л.І., Жукова А.М.), позов задоволено
частково: податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ
N 000012301/1 від 10.04.2003 р. визнане недійсним в частині
визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку
на прибуток у сумі 11962,23 тис. грн. та накладених штрафних
санкцій у сумі 2990,56 тис. грн.
В касаційній скарзі Южноукраїнська ОДПІ Миколаївської області
просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове
рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та
неправильне застосування апеляційним господарським судом
підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4, підпункту 5.6.1
пункту 5.6 ст. 5, підпунктів 7.1.1, 7.1.2 пункту 7.1 ст. 7,
підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8, підпункту 11.3.1
пункту 11.3 ст. 11, пункту 22.2.3 ст. 22 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу
без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Южноукраїнською
ОДПІ проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог
податкового та валютного законодавства, а також
фінансово-господарської діяльності відособленого підрозділу
"Южно-Українська атомна електрична станція" ДП "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ВП "ЮУ АЕС") за 2001 р.,
про що складено акт перевірки N 1-23-114-20915546 від
28.01.2003 р., на підставі якого прийняте податкове
повідомлення-рішення N 000012301/0 від 30.01.2003 р. про
визначення ВП "ЮУ АЕС" податкових зобов'язань по податку на
прибуток у сумі 16433120,00 грн., в тому числі штрафні санкції в
сумі 3286620,00 грн.
За результатами процедури апеляційного узгодження
Южноукраїнською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення
N 000012301/1 від 10.04.2003 р. про визначення ВП "ЮУ АЕС"
податкових зобов'язань за платежем з податку на прибуток у сумі
16104150,00 грн., в тому числі 12883310,00 - основний платіж та
3220840,00 грн. - штрафні санкції.
Позовні вимоги стосуються визнання недійсним зазначеного
податкового повідомлення-рішення в частині донарахованого податку
на прибуток у сумі 11982270,00 грн. та штрафних санкцій у сумі
2995570,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорювана сума
податкових зобов'язань донарахована контролюючим органом з таких
підстав, зазначених як порушення ВП "ЮУ АЕС" в акті перевірки
N 1-23-114-20915546 від 28.01.2003 р.: заниження валового доходу
на 25600000,00 грн. цільової надбавки, нарахованої у складі ціни
продажу електричної та теплової енергії до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, яка спрямовується на фінансування
витрат, пов'язаних із завершенням будівництва Ташликської ГАЕС;
заниження валового доходу на суму безоплатно отриманих
товарно-матеріальних цінностей, які надійшли до ВП "ЮУ АЕС" від
Українського науково-технічного центру в сумі 1430000,00 грн.;
віднесення до валових витрат 27600,00 грн., що являються витратами
на утримання СЕС-2; включення до валових витрат витрат, не
пов'язаних з оплатою праці, за 2001 рік в сумі 4094800,00 грн.,
включаючи відрахування на соціальні заходи в сумі 1 166300,00 грн.
та за 2000 рік у сумі 1 349700,00 грн.; завищення валових витрат в
частині перевищення лімітів збору за забруднення навколишнього
природного середовища на суму 108700,00 грн.; завищення валових
витрат на суму 1461000,00 грн. при відображенні в податковому
обліку балансової вартості іноземної валюти при здійсненні
операцій із розрахунками в іноземній валюті; безпідставне
нарахування та включення до складу валових витрат курсових різниць
в сумі 68600,00 грн. при здійсненні операцій із розрахунками в
іноземній валюті; зменшення податкових зобов'язань на загальну
суму 1911500,00 грн. в зв'язку з невключенням до валових витрат
добровільно перерахованих коштів неприбутковим організаціям в сумі
247300,00 грн., дебіторської заборгованості, строк позовної
давності по якій минув, в сумі 326900,00 грн. та суми земельного
податку відокремлених структурних підрозділів ВП "ЮУАЕС" в сумі
1337300,00 грн.; завищення амортизаційних відрахувань на вартість
невиробничих фондів, які не використовуються у господарській
діяльності, в сумі 52200,00 грн., на будівництво об'єкту "Критий
ринок" та обладнання, яке розташоване на вказаному об'єкті на суму
370000,00 грн.; на об'єкти, що знаходились на балансі Управління
капітального будівництва ВП "ЮУ АЕС", які передавалися в оренду,
як державне майно стороннім організаціям, в сумі
311800,00 т. грн.; а також по СГК "Іскра" в сумі 399600,00 грн. та
ККСС "Олімп" в сумі 968100,00 грн.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивачем не
включені до складу валових доходів суми фактично нарахованої у
встановленому законодавством порядку цільової надбавки на добудову
Ташликської ГАЕС, яка призначена для фінансування витрат на
закінчення робіт на цій ГАЕС, включеній у відповідний перелік
енергоблоків електростанцій і теплоелектростанцій України
постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. N 733
( 733-99-п ) (733-99-п)
. Підприємством були дотримані вимоги пункту 22.23
ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та пунктів 3, 4 Порядку обліку і надання податкової
звітності про використання коштів, спрямованих на фінансування
витрат, пов'язаних з добудуванням енергоблоків електростанцій і
теплоелектростанцій, затвердженого наказом ДПА України від
05.03.99 р. N 112 ( z0170-99 ) (z0170-99)
, та правомірно не включено до
складу валових доходів у 2001 році 170645,00 тис. грн. цільової
надбавки до тарифу на електричну та теплову енергію на добудування
Ташликської ГАЕС.
Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до постанов
Кабінету Міністрів України N 1713 ( 1713-2000-п ) (1713-2000-п)
від
16.11.2000 р. та N 733 ( 733-99-п ) (733-99-п)
від 29.04.1999 р. позивач мав
право не включати до валових доходів у 2001 році цільову надбавку
на добудування Ташликської ГАЕС тільки в сумі 145,00 тис. грн.,
незалежно від фактично нарахованої суми такої надбавки в ціні
продажу згідно відповідних постанов НКРЕ у більшому розмірі,
правомірно визнані судом необґрунтованими, оскільки вони не
узгоджуються з положеннями пункту 22.23 ст. 22 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідно до підпункту 4.2.13 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не включаються до складу валового доходу кошти або
майно, що надходить у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка
надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що
набрали чинності у встановленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ВП
"ЮУ АЕС" оприбутковано в 2001 році товарно-матеріальні цінності
(комп'ютери) на загальну суму 1430002,69 грн., отримані від
Українського НТЦ за програмою "Програмні забезпечення підтримки
готовності АЕС України до проблеми 2000 року".
Згідно ст.ст. 1, 2 Угоди про створення Українського
науково-технічного центра від 25.10.93 р. ( 998_032 ) (998_032)
, підписаної
уповноваженими представниками України, Канади, Швеції та США,
Український науково-технічний центр створений як міжурядова
організація, на яку покладені, зокрема, функції щодо сприяння
через свої проекти вирішенню міжнародних і національних технічних
проблем, підтримка функціональних і прикладних досліджень і
розвитку технологій у галузях захисту навколишнього середовища,
вироблення електроенергії.
Пунктом "б" ст. 10 цієї Угоди ( 998_032 ) (998_032)
товари, запаси й
інша власність, що поставляється чи використовується центром або у
зв'язку з його проектами, можуть імпортуватися в Україну,
експортуватися з неї чи використовуватися в ній без сплати
будь-яких тарифів, зборів, мита, податків на імпорт, інших
подібних податків і зборів, встановлених Україною.
В силу Закону України "Про надання згоди на обов'язковість
для України Угоди про створення Українського науково-технічного
центра" від 15.03.2001 р. N 2296-III ( 2296-14 ) (2296-14)
зазначена Угода є
обов'язковою для виконання на території України.
З врахуванням зазначеного суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку про наявність законних підстав для
невключення ВП "ЮУ АЕС" до складу валових доходів вартості
отриманих комп'ютерів як технічної допомоги від міжурядової
організації - Український НТЦ, що відповідає змісту
підпункту 4.2.13 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових витрат включаються суми будь-яких
витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в
зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) (2694-12)
охорона праці - це система правових,
соціально-економічних, організаційно-технічних,
санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та
засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і
працездатності людини у процесі трудової діяльності.
На виконання Законів України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
,
"Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя
населення" ( 4004-12 ) (4004-12)
, постанови Кабінету Міністрів України "Про
медичне забезпечення працівників атомної енергетики і
промисловості" від 07.06.1994 р. N 370 ( 370-94-п ) (370-94-п)
наказом
Держкоматома України від 14.08.1997 р. N 297 були затверджені
Галузеві стандарти:
- Положення про спеціалізоване медико-санітарне забезпечення
працівників підприємств атомної енергетики і промисловості, членів
їхніх родин і населення міст, де знаходиться це підприємство (ДСТУ
ДКА 1.0-96 А);
- Положення про спеціалізовані медико-санітарні частини, що
обслуговують працівників підприємств атомної енергетики і
промисловості, членів їхніх родин і населення міст, де знаходиться
це підприємство (ДСТУ ДКА 1.1-96 А).
