ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2005 Справа N 41/407
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.,
розглянув касаційну скаргу Федерації профспілок Одеської області,
м. Одеса, (далі - Федерація профспілок) на рішення господарського
суду міста Києва від 08.10.2004 та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 20.12.2004 зі справи N 41/407
за позовом Федерації профспілок до Одеської обласної державної
адміністрації (далі - Облдержадміністрація), Одеської обласної
ради та Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів
нерухомості Одеської міської ради, м. Одеса, (далі - Бюро
техінвентаризації) про: визнання недійсним свідоцтва
Облдержадміністрації від 16.02.2004 серії САА N 273002 на право
власності на нежилий будинок N 34-А по вулиці Маразлієвській у
м. Одесі; визнання частково недійсним рішення Одеської обласної
ради від 24.04.2003 N 154-XXIV в частині включення будинку N 34-А
по вулиці Маразлієвській у м. Одесі до Переліку об'єктів загальної
власності територіальних громад сіл, селищ, міст області,
управління якими здійснює Одеська обласна рада (пункт 11.1.184,
стор. 19); визнання недійсною державної реєстрації права власності
на будинок N 34-А по вулиці Маразлієвській у м. Одесі, яку
здійснило Бюро техінвентаризації 20.02.2004 за N 3284; визнання
права власності на будинок N 34-А по вулиці Маразлієвській у
м. Одесі; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на
предмет спору, на стороні Одеської обласної державної
адміністрації - Палац культури студентів, м. Одеса; Управління
охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної
адміністрації, м. Одеса. Судове засідання проведено за участю
представників сторін: позивача - Доценка М.В. (за довіреністю
Федерації профспілок), відповідача - Спиридонової В.О. (за
довіреністю Одеської обласної ради), третіх осіб - Доценка В.М.
(за довіреністю Палац культури студентів), Запольського О.А. (за
довіреністю Управління охорони об'єктів культурної спадщини
Одеської обласної державної адміністрації).
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2004
(суддя Пилипенко О.Є.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 20.12.2004 (колегія суддів у
складі: Коваленко В.М. - головуючий, судді Вербицька О.В.,
Малетич М.М.), припинено провадження зі справи у частині позовної
вимоги про визнання недійсним свідоцтва на право власності на
нежилий будинок N 34-А по вулиці Маразлієвській у м. Одесі
N 273002 серії САА від 16.02.2004, виданого головою
Облдержадміністрації, та у частині позовної вимоги про визнання
недійсним державної реєстрації права власності на будинок N 34-А
по вул. Маразлієвській у м. Одесі, яку здійснило Бюро
техінвентаризації 20.02.2004 N 3284; відмовлено у задоволенні
позову в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення
Одеської обласної ради від 24.04.2003 N 154-XXIV в частині
включення будинку 34-А по вулиці Маразлієвській у місті Одесі до
Переліку об'єктів загальної власності територіальних громад сіл,
селищ, міст області, управління якими здійснює Одеська обласна
рада (пункт 11.1.184, стор. 19), та у частині позовної вимоги про
визнання права власності на нежиле приміщення, яке розташоване за
адресою: вул. Маразлієвська, б. 34-А у м. Одесі. Зазначені рішення
судових інстанцій у частині відмови у задоволенні позову з
посиланням на припис статті 40 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
мотивовано тим, що Федерація профспілок не є
правонаступником ліквідованої у 1990 році обласної Ради
профспілок, а тому позивач не є власником спірної будівлі,
розташованої у м. Одесі, вул. Маразлієвська, б. 34-А. Рішення
судових інстанцій у частині припинення провадження зі справи з
посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) мотивовано
тим, що свідоцтво про право власності на нерухомість та державна
реєстрація права власності на нерухоме майно не відносяться до
кола правовстановлюючих документів.
У касаційній скарзі від 17.01.2005 до Вищого господарського
суду України Федерація профспілок просить скасувати рішення
судових інстанцій по суті спору, а справу направити на новий
розгляд до господарського суду міста Києва. Скаргу мотивовано тим,
що:
судовими інстанціями помилково не визнано позивача
правонаступником обласної Ради профспілок;
Одеською обласною радою не подано правовстановлюючих
документів на спірну будівлю;
судовими інстанціями неправильно застосовано припис частини
другої статті 35 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки предметом спору за
рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2004 зі
справи N 30/68-04-1850 не було право власності на спірну будівлю.
Відповідно до вимог статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги. Представники Облдержадміністрації та Бюро
техінвентаризації в судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги та наявність підстав для часткової зміни судових
рішень.
Судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
- Федерацію профспілок створено відповідно до рішення XX
Одеської обласної міжспілкової конференції профспілок від
22.12.95; статут і Положення позивача затверджено постановою Ради
Федерації профспілок Одеської області із змінами та доповненнями і
погоджено в управлінні юстиції в Одеській області 18.12.2000 та
затверджено постановою (у новій редакції від 29.11.2000 N 04) XXI
Одеської обласної міжспілкової конференції профспілок;
- Федерація профспілок не є правонаступником ліквідованої у
1990 році обласної Ради профспілок;
- у мотивувальній частині рішення господарського суду
Одеської області від 14.05.2004 зі справи N 30/68-04-1850,
залишеного без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 20.07.2007, встановлено, що територіальна
громада сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської
обласної ради є власником будівлі, розташованої в Одесі по
вул. Маразлієвська, 34-А (далі - спірна будівля); у розгляді
зазначеної справи брали участь як сторони та треті особи: Одеська
обласна рада, Облдержадміністрація, Палац культури студентів та
Федерація профспілок;
- рішенням виконкому Одеської обласної ради від 25.02.81
N 152 "Про затвердження додаткового списку пам'яток архітектури
місцевого значення" було прийнято під охорону держави спірну
будівлю як пам'ятку архітектури місцевого значення;
- рішенням виконкому Одеської обласної ради від 17.09.91
N 315 доручено Головному управлінню архітектури і містобудування
облвиконкому передати спірну будівлю у користування Палацу
культури студентів Одеської обласної федерації незалежних
профспілок;
- рішенням Одеської обласної ради від 12.05.93 N 449-XXI
"О мерах по охране и использованию недвижимых памятников истории и
культуры в Одесской области" прийняті до комунальної власності
Одеської обласної ради народних депутатів нерухомі пам'ятки
історії і культури в Одеській області, які є державною власністю;
- рішенням Одеської обласної ради від 24.04.2003 N 154-XXIV
"Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ,
міст області, управління якими здійснює обласна рада" затверджено
відкоригований перелік об'єктів спільної власності територіальних
громад сіл, селищ, міст області станом на 01.04.2003 та видано
свідоцтво від 16.02.2004 серії САА N 273002 про право власності
територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області в особі
Одеської обласної ради на спірну будівлю.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
власника спірної будівлі.
Судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування зі справи.
Заперечення скаржника стосовно помилкового встановлення судами
обставин справи не підтверджені достатньо обгрунтованими доводами
про порушення ними правил оцінки доказів. Судовими інстанціями
правильно визнано такими, що не доводяться знову при вирішенні
цієї справи, преюдиціальні факти, встановлені у мотивувальній
частині рішення господарського суду Одеської області від
14.05.2004 зі справи N 30/68-04-1850, оскільки в останній справі
брали участь ті самі сторони. Згідно з частиною другою статті 35
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду
(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на преюдиціальний факт належності спірної будівлі до
комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст
Одеської області в особі Одеської обласної ради судові інстанції
дійшли правильного висновку про необхідність відмови Федерації
профспілок у позові в частині визнання недійсним рішення Одеської
обласної ради від 24.04.2003 N 154-XXIV в частині включення
спірної будівлі до Переліку об'єктів загальної власності
територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими
здійснює Одеська обласна рада (пункт 11.1.184, стор. 19), та у
частині визнання права власності на спірну будівлю.
Однак судові інстанції дійшли неправильного висновку про
необхідність припинення провадження зі справи у частині позовної
вимоги про визнання недійсним свідоцтва на право власності на
спірну будівлю.
В абзаці шостому підпункту 6.1 пункту 6 роз'яснення Президії
Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 N 02-5/35
( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
"Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших
органів" (далі - Роз'яснення) визначено:
"Не можуть оспорюватися в господарському суді також акти
ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у
процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не
мають обов'язкового характеру".
Свідоцтво на право власності на спірну будівлю є
правовстановлюючим документом, тобто документом, який підтверджує
права певного суб'єкта на нерухоме майно та складений у порядку,
передбаченому законодавством. Відповідно до пункту 6.1 Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002
N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
, в редакції наказу Міністерства юстиції України
від 28.01.2003 N 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
(далі - Тимчасове положення),
оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться
з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Тому судовими
інстанціями слід було відмовити Федерації профспілок у позовній
вимозі про визнання недійсним свідоцтва на право власності на
спірну будівлю, а не припиняти провадження зі справи у цій частині
позову.
Судовими інстанціями правильно припинено провадження зі
справи у частині позовної вимоги про визнання недійсною державної
реєстрації права власності на будинок N 34-А по вулиці
Маразлієвській у м. Одесі, яку здійснило Бюро техінвентаризації
20.02.2004 за N 3284. Згідно з приписами Тимчасового положення
( z0157-02 ) (z0157-02)
:
Внесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття
рішення про реєстрацію прав власності (пункт 3.7 ( z0157-02 ) (z0157-02)
);
Після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до
Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка
(штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7 ( z0157-02 ) (z0157-02)
,
видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно,
який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа
(пункт 3.8 ( z0157-02 ) (z0157-02)
.
Отже, державною реєстрацією є лише внесення запису до
Реєстру, що за своєю природою не є актом, який породжує певні
правові наслідки і має обов'язковий характер. Таким актом у
спірних відносинах сторін з цього спору є свідоцтво на право
власності на нерухомість.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні касаційної скарги Федерації профспілок
Одеської області зі справи N 41/407 відмовити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.12.2004 зі справи N 41/407 змінити:
скасувати ці судові рішення у частині припинення провадження
зі справи за позовною вимогою про визнання недійсним свідоцтва від
16.02.2004 серії САА N 273002 на право власності на нежилий
будинок N 34-А по вулиці Маразлієвській у м. Одесі;
відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання
недійсним свідоцтва від 16.02.2004 серії САА N 273002 на право
власності на нежилий будинок N 34-А по вулиці Маразлієвській у
м. Одесі.
В інший частині рішення господарського суду міста Києва від
08.10.2004 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 20.12.2004 зі справи N 41/407 залишити без змін.