ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.03.2005                                        Справа N 33/174

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 02.06.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Божок   В.С.   -  головуючого,  Бур'янової  С.С.,  Костенко  Т.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у  Печерському  районі
м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
27.12.2004 у справі господарського суду м.  Києва за  позовом  ТОВ
"Компанія "Інвестиції  і  технології"  до ДПІ у Печерському районі
м. Києва,  ДПА у м.  Києві,  ДПА України про  визнання  недійсними
податкових повідомлень-рішень   та   результати   розгляду   скарг
(в судовому засіданні взяли  участь  представники:  від  позивача:
Якубенко О.М.  -  дов.  N 01/83 від 05.07.2004,  від відповідачів:
1) не   з'явилися;   2)   не   з'явилися;   3)   не    з'явилися),
В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою від   29.11.2004   господарського   суду   м.   Києва
відмовлено ДПІ у Печерському районі м.  Києва в задоволенні  заяви
про відвід експерта Кочубей Л.П. Ухвалою від 27.12.2004 Київського
апеляційного господарського  суду  відмовлено  ДПІ  у  Печерському
районі   м.   Києва  в  прийнятті  апеляційної  скарги  на  ухвалу
господарського суду м. Києва від 29.11.2004.

     Ухвала мотивована   тим,    що    ст.    31    Господарського
процесуального кодексу   України   ( 1798-12   ) (1798-12)
          не  передбачає
оскарження такої ухвали.

     Не погоджуючись    з    ухвалою    Київського    апеляційного
господарського суду, ДПІ у Печерському районі звернулась до Вищого
господарського суду України з  касаційною  скаргою  і  просить  її
скасувати,  мотивуючи  тим,  що  вона  прийнята  з порушенням норм
матеріального і процесуального права.  Відповідно до ч.  4 ст. 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         юрисдикція судів поширюється на
всі правовідносини, що виникають у державі.

     Згідно з п.  8 ст.  129 Конституції України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        
однією  з основних конституційних засад судочинства є забезпечення
апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення   суду,   крім
випадків,    встановлених   законом.   Судом   також   неправильно
застосовано ст.ст.  97,  106 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     Колегія суддів,  приймаючи  до  уваги межі перегляду справи в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акта,   знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

     Ухвалою від 19.04.2004 господарського суду м.  Києва у справі
призначено судово-бухгалтерську експертизу.

     ДПІ у Печерському районі  м.  Києва  до  господарського  суду
подало заяву про відвід експерта.

     Статтею 41   Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що для роз'яснення питань,  що виникають
при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань,
господарський суд призначає судову експертизу.

     Відповідно до ст.  31 Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          сторони  і  прокурор,  який  бере участь в
судовому процесі,  мають право заявити відвід  судовому  експерту,
якщо  він особисто,  прямо чи побічно заінтересований в результаті
розгляду справи,  якщо він є родичем осіб,  які  беруть  участь  в
судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

     Питання про відвід вирішується суддею,  який виносить з цього
приводу ухвалу.

     Нормами ст. ст. 31 і 41 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         оскарження таких ухвал не передбачено.

     Статтею 106 даного Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено, що ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку  у випадках,  передбачених цим Кодексом та Законом України
"Про відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його
банкрутом"  ( 2343-12  ) (2343-12)
        ,  а у разі подання апеляційної скарги на
ухвалу,  яку не може бути оскаржено, апеляційний господарський суд
має відмовляти у прийнятті такої скарги.

     Оскарження ухвали,  яка не підлягає оскарженню, спрямоване на
затягування судового процесу і є порушенням ст.  22 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  зокрема,  стосовно
обов'язку   сторін   добросовісно   користуватися   належними   їм
процесуальними   правами,   виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і
охоронюваних законом інтересів другої сторони.

     Зважаючи на   викладене,   колегія    суддів    вважає,    що
господарськими  судами  дана  правильна юридична оцінка обставинам
справи,  тому судові рішення  відповідають  чинному  законодавству
України і підстав для їх скасування немає.

     На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11   Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     В задоволенні касаційної скарги відмовити.

     Ухвалу від  27.12.2004 Київського апеляційного господарського

суду зі справи N 33/174 залишити без змін.