Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О.

суддів: Рибака В.В.

Дунаєвська Н.Г.

розглянув        відкритого         акціонерного      товариства

касаційну скаргу “Сумиагропромбуд”

на постанову від 08.06.2005 Харківського апеляційного господарського суду

у справі № 17/111-05 господарського суду Сумської області

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу

до відкритого акціонерного товариства “Сумиагропромбуд”

Про стягнення 67099,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Блінова С.О. дов. № юр-997/9 від 17.12.2004

від відповідача не з’явилися

В С Т А Н О В И В:

В січні 2005 року відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу пред’явило в суді позов до відкритого акціонерного товариства “Сумиагропромбуд” про стягнення 68323,96 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що на підставі усної домовленості на поставку продуктів харчування в лютому-березні 2000 року відпустило відповідачу м’ясопродукти за які відповідач не розрахувався у зв’язку з чим виникла заборгованість, яка підтверджується накладними та довіреностями на отримання продукції.

В квітні 2005 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 67099,86 грн., яка виникла за поставлені відповідачу м’ясопродукти по накладним № № 485, 487, 557, 553.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.04.2005 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ВАТ “Сумиаргопромбуд” 67099,86 грн. заборгованість та судові витрати.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 (судді: Афанасьєв В.В. –головуючий, Демченко В.О., Шепітько І.І.) рішення залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Сумиагропромбуд” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду і передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом і підтверджується матеріалами справи Качанівський газопереробний завод в лютому-березні 2000 року згідно накладних: № 485 від 29.02.2000 року на суму 18 308,38 грн., № 487 від 06.03.2000 на суму 26 176,52 грн., № 553 від 21.03.2000 на суму 20 704,31 грн., № 557 від 21.03.2000 на суму 1910,65 грн. та довіреностей № № 504226 від 15.02.2000 та 504273 від 10.03.2000 відпустив ВАТ “Сумиагропромбуд” м’ясопродуктів на суму 67 099,87 грн.

Господарськими судами встановлено, що між сторонами у спірний період (з.02.по березень включно 2000 р.) існували господарські правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР (1540-06) (яка діяла на момент виникнення зобов’язань між сторонами) цивільні права та обов’язки виникають з підстав передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (436-15) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Господарськими судами встановлено та відповідачем не спростовано, що на час вирішення спору відкрите акціонерне товариство “Сумиагропромбуд” має заборгованість за поставлені відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу” м’ясні продукти, по оскарженим накладним за період з.02.по березень включно 2000р. на загальну суму 67099,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України (435-15) якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарськими судами, враховуючи наведену норму законодавства, а також направлену 30.07.2004 року позивачем на адресу відкритого акціонерного товариства “Сумиагропромбуд” претензію з вимогою погасити суму боргу, правомірно встановлено, що строк позовної давності почав спливати з 07.08.2004 року.

Виходячи з наведеного господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про існування між сторонами господарських правовідносин і неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за усною домовленістю по оплаті поставленої продукції, у зв’язку з чим обґрунтовано задовольнив позов і стягнув основний борг.

Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми процесуального та матеріального права.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків господарських судів і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Сумиагропромбуд” залишити без задоволення, а постанову від 08.06.2005 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 14.04.2005 господарського суду Сумської області у справі № 17/111-05 без змін.