ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 30.03.2005                                 Справа N 40/168-17/208
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 30.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Перепічая  В.С.  (головуючого),  Вовка   І.В.,   Гончарука   П.А.,
розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "Тронка-Агротех"   на
постанову Київського    апеляційного   господарського   суду   від
19 жовтня 2004 року у справі N 40/168-17/208 за позовом товариства
з  обмеженою  відповідальністю  "Лібра"  до товариства з обмеженою
відповідальністю  "Тронка-Агротех"  та   відкритого   акціонерного
товариства "Дослідно-експериментальний   механічний   завод"   про
розірвання договору та стягнення суми, В С Т А Н О В И В:
 
     У серпні 2002 року товариство  з  обмеженою  відповідальністю
"Лібра"  звернулось  до господарського суду м.  Києва з позовом до
товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "Тронка-Агротех"   та
відкритого   акціонерного  товариства  "Дослідно-експериментальний
механічний завод" про розірвання  договору  поставки  N  0806  від
16 серпня  2001  року  та  стягнення  з відповідача 63216,42 грн.,
посилаючись на порушення останнім договірних зобов'язань, а саме -
поставку неякісної продукції.
 
     Під час  розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції позивач
збільшив розмір позовних вимог і просив суд стягнути з  товариства
з обмеженою відповідальністю "Тронка-Агротех" 71816,79 грн.
 
     Ухвалою місцевого  суду  від 27 березня 2003 року до участі у
справі в якості другого відповідача залучено  відкрите  акціонерне
товариство "Дослідно-експериментальний механічний завод".
 
     Справа розглядалась судами неодноразово.
 
     Останньою ухвалою господарського суду м.  Києва від 16 серпня
2004 року (суддя Кролевець О.А.) позов залишено без розгляду.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
19 жовтня   2004   року   (судді   Брайко   А.І.,   Бившева  Л.І.,
Пилипчук Н.Г.) ухвалу суду першої інстанції  скасовано,  а  справу
направлено до того ж суду для розгляду.
 
     У касаційній  скарзі  товариство з обмеженою відповідальністю
"Тронка-Агротех"   просить   скасувати   постанову    апеляційного
господарського  суду,  а  ухвалу місцевого суду залишити без змін,
посилаючись  на   неправильне   застосування   судом   апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
 
     У відзиві   на  касаційну  скаргу  позивач  просить  залишити
оскаржуване судове рішення без змін,  а  касаційну  скаргу  -  без
задоволення,  посилаючись  на  відсутність правових підстав для її
задоволення.
 
     Заслухавши пояснення  представника  товариства  з   обмеженою
відповідальністю "Тронка-Агротех",  дослідивши  доводи  касаційної
скарги та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, суд
вважає,  що  касаційна  скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
     Залишаючи позовну заяву без розгляду,  місцевий господарський
суд  виходив  з  того,  що  відповідно  до ст.  188 Господарського
кодексу України ( 436-15  ) (436-15)
          зміна  та  розірвання  господарських
договорів в односторонньому порядку не допускається,  якщо інше не
передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за
необхідне   змінити   або  розірвати  договір,  повинна  надіслати
пропозиції про це другій стороні за договором. Проте, позивачем не
були  вжиті  заходи  досудового  врегулювання  спору,  передбачені
вказаною статтею,  і така можливість не втрачена,  що є  підставою
для  залишення позову без розгляду на підставі п.  3 ч.  1 ст.  81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Не погоджуючись   з   висновком   суду   першої    інстанції,
апеляційний  господарський суд підставно скасував ухвалу місцевого
суду,  посилаючись на те,  що  обрання  певного  засобу  правового
захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а
не  обов'язком  особи,  яка  добровільно,   виходячи   з   власних
інтересів,  його використовує.  Встановлення договором або законом
досудового  врегулювання   спору   за   волевиявленням   суб'єктів
правовідносин  не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий
захист.
 
     До того ж,  апеляційною  інстанцією  зазначено,  що  оскільки
позивач  звернувся  з  позовом до прийняття Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
         та набрання ним  чинності,  застосування  судом
першої   інстанції  до  спірних  правовідносин  положень  ст.  188
Господарського кодексу України є безпідставним.
 
     Вказані висновки   апеляційного   господарського    суду    є
законними,  обґрунтованими,  відповідають  фактичним обставинам та
наявним матеріалам справи,  нормам матеріального і  процесуального
права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
 
     З огляду  на  викладене,  підстав  для  зміни  або скасування
постанови суду другої інстанції у справі не вбачається.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"Тронка-Агротех" залишити без задоволення,  а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2004 року у  справі
N 40/168-17/208 - без змін.