Відповідно до підпункту 5.1.1 ДСТУ ДКА 1.0-96 А
медико-санітарне забезпечення працівників об'єктів атомної
енергетики і промисловості здійснюється, зокрема, таким закладом
охорони здоров'я як СЕС-2 (Южно-Українська АЕС, м. Южноукраїнськ).
На цей заклад охорони здоров'я згідно підпункту 5.3.3. ДСТУ
ДКА 1.1-96 А покладено, зокрема, здійснення нагляду за дотриманням
вимог санітарного законодавства; визначення оцінки прогнозування
показників здоров'я населення, установлення факторів навколишнього
середовища, що шкідливо впливають на здоров'я людей; здійснення
контролю по усуненню причин і умов виникнення і поширення
інфекційних захворювань, отруєнь і радіаційних ушкоджень.
Відповідно до підпункту 5.7.2 ДСТУ ДКА 1.1-96 А дирекція
атомних станцій зобов'язана забезпечити виконання технічного
обслуговування, експлуатацію і ремонт, електро-, водозабезпечення
всіх об'єктів СЕС, утримання прилеглих територій, а також
забезпечення об'єктів СЕС необхідним устаткуванням, інструментом,
апаратурою. Крім того, відповідно до наказу Держкоматома України
від 12.12.1997 р. N 386 на ВП "ЮУ АЕС" покладається обов'язок по
забезпеченню в повному обсязі утримання закладів охорони здоров'я
відповідно до Галузевих стандартів Держкоматома України (ДСТУ
ДКА 1.0-96 і ДСТУ ДКА 1.1-96 А).
З врахуванням зазначеного суд дійшов правильного висновку про
наявність зв'язку витрат ВП "ЮУ АЕС" в сумі 24300,00 грн.,
понесених на утримання СЕС-2 у вигляді надання експлуатаційних
послуг, з охороною праці та про правомірність включення цієї суми
до складу валових витрат.
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату
праці фізичних осіб, що знаходяться в трудових відносинах з таким
платником податку, що включають витрати на виплату основної і
додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат,
виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень,
відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату
авторських винагород і виплат за виконання робіт (послуг),
відповідно до договорів цивільно-правового характеру, будь-які
інші виплати в грошовій чи натуральній формі, установлені за
домовленістю сторін.
Згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
структура заробітної плати складається з основної заробітної
плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і
компенсаційних виплат.
Частиною 3 цієї статті ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
встановлено, що іншими
заохочувальними і компенсаційними виплатами є виплати у формі
винагород, премій, компенсаційні й інші грошові чи матеріальні
виплати, що не передбачені актами діючого законодавства або, які
здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.
Згідно розділу III "Договірне регулювання оплати праці"
Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
договірне
регулювання оплати праці здійснюється на підставі системи угод, що
укладаються на державному, галузевому, регіональному і виробничому
(колективний договір) рівні, а також контракту (трудового
договору), що укладається з працівником.
Оскільки компенсаційні і заохочувальні виплати працівникам
Южно-Української АЕС були здійснені на виконання умов колективного
договору на 2001-2002 роки та спільного рішення адміністрації
станції і профспілкового комітету від 05.02.2001 р. N 19, витрати
в сумі 4094800,00 грн., понесені ВП "ЮУ АЕС" у зв'язку з такими
виплатами, обґрунтовано розцінені судом як такі, що підлягають
включенню до валових витрат.
Враховуючи зазначені обставини та положення пп. 5.7.1 п. 5.7
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, згідно якої до валових витрат включаються суми
внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування й інші види
загальнообов'язкового соціального страхування фізичних осіб, що
знаходяться в трудових відносинах із платником податку, нараховані
на виплати, зазначені в пункті 5.6.1 даного Закону, правомірним є
і включення до складу валових витрат відрахувань на соціальні
заходи, нараховані на вказані вище виплати, в сумі 1166300,00 грн.
Встановивши, що питання щодо правомірності збільшення
відповідачем валових доходів ВП "ЮУ АЕС" на 278400,00 грн. на суми
кредиторської заборгованості перед АТ "Укртехсервіс" та
АТ "Ижорские заводы" було предметом судового розгляду у справі
N 15/120 за позовом ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЮУ АЕС" до
Южноукраїнської ОДПІ про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 30.01.2003 р. N 000022301/0 та від
27.02.2003 р. N 000022301/1, у якій рішенням господарського суду
Миколаївської області від 05.05.2003 р., яке набрало законної
сили, позов задоволено, суди попередніх інстанцій відповідно до
частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
зробили правильний висновок про безпідставність
доводів відповідача про порушення ВП "ЮУ АЕС" податкового
законодавства за вказаних обставин.
