Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Полякова Б.М.

Суддів - Ткаченко Н.Г.

Бур’янової С.С.

за участю представників: ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” –Пономарьова П. О.; ТОВ “УФК “Альфа-капітал” –Панікарської Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал”

на ухвалу господарського суду м. Києва від 22.11.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2005 р. по справі № 46/881-б за заявою ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” до ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал”

про банкрутство.

В С Т А Н О В И В :

Кредитор - ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” 17.08.2004 р. звернувся до суду із заявою до суду про банкрутство ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал” в зв’язку з її фінансовою неспроможністю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2004 р. було порушено провадження по справі № 46/881-б про банкрутство ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал”.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 22.11.2004 р. по справі № 46/881-б /суддя : Шабунін С.В./ визнано грошові вимоги ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” до боржника на суму 65650,00 грн., зобов’язано кредитора у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал”, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шандрука О.Т.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2005 р. по справі № 46/881-б /судді: Коваленко В.М., Вербицька О.В., Малетич М.М./ ухвала господарського суду м. Києва від 22.11.2004 р. залишена без змін, а апеляційна скарга ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал” без задоволення.

В касаційній скарзі боржник - ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал” просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 22.11.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2005 р., посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким припинити провадження по справі.

У відзиві на касаційну скаргу кредитор –ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” та в поясненнях до касаційної скарги розпорядник майна ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа- капітал” Шандрук О.Т., просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У Х В А Л А господарського суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що відповідно до відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно- правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;

- згідно з ч. 3 ст. 6 вищезазначеного Закону (2343-12) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом, а отже, розмір безспірних вимог до боржника визначається на день подання ініціюючим кредитором відповідної заяви про порушення справи про банкрутство, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, який був встановлений та дія на день подання ініціюючим кредитором даної заяви;

компанія “Херсонобленерго” про порушення справи про банкрутство ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал” надійшла до суду 20.08.2004 р., то в даному випадку застосовуються норми Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2003 р.” від 25.11.2004 р. (1328-15) , норми якого діяли і на 20.08.2004 р., відповідно до