Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Шульги О.Ф.

Семчука В.В.

Козир Т.П.

розглянувши         приватного підприємства “К.І.К.-Л”

касаційну скаргу

на ухвалу господарського суду Львівської області від 17.03.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2005 року

у справі № 1/134-20/46

за позовом приватного підприємства “К.І.К.-Л” (далі - Підприємство)

До Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об’єднання по агропромисловому будівництву “Львівоблагропромбуд” (далі –Об’єднання)

Про визнання недійсним п. 5.1 договору купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників:

позивача: Білевич Х.О.;

відповідача: Кустовський М.В.;

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося в господарський суд з позовом до Об’єднання про визнання недійсним п. 5.1. договору купівлі- продажу від 15.05.2003 року та усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2005 року (суддя П. Манюк) порушено провадження у справі № 1/134- 20/46.

Об’єднання звернулось з зустрічною позовною заявою до Підприємства про визнання права власності та розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.03.2005 року зустрічну позовну заяву Об’єднання до Підприємства про визнання права власності, розірвання договору та скасування реєстрації права власності прийнято до розгляду та об’єднано з даною справою; в порядку забезпечення позову заборонено Підприємству та будь-яким іншим особам здійснювати дії, що спрямовані на відчуження та/або обтяження зобов’язаннями об’єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, вул. Заводська,35 та зареєстровані на праві власності за Підприємством.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2005 року (судді Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.

В касаційній скарзі Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 66 ГПК України (1798-12) , господарський суд за заявою сторони, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 ГПК України (1798-12) позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору та ін.

Господарськими судами встановлено, що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до утруднення або унеможливлення виконання рішення господарського суду.

Виходячи з викладеного, господарські суди, враховуючи норми процесуального права підставно прийшли до висновку про забезпечення позову, оскільки заборона щодо вчинення дій безпосередньо пов’язана з предметом позову.

Крім того, апеляційним господарським судом підставно зазначено, що ст. ст. 60, 61 ГПК України (1798-12) не передбачено оскарження ухвал про прийняття позовних заяв до розгляду.

Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми процесуального права.

Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі не спростовують мотивованих висновків суду, у зв’язку з чим не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства “К.І.К.-Л” залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2005 року, ухвалу господарського суду Львівської області від 17.03.2005 року у справі № 1/134-20/46 залишити без змін.