ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2005 Справа N 13/239-Б
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.05.2005
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Грека Б.М.- головуючого, Бур'янової С.С., Кривди Д.С., розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "Комерційний банк "Експобанк" на ухвалу
господарського суду Хмельницької області від 11.01.2005 р. у
справі N 13/239-Б господарського суду Хмельницької області за
заявою ТОВ Торговий дім "XIV" в особі ТОВ "Комерційний банк
"Експобанк", до ТОВ науково-впроваджувального центру "Агронаука"
розпорядник майна Шишкін С.В. про банкрутство (за участю
представників сторін: від кредитора - Лисяний В.В., дов. від (без
дати), N 43, від боржника - не з'явився), В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від
11.01.2005 року (суддя Матущак О.І.) затверджено реєстр вимог
кредиторів та визнано, що вимоги кредиторів до ТОВ НВЦ "Агронаука"
складають загалом суму 2584479,56 грн., з якої сума 682,36 грн.
неустойка. Суд, приймаючи оскаржувану ухвалу посилається на
ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі по
тексту - Закон).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ
"Комерційний банк "Експобанк" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу
господарського суду від 11.01.2005 року змінити та внести зміни в
реєстр вимог кредиторів ТОВ НВЦ "Агронаука", посилаючись на
невірне застосування судом норм матеріального і процесуального
права, а саме ст. 80 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 153 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 1, 34 Закону та ст. 1, 3, 12
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
У відзивах на касаційну скаргу, Хмельницька філія
АТ "Український інноваційний банк" та арбітражний керуючий
Шишкін С.В. заперечують проти доводів, викладених в ній, вважають
їх безпідставними і такими, що не відповідають фактичним
обставинам справи та нормам діючого законодавства, і тому просять
ухвалу господарського суду Хмельницької області від
11.01.2005 року по справі N 13/239-Б залишити без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду
Хмельницької області від 01.10.2004 року призначено розпорядником
майна боржника - арбітражного керуючого Шишкіна С.В., якого
зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати для
затвердження господарському суду.
Оголошення про порушення справи про банкрутство в даній
справі опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" за N 202 від
23.10.2004 року.
На адресу господарського суду у строки, визначені Законом
( 2343-12 ) (2343-12)
, надійшли відповідні вимоги кредиторів.
Згідно з положеннями ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні
кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення справи про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про
банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після
закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені
взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що
господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог
кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у попередньому
засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів,
вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не
були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За
результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій
зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та
призначається дата проведення зборів кредиторів.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно
застосував норми діючого законодавства, приймаючи оскаржувану
ухвалу.
Крім того, колегія суддів підтримує висновок місцевого
господарського суду про те, що у відповідності до ст. 31 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
розпорядником майна вірно визначена черговість
задоволення вимог, внесених до реєстру.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те,
що місцевий господарський суд на підставі встановлених фактичних
обставин та матеріалів у справі, вірно застосував норми діючого
законодавства, яке регулює спірні правовідносини, надав вірну
юридичну оцінку обставинам справи, повно їх встановив, а тому
підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної
скарги не має.
За таких обставин, ухвала господарського суду Хмельницької
області від 11.01.2005 року по справі N 13/239-Б прийнята судом у
відповідності з вимогами чинного законодавства та фактичних
обставин справи і підстав для її скасування не має.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які
викладені в постановлених по справі судових рішеннях.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5,
111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Комерційний банк "Експобанк" залишити
без задоволення.
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від
11.01.2005 р. залишити без змін.