ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2005 Справа N 19/585а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Грека Б.М., Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Микитівський ртутний
комбінат"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.12.2004 р.
у справі N 19/585а господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ "Микитівський ртутний комбінат"
до 1. Горлівської міської ради
2. Виконавчого комітету Горлівської міської ради
третя особа ДПІ у м. Горлівка
про визнання недійсним рішення виконкому Горлівської міської
ради N 1039 від 15.10.2003 р. "Про подальше поводження з
безхазяйними відходами"
в судовому засіданні взяли участь представники:
ліквідатора - Лучків І.С., Карпенко А.А.
Виконкому Горлівської міськради - Колеснік О.В.,
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "Микитівський ртутний комбінат" звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської
міської ради та виконкому Горлівської міської ради про визнання
недійсним рішення виконкому Горлівської міської ради.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Донецької області від
15.10.2004 р. (судді: Донець О.Є. - головуючий, Арсірій Р.О.,
Зубченко І.В.) позовні вимоги до виконавчого комітету Горлівської
міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету
Горлівської міської ради N 1039 від 15.10.03 р. задоволені, у
задоволенні позовних вимог до Горлівської міської ради відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного
рішення виконавчим комітетом Горлівської міської ради не було
додержано вимог щодо порядку виявлення та обліку безхазяйних
відходів, зокрема, ст. 8, 12 Закону України "Про відходи"
( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
, пп. 2, 4, 5 Порядку виявлення та обліку безхазяйних
відходів, затвердженого постановою КМУ від 03.08.98 р. N 1217
( 1217-98-п ) (1217-98-п)
, ст. 137 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 49
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, не вживалися заходи
щодо визначення власника відходів, не вивчалися бухгалтерські
документи позивача, які дають достатні підстави для висновку, що
вуглевмісні відходи не є безхазяйними.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
21.12.2004 р. (судді: Скакун О.А. - головуючий, Акулова Н.В.,
М'ясищев А.М.) рішення господарського суду Донецької області від
11.10.2004 р. в частині задоволення позовних вимог до виконкому
Горлівської міської ради скасовано, в цій частині прийняте нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині
рішення господарського суду залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що джерелом первинної інформації
про безхазяйні відходи є акт комісії з питань поводження з
безхазяйними відходами від 14.10.03 р., який складений у
відповідності до вимог Порядку виявлення та обліку безхазяйних
відходів, надані позивачем документи не доводять його права
власності на відходи, які є предметом рішення N 1039 від
15.10.03 р., а відтак суд не вбачає порушення прав позивача
оспорюваним рішенням.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, ВАТ "Микитівський ртутний комбінат" просить
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.12.2004 р. скасувати, а рішення господарського суду Донецької
області від 15.10.2004 р. залишити без змін, посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням N 1039 від
15.10.2003 р. виконавчий комітет Горлівської міської ради визнав
безхазяйними вуглевмісні відходи, які виявлені в західній частині
головного пологого відвалу кар'єру "Чагарники" та передав дані
відходи Державній податковій інспекції в м. Горлівка для їх
подальшої реалізації.
Оскаржуване рішення прийнято на підставі акту постійно діючої
комісії з питань поводження з безхазяйними відходами від
14.10.03 р. "Про виявлення безхазяйних відходів у західній частині
кар'єру "Чагарники".
З протоколу N 1 від 06.10.03 р. засідання вказаної комісії
вбачається, що за результатами розгляду заяви ТОВ "Промтехсервіс"
та акту Горлівської регіональної державної екологічної інспекції
N 68 від 16.07.03 р. обстеження західної частини головного
пологого відвалу кар'єру "Чагарники" комісія прийняла рішення
визнати вуглевмісні відходи, розташовані в західній частині
пологого відвалу кар'єру "Чагарники" безхазяйними.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи"
( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
, відходи, що не мають власника або власник яких
невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку
безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р.
N 1217 ( 1217-98-п ) (1217-98-п)
затверджено Порядок виявлення та обліку
безхазяйних відходів.
Пункти 5, 6, 7, 8 вказаного Порядку ( 1217-98-п ) (1217-98-п)
визначають,
що заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються
на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з
питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).
Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів,
ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і
здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.
У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки
можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та
експерти. За результатами своєї роботи комісія складає акт, який
передається до місцевої державної адміністрації чи органу
місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше
поводження з відходами. На підставі акта комісії місцеві державні
адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають
рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі
необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності
осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та
відшкодування заподіяної шкоди.
Суд апеляційної інстанції на підставі Порядку ведення
державного обліку та паспортизації відходів, затвердженому
постановою КМУ від 01.11.1999 р. N 2034 ( 2034-99-п ) (2034-99-п)
, правомірно
зробив висновок, що матеріалами справи не підтверджено, що спірні
відходи перебували на обліку у позивача, паспортизація відходів
позивачем не велась, ним не доведений факт придбання зазначених
відходів за цивільно-правовими угодами або того, що відходи є
результатом діяльності Микитівського ртутного комбінату.
Судом апеляційної інстанції правомірно взято до уваги, що
документи про право користування земельною ділянкою позивачем не
оформлювались, відповідно факт, що відходи знаходяться на землі,
яка належить позивачу, є недоведеним.
Правомірно судом апеляційної інстанції зроблено висновок про
те, що баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку і не
визначає підстав знаходження майна у власності (володінні)
підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Микитівський ртутний
комбінат" постановою арбітражного суду від 07.05.96 р. визнаний
банкрутом, згідно ухвали арбітражного суду Донецької області від
31.05.01 р. провадження у справі про банкрутство ВАТ "Микитівський
ртутний комбінат" було переведено на положення Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
/надалі - Закон/ та призначено ліквідатора
(т.1, а.с.21).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
усі види
майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать
йому на праві власності або повного господарського відання на дату
відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної
процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком
об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків,
дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної
інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в
порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності
відповідних територіальних громад без додаткових умов і
фінансуються в установленому порядку.
Відповідно позивачем не доведено, що спірні відходи належать
йому на праві власності або повного господарського відання, а
відтак включення їх до ліквідаційної маси боржника не є
правомірним та не може бути підставою для скасування оскарженого
рішення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що позивач
не довів своїх позовних вимог.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п. 1 постанови від 29 грудня 1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту
законодавства України.
Колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду
апеляційної інстанції прийнята за повного, всебічного та
об'єктивного дослідження судом всіх фактичних обставин справи,
яким дана належна юридична оцінка, а висновки суду ґрунтуються на
правильному застосуванні норм матеріального та процесуального
права.
Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Микитівський ртутний комбінат" залишити
без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.12.2004 р. залишити без змін.