ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2005 Справа N 14/162
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. (головуючий), Панченко Н.П. (доповідач),
Плюшка І.А.
розглянувши касаційну скаргу додані до неї матеріали
Сільськогосподарського ТОВ "Нове"
на постанову від 18.10.2004 року Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі господарського суду N 14/162 Полтавської області
за позовом ЗАТ "Селена"
до Сільськогосподарського ТОВ "Нове"
про стягнення 141545,12 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача - Прохода Ю.Л. (дов. N 425 від 01.10.2004 р.),
відповідача - Ступнік С.В. (дов. N б/н від 22.03.2005 р.).
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство "Селена" у червні 2004 року
звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
"Нове" про стягнення 141545,12 грн., з яких 104775 грн. основного
боргу за поставлений товар - елітне насіння озимої пшениці, згідно
з договором N 361 від 18.09.2003 р., укладеним між сторонами у
справі, 27155 грн. штрафу та 9615,12 грн. пені.
Заявою від 30.07.2004 р. N 385 позивач в порядку ст. 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
збільшив
позовні вимоги до 155404,12 грн., з яких 104775 грн. - основний
борг, 27155 грн. - штраф, 11380,51 грн. пеня за прострочення
платежу за період з 30.09.2003 р. по 01.08.2004 р., 2664,16 грн. -
3% річних, 9429,75 грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
03.08.2004 р. у справі N 14/162 відмовлено в позові повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 18.10.2004 р. рішення господарського суду
Полтавської області від 03.08.2004 р. у справі N 14/162 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким стягнуто з сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю "Нове" на користь
закритого акціонерного товариства "Селена" 104775 грн. основного
боргу, 27155 грн. штрафу, 11380,51 грн. пені, 2664,16 грн. - 3%
річних, 9429,75 грн. інфляційних. Постанова мотивована тим, що
часткова оплата відповідачем отриманого товару в сумі 31000 грн. є
належним доказом, що підтверджує схвалення відповідачем укладення
договору N 361 від 18.09.2003 р., а отже наявності у сторін за ним
відповідних прав і обов'язків стосовно один одного.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
"Нове" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
18.10.2004 р. у справі N 14/162 та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції. Скаржник вважає, що постанову
від 18.10.2004 р. прийнято з порушенням норм процесуального та
матеріального права, зокрема, ст.ст. 32, 34, 36, 38, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 165
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 44, 161,
162 ЦК УРСР. Скаржник посилається на те, що між сторонами договір
в письмовій формі, який би містив усі суттєві умови, не було
укладено.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
міжобласним апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у
справі 18.09.2003 р. було укладено договір N 361, відповідно до
умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити
відповідачу товар - елітне насіння озимої пшениці сортів Повага у
кількості 20 тонн та Ніконія у кількості 31,910 тонн на загальну
суму 135775 грн., а відповідач - оплатити поставлену партію товару
до 30.09.2003 р.
За накладною N 19/4 від 19.09.2003 р. позивач поставив
відповідачеві повністю товар, який був прийнятий представником
відповідача (довіреність ЯЖГ N 504004 від 15.09.2003 р.) і який
був відповідачем частково оплачений в розмірі 31000 грн., а тому
сума основного боргу склала 104775 грн.
Судом апеляційної інстанції було досліджено питання щодо
наступного схвалення відповідачем укладення договору N 361 від
18.09.2003 р. і встановлено, що про факт схвалення відповідачем
зазначеного договору свідчать юридичні дії відповідача, які могли
бути здійснені лише з волі відповідача його повноважним
представником. Враховуючи вказане та те, що відповідач не виконав
свої зобов'язання по оплаті одержаного товару у строк,
встановлений договором, суд апеляційної інстанції відповідно до
умов договору та згідно з чинним законодавством правомірно
задовольнив позовні вимоги.
Отже, господарський суд апеляційної інстанції правильно
встановив обставини справи, зокрема, щодо порушення відповідачем
своїх зобов'язань за договором N 361, дав їм правильну юридичну
оцінку. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить
підстав для скасування оскаржуваної постанови від 18.10.2004 р.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних
висновків суду апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи Київським міжобласним апеляційним господарським
судом фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного,
повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Нове" на
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 18.10.2004 року у справі N 14/162 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 18.10.2004 року у справі N 14/162
господарського суду Полтавської області залишити без змін.