Б26-15/52/02 Про визнання банкрутом - Текст документа

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2005 року у справі № Б26-15/52/02 (суддя Камша Н.М.) за заявою ДП „Твел” до ДНВП „Цирконій” про визнання банкрутом затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого –розпорядника майна боржника Мігульова О.В.: з 22.04.2004р. по 31.10.2004 р.- 410 грн.; з 01.11.2004р. по 31.12.2004 р.-474 грн.; з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р.- 524 грн.; з 01.04.2005 р. по 28.04.2005 р.- 580 грн.; в задоволені решти вимог, клопотання арбітражного керуючого Мігульова О.В. відхилено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, арбітражний керуючий Мігульов О.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2005 року у справі № Б26-15/52/02 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на не вірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 3-1, 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , ст.ст. 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

У відзиві на касаційну скаргу, ДНВП “Цирконій” заперечує проти доводів викладених в ній, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, і тому просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2005 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядник майна боржника Мігульов О.В. подав клопотання від 01.03.2005 р. № 01/03/05-1 про:

- затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат розпорядника майна боржника Рульова С.М.;

- затвердження розпоряднику майна Рульову С.М. додаткової винагороди у розмірі 1 124,41 грн. за кожен місяць виконання ним повноважень, що склало 23 612,61 грн.;

- затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат розпорядника майна боржника Мігульова О.В.;

- затвердження розпоряднику майна Мігульову О.В. додаткової винагороди у розмірі 1 124,41 грн. за кожен місяць виконання ним повноважень, у загальній сумі 11 244,10грн.

Господарський суд підставно зазначив, що арбітражний керуючий Рульов С.М. не звертався з клопотаннями про затвердження розміру оплати послуг, додаткової винагороди, звіту про оплату послуг та відшкодування витрат; останній не уповноважував Мігульова О.В. або комітет кредиторів від його імені подавати такі клопотання до господарського суду.

З матеріалів справи видно, що арбітражний керуючий Рульов С.М. неодноразово запрошувався у судове засідання-19.04.2005 р.,16.05.2005 р., однак у судові засідання не з'являвся без повідомлення причин неявки.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновків, що клопотання Мігульова О.В. від 01.03.2005 р. у частині, що стосується оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Рульова С.М. підлягає відхиленню.

На засіданні комітету кредиторів від 28.04.2005 року розглянуто питання про встановлення розміру оплати послуг арбітражного керуючого Мігульова О.В. і оплата послуг встановлена у розмірі 2-

х мінімальних заробітних плат за час роботи:

З 22.04.2004р. по 31.10.2004 р.- 410 грн.;

З 01.11.2004р. по 31.12.2004 р.- 474 грн.;

З 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р.- 524 грн.;

З 01.04.2005 р. по 28.04.2005 р.- 580 грн.

Рішення про розмір додаткової винагороди та про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат комітетом кредиторів не прийнято, зокрема, з посиланням на відсутність документів, які підтверджують фактичне виконання робіт.

Положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) відносять до виключної компетенції комітету кредиторів встановлення розміру оплати послуг, додаткової винагороди, затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд має повноваження приймати рішення про затвердження відповідних сум лише на підставі рішення комітету кредиторів.

Крім того, чинне законодавство про банкрутство не забороняє комітету кредиторів переглядати раніше прийняті рішення, як і не забороняє на загальних зборах кредиторів переобирати комітет кредиторів.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2005 року у справі № Б26- 15/52/02 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу розпорядника майна ДНВП “Цирконій” арбітражного керуючого Мігульова О.В. залишити без задоволення. 2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2005 р. залишити без змін.