Згідно пункту 14 ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
збір за забруднення навколишнього
природного середовища передбачений як один із загальнодержавних
зборів, а тому ВП "ЮУ АЕС" правомірно відповідно до
підпункту 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відніс до складу валових
витрат суму - 108000,00 грн. збору за забруднення навколишнього
природного середовища, нараховану із застосуванням встановлених
чинним законодавством коефіцієнтів при перевищенні встановлених
лімітів шкідливих викидів в навколишнє природне середовище. Суди
попередніх інстанцій правильно вважали, що збір за забруднення
навколишнього природного середовища понад встановлені ліміти не
може розглядатися як штрафна санкція, та обґрунтовано не
застосували підпункт 5.3.5 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" до спірних правовідносин.
Висновок суду про правомірне віднесення ВП "ЮУ АЕС" до складу
валових витрат ВП "ЮУ АЕС" до складу валових витрат перерахованої
за офіційним курсом валют на дату оформлення ВМД в режимі ІМ-40
"Вільний обіг" вартості імпортованих товарно-матеріальних
цінностей у сумі 1461700,00 грн. відповідає підпункту 11.2.1
пункту 11.2 ст. 11 та пункту 22.14 ст. 22 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки
імпортні операції не були завершені станом на дату набрання
чинності цим Законом (01.07.1997 р.), у зв'язку з чим витрати на
придбання товарно-матеріальних цінностей не підлягали включенню до
валових по даті здійснення авансових платежів.
Згідно пп. 7.3.6 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
з метою
оподаткування будь-яка іноземна валюта чи заборгованість в
іноземній валюті, що знаходилися на обліку платника податків на
кінець звітного періоду, перераховуються в гривні по офіційному
валютному (обмінному) курсу Національного банку України, що діяв
на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна чи
від'ємна різниця між результатом такого перерахування і балансовою
вартістю іноземної валюти чи заборгованості включається відповідно
до складу валових доходів чи валових витрат платника податків -
кредитора, чи до складу валових витрат чи валових доходів платника
податків - дебітора за результатами звітного періоду. Відповідно
до частини 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність" ( 996-14 ) (996-14)
бухгалтерський облік є
обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. Фінансовий,
податковий, статистичний і інший види звітності, що використовують
грошовий вимір, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Висновок суду про те, що віднесення курсових різниць у сумі
68600,00 грн. до складу валових витрат за результатами
перерахування заборгованості, вираженої в іноземній валюті, що
утворилась та обліковується в бухгалтерському обліку підприємства
в результаті перерахування авансу до 01.07.1997 р., але не була
включена до складу валових витрат, відповідає Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Судом встановлено, що при визначенні суми валових витрат ВП
"ЮУ АЕС" відповідачем не були дотримані вимоги підпункту "б"
підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. стосовно обов'язку податкового органу під час
документальної перевірки виявляти також і факти завищення
податкових зобов'язань платника податку та не враховані при
визначенні бази оподаткування для сплати податку на прибуток за
2001 рік суми, які не були включені підприємством до складу
валових витрат при наявності для цього законних підстав, а саме:
326934,00 грн. дебіторської заборгованості МПП "Пілігрім",
списаних у бухгалтерському обліку підприємства як дебіторська
заборгованість, непогашена внаслідок недостатності майна боржника,
визнаного банкрутом; 247300,00 грн. добровільної допомоги в
2001 році профспілковому комітету ВП "ЮУ АЕС", зареєстрованому як
неприбуткова організація в установленому законом порядку;
1337300,00 грн. земельного податку, сплаченого за користування
землею структурними підрозділами підприємства.
Підстави для включення зазначених сум до валових витрат
передбачені відповідно підпунктами 5.2.8, 5.2.2. та 5.2.5
пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Невключення контролюючим органом за результатами перевірки
зазначених сум до валових витрат, як встановлено судом, призвело
до безпідставного донарахування податкових зобов'язань у сумі
573450,00 грн.
