18/35пд Про усунення перешкод у використанні майном - Текст документа

В лютому 2005 року приватне підприємство “Тихий Дон” пред’явило в суді позов до приватного підприємця Чайковського С.М. про усунення перешкод у користуванні майном яке належить позивачу згідно договору від 17.04.98 року та допустити останнього до користування майном.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до укладеного між ТОВ “ЦУМ” та ПП “Тихий Дон” договору є орендатором нежилого приміщення, а саме торгівельного комплексу по б. Ілліча, 9 в м. Торезе Донецької області, строк оренди якого встановлено з 17.04.1998 по 16.04.2008 рр. Однак відповідач без відома орендаря зайняв нежиле приміщення яке орендував позивач, встановив сигналізацію і свою охорону, вивіз майно яке знаходилося на території спірного приміщення і є власністю орендаря.

В травні 2005 року позивач доповнив позовні вимоги і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ “ЦУМ” та відповідачем.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.05.2005 (суддя Овсяннікова О.В.) в позові приватному підприємству “Тихий Дон” до приватного підприємця Чайковського Сергія Михайловича про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.06.2005 (судді: Мирошниченко С.В. –головуючий, Гуреєв Ю.М., Скакун О.А.) рішення залишено без змін.

Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін господарські суди виходили з необґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі приватне підприємство “Тихий Дон” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду повністю і прийняти нове рішення яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 17.04.1998 р. між ПП “Тихий Дон” та ТОВ “ЦУМ” був укладений договір оренди нежитлових приміщень - торгівельного комплексу. Строк дії договору оренди до 16.04.2008.

Господарськими судами встановлено, що 19.05.1999 року постановою арбітражного суду Донецької області по справі № 18/124б ТОВ “ЦУМ” було визнано банкрутом і були призначені ліквідатори з числа виявлених кредиторів відповідно до Закону України “Про банкрутство”. Ухвалою від 25.11.2002 року господарським судом було призначено ліквідатора.

24.12.2003 року між ТОВ “ЦУМ” в особі ліквідатора Харахаш С.Є. та ПП Чайковським С.М. був укладений договір купівлі-продажу нерухомості, відповідно до умов якого відповідач купив нежитлове приміщення загальною площею 1678,8 кв.м. , яке розташоване за адресою м. Торез, вулю Ілліча, 9. Договір був посвідчений державним нотаріусом 24.12.2003 р.

Згідно акту прийому-передачі від 24.11.2003 ТОВ “ЦУМ” –продавець, в особі ліквідатора Харакаш С.Є.) передав, а ПП Чайковський С.М. –покупець прийняв у власність будівлю ЦУМа.

Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу, право власності переходить до покупця з моменту укладення договору, тобто з 24.12.2003.

Судовими інстанціями встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою від 23.03.2004 року ТОВ “ЦУМ” було ліквідовано, на підставі чого 29.04.2004 скасована його державна реєстрація, а 18.05.2004 року останнього вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до п. 2 ст. 781 ЦК України (435-15) договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Відповідно до п. 5 ст. 111 цього Кодексу (435-15) юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення.

Отже, договір купівлі-продажу нерухомості, укладений між ТОВ “ЦУМ” в особі ліквідатора Харакаш С.Є. та приватним підприємцем Чайковським С.М. укладено правомірно.

Враховуючи наведене, господарські суди як першої, так і апеляційної інстанції прийшли до правомірного висновку про те, що договір оренди, який був укладений між позивачем та ТОВ “ЦУМ” припинений достроково з 18.05.2004 року, у зв’язку з ліквідацією орендодавця, на підставі чого підставно відмовили в задоволені позову.

Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди як першої так і апеляційної інстанцій в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми процесуального та матеріального права.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи наведене, твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої і апеляційної інстанцій і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства “Тихий Дон” залишити без задоволення, а постанову від 08.06.2005 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 18/35пд без змін.