40/276-04 Про стягнення 16293, 73 грн. - Текст документа

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2004 року позов задоволений. Стягнуто з Харківської облдержадміністрації на користь позивача 44969, 24 грн. дотації, судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2005 року рішення господарського суду скасовано. В позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом, при прийняті оскаржуваної постанови, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємство житлово- експлуатаційне управління концерну "ЧЗ-Холдинг" надає послуги, пов'язані з утриманням будинків та прибудинкової території.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (1548-96-п) постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 року № 939 “Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій” (939-98-п) , розмір квартирної плати та тарифи на послуги водопостачання, теплопостачання, водовідведення, що надаються населенню та граничні норми рентабельності на житлово-комунальні послуги для всіх груп споживачів встановлюються обласною державною адміністрацією за погодженням з органами місцевого самоврядування. На виконання вказаних постанов Кабінету Міністрів України, Харківська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження від 28.04.1999 року № 344, яким за погодженням з органами самоврядування міст Харкова, Ізюму, Куп'янська, Лозової, Люботина, Первомайського, Чугуєва затверджені тарифи на послуги водопостачання, теплопостачання, водовідведення, що надаються населенню, та граничні норми рентабельності на житлово-комунальні послуги для всіх груп споживачів.

Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що Закон України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року (1875-15) , який регулює порядок формування та затвердження цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не розповсюджується на правовідносини, які існували в січні 2004 року та не містить інших підстав, за наявності яких можливе відшкодування з відповідного місцевого бюджету.

Крім того, згідно з п. 6.4 Статуту позивача прибуток, який залишився після сплати податків та інших платежів до бюджету (чистий прибуток) надходить до розпорядження Концерну. Керівництво Концерну сумісно з начальником ЖЄУ визначає і затверджує порядок використання чистого прибутку.

Відповідно до п. 6.3 доповнень та змін до Статуту позивача, дочірнє підприємство здійснює господарську діяльність від свого імені в інтересах засновника на підставі госпрозрахунку.

До виключних повноважень засновника відноситься затвердження річних результатів діяльності дочірнього підприємства, затвердження звітів ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків.

Отже, виходячи з змісту Статуту і доповнень та змін до нього, позивач не наділений правом самостійного розпорядження прибутком.

За таких обставин, суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку про безпідставність посилань місцевого суду в рішенні на наявність зобов’язання органів місцевого самоврядування про надання суб’єктам підприємництва дотації, в силу ч. 6 ст. 191 ЦК України (435-15) .

Виходячи з викладеного, постанова апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому її необхідно залишити без змін.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони не відповідають нормам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційне управління” концерну “ЧЗ- Холдинг” - без задоволення.