Судом встановлено, що відповідно до даних аналітичного обліку
на балансі підприємства станом на 01.01.2001 р. обліковуються
об'єкти основних засобів, а саме: "Освітлення автомобільної
дороги", Інв. N 10302456; "Ставок-2", Інв. N 10203590; "Клуб
"Полянка", Інв. N 10101129, "Ставок-1" Інв. N 10203629,
"вул. Дзержинського", Інв. N 10203613, "вул. Фрунзе", Інв.
N 10203614, "вул. Шкільна", Інв. N 10203615, "вул. С. Лазо", Інв.
N 10203621.
Зазначені об'єкти основних фондів фактично використовуються
при здійсненні господарської діяльності агрофірмою "Полянка", що є
структурним підрозділом ВП "ЮУ АЕС".
Вказаний підрозділ здійснює діяльність на підставі Положення
про агрофірму "Полянка" ВП "ЮУ АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом",
затвердженого 10.02.1998 року генеральним директором ВП "ЮУ АЕС".
Згідно пункту 3 вказаного Положення агрофірма "Полянка"
здійснює діяльність по виробництву, переробці, заготівлі і
реалізації сільськогосподарської сировини та продуктів. Крім того,
згідно пункту 2.4.15 Положення "Про ВП "ЮУ АЕС" ДП НАЕК
"Енергоатом" підрозділ здійснює діяльність з організації
додаткових виробництв сільськогосподарської продукції, товарів
народного споживання. При цьому метою підприємства є одержання
прибутку від здійснення тих видів діяльності, що визначені
правовстановлюючими документами такого господарюючого суб'єкта.
За таких обставин діяльність агрофірми "Полянка", створеної
підприємством для реалізації п. 2.4.15 Положення "Про ВП "ЮУ АЕС"
ДП НАЕК "Енергоатом", обґрунтовано визнана судом такою, що
спрямована на отримання підприємством прибутку.
Відповідно. враховуючи положення п. 1.32 ст. 1 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
діяльність, здійснювана агрофірмою "Полянка", підпадає під
визначення господарської діяльності.
У зв'язку з цим та відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1,
підпункту 8.2.1 пункту 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
суди попередніх інстанцій
дійшли правильного висновку про правомірне нарахування
підприємством амортизаційних відрахувань на балансову вартість
зазначених об'єктів в сумі 52200,00 грн. Правильним та
відповідаючим фактичним обставинам справи і підпункту 8.1.2
пункту 8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" є і висновок суду про законне нарахування
підприємством у податковому обліку амортизаційних відрахувань на
балансову вартість об'єкта "Критий ринок" та розташованого в ньому
устаткування в загальній сумі 370000,00 грн. та на об'єкти
основних фондів, що використовуються в господарській діяльності
управлінням капітального будівництва підприємства, в сумі
311800,00 грн.
Судом встановлено, що об'єкт "Критий ринок" зведений
підприємством, знаходиться на його балансі та протягом 2001 року
використовувався винятково підприємством, а не в цілях договору
про спільну діяльність від 05.04.2001 р., укладеного позивачем в
особі ВП "ЮУ АЕС" та КП "Центральний міський ринок". В березні
2001 року були розірвані договори оренди об'єктів основних фондів,
закріплених за управлінням капітального будівництва, з передачею
цих об'єктів підрядникам для виконання замовлень підприємства за
договорами підряду, що свідчить про використання останнім цих
об'єктів у власній господарській діяльності з метою забезпечення
своєчасного виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах
Южноукраїнського енергокомплексу. При цьому вказані об'єкти
обліковувались на балансі підприємства як власні основні фонди.
Судом встановлено, що підприємство в декларації про прибуток
за 2001 рік занизило на 399600,00 грн. суму амортизаційних
відрахувань на балансову вартість основних фондів, які
використовуються в діяльності структурного підрозділу СГК "Іскра",
а також не включило амортизаційні відрахування в сумі
968100,00 грн., які підлягали нарахуванню на балансову вартість
основних фондів структурного підрозділу ККСС "Олімп", яким
надаються платні послуги, що свідчить про використання зазначених
основних фондів в господарській діяльності підприємства з метою
отримання прибутку.
Неврахування контролюючим органом за результатами перевірки
заниження підприємством амортизаційних відрахувань в зазначених
сумах за висновком суду, який відповідає підпункту 8.1.2
пункту 8.1 та підпункту 8.2.1 пункту 8.2 ст. 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, призвело до
безпідставного донарахування ВП "ЮУ АЕС" податкових зобов'язань у
сумі 410310,00 грн.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення та неправильне застосування апеляційною інстанцією норм
матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 09.11.2004 р. - без змін.