Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кочерової Н.О.,

суддів: Рибака В.В.,

Дунаєвської Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача – Богуренка В.О. (дов.№ 8570/16 від 07.12.04);

від відповідача - Джулай О.І.;

розглянувши матеріали ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”

касаційної скарги

на постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 23.05.2005р.

у справі № 20-3/040 господарського суду м.

Севастополя

за позовом ЗАТ “Магазин-302”

до ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”

Про стягнення 2516,76 грн.

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ “Магазин-302” звернулось з позовом до ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” про стягнення 2516,76 грн.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 04.04.2005 позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не мав правових підстав для здійснення взаємозаліку.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

У поданій касаційній скарзі ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” просить скасувати рішення та постанову зазначених судових інстанцій з підстав неповноти дослідження судами обставин справи, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судовими інстанціями та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі 29.11.2001 був укладений договір № 111-7 про користування електричною енергією, за яким відповідач зобов'язався поставляти позивачу електричну енергію, а позивач зобов'язався оплачувати електричну енергію в порядку встановленому договором і додатками до нього.

На виконання вимог договору позивач здійснив попередню оплату електричної енергії на загальну суму 2423,64 грн.

30.03.2004 представниками відповідача здійснена перевірка та складений акт № 0067593 про порушення позивачем Правил користування електричною енергією - самовільне підключення кабелю до електрошин відповідача електричного лічильника, що належить позивачу.

Вказаний акт був підписаний трьома представниками відповідача, з боку позивача підпис відсутній, тобто з вказаним актом позивач не згодний.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 2/7- 30 від 30.06.2004 з вимогами визнання акту перевірки від 30.03.2004р. недійсним і повернення грошових сум у розмірі 2391,30 грн. на особовий рахунок позивача.

02.02.2005 ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” направило до позивача лист № 507/26 з пропозицією проведення взаємозаліку по погашенню боргу по акту невраховану використану енергію за рахунок передоплати.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України (435-15) зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Виходячи із змісту вказаної статті, взаємозаліком можуть припинятися тільки однорідні вимоги, однак, як свідчать матеріали справи, вимоги позивача і вимоги відповідача не є однорідними в розумінні їх юридичної природи виникнення.

Аналіз доказів у справі свідчить про те, що господарські суди прийшли до правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального права, спростовує доводи касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 у справі № 20-3/040 залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.