ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2005 Справа N 15/1449
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Уманської ОДПІ
Черкаської області
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.12.2004 р.
у справі господарського суду Черкаської області
за позовом ПСП "Дмитрушки"
до Уманської ОДПІ Черкаської області
про спонукання до списання податкового боргу,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Придивус М.А. (дов. від 17.12.04)
відповідачів: Гаврилюк П.Д. (дов. від 09.03.05
N 4188/10-027),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 17.06.04 господарського суду Черкаської області
позов задоволено. Зобов'язано Уманську об'єднану державну
податкову інспекцію провести списання у картці особового рахунку
суми податкового боргу Приватного сільськогосподарського
підприємства "Дмитрушки" по прибутковому податку з громадян у сумі
84 225 грн.
Цим же рішенням з Уманської ОДПІ на користь позивача стягнуто
203 грн. судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що податкова заборгованість по
прибутковому податку з громадян, про спонукання до списання якої
просив позивач, виникла саме внаслідок обставин непереборної сили,
оскільки інше відповідачем не доведено. Внаслідок настання
обставин непереборної сили позивач не мав змоги повністю сплатити
заборгованість по прибутковому податку з громадян. Оскільки
вказана заборгованість виникла внаслідок дії обставин непереборної
сили, такий податковий борг є безнадійним. Сума боргу, як було
встановлено судом, відображена в картці особового рахунку позивача
і підлягає списанню відповідачем.
Постановою від 21.12.04 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду рішення від 17.06.03 господарського суду
Черкаської області залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Уманська ОДПІ
звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в
позові відмовити, посилаючись на те, що судом порушено ст. 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 33, 38, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 10 Декрету КМУ від 26.12.92 N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" (далі Декрет), п. 18.2 ст. 18
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.00 N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон N 2181-III).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, основними видами діяльності ПСП
"Дмитрушки" є вирощування зернових культур та буряків згідно
Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України N 23-522.
Згідно довідки про розрахунки з бюджетом N 6034/19 від
06.04.2004 р. Уманської ОДПІ заборгованість ПСП "Дмитрушки" по
податку на доходи з найманих працівників станом на 01.04.2004 р.
складає 84 225 грн.
30 січня 2004 року відповідачем проведено перевірку позивача
по питанню встановлення заборгованості по прибутковому податку з
громадян станом на 01.01.2004 року, за результатами якої було
складено акт N 12-17-231, в якому зазначено, що заборгованість
позивача по прибутковому податку з громадян, яка підлягає до
сплати станом на вказану дату, складає 91 225 грн.
При цьому судами правомірно враховано, що згідно п. 4 ч. 1
ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
до
загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів)
належить податок на доходи фізичних осіб.
Згідно Декрету ( 13-92 ) (13-92)
нарахування, утримання і
перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється
підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
провадять виплати доходів, та не передбачено обов'язку подання
податкових декларацій з цього податку.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими
законами України.
При цьому судами враховано висновок N 6668/05-4 від
18.06.2003 р. Торгово-промислової палата України, згідно якого
несприятливі погодні умови, які склалися взимку 2002-2003 р.р., та
спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ПСП
"Дмитрушки" станом на 25.03.2003 р., є форс-мажорними обставинами
відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до підпункту "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає списанню безнадійний податковий
борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а
також штрафні санкції.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг
юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Пунктом 3.4 Порядку списання безнадійного податкового боргу
платників податків, затвердженого наказом ДПА України N 103
( z0016-02 ) (z0016-02)
від 14.03.2001 р. (далі Порядок) визначено, що
податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок
обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад
стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна,
загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот,
повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка,
пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь,
вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо
попередити своїми заходами за умови, що дані обставини
безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових
зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджується,
зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання
обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території
України.
Згідно п. 4.1 Порядку визначення сум безнадійного податкового
боргу ( z0016-02 ) (z0016-02)
, що підлягає списанню органами державної
податкової служби, здійснюється, зокрема, за даними карток
особових рахунків платників податків, що ведуться в органах
державної податкової служби в установленому порядку, за станом на
день виникнення безнадійного податкового боргу.
Наказом ДПА України N 36 ( z0098-04 ) (z0098-04)
від 20.01.2004 р. "Про
внесення змін до Порядку списання безнадійного податкового боргу
платників податків" виключено абзац шостий підпункту 4.2 пункту 4,
де зазначалося, що днем виникнення безнадійного податкового боргу
вважається у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку -
дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили,
з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення органами
державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних
цільових фондів, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України та Головної Державної податкової інспекції України від
12.05.1994 р. N 37 ( z0114-94 ) (z0114-94)
(у редакції наказу Державної
податкової адміністрації Україні від 03.09.2001 р. N 342
( z0887-01 ) (z0887-01)
та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
25.05.1994 р. за N 114/323, документами, на підставі яких
здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про
податкові зобов'язання платника до бази даних, є за податковими
зобов'язаннями, розрахованими органом державної податкової служби
акт документальної перевірки з питань повноти нарахування,
утримання та сплати прибуткового податку з громадян.
Згідно п. 4.6 вищевказаної Інструкції ( z0114-94 ) (z0114-94)
не
проводиться нарахування в особових рахунках платників податкових
зобов'язань по платежах, по яких не передбачено подання платником
податкової звітності до органів державної податкової служби, крім
випадків донарахування таких платежів за актами документальних
перевірок.
З врахуванням викладеного суди дійшли обгрунтованого
висновку, що відсутність врожаю, спричинена дією форс-мажорних
обставин, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати
України, не дала можливості позивачу отримати доход від здійснення
господарської діяльності.
Отже, відсутність коштів позбавила позивача можливості
сплатити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому судами правомірно враховано, що Уманською ОДПІ
проведено перевірку по питанню встановлення заборгованості по
прибутковому податку з громадян, за результатами якого складено
відповідний акт, який є підставою для нарахування в особовому
рахунку платника податкових зобов'язань з цього податку відповідно
до положень Інструкції про порядок ведення органами державної
податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних
цільових фондів ( z0114-94 ) (z0114-94)
. В даному випадку, спірна сума з
прибуткового податку з громадян згідно законодавства, зокрема, за
вищенаведеними нормами, вважається податковим боргом.
З урахуванням встановлених обставин та згідно п. "г"
п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
суди правомірно встановили, що вказаний вище податковий борг є
безнадійним і підлягає списанню.
Зважаючи на вказане вище, колегія суддів зазначає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству,
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 21.12.04 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі N 15/1449 залишити без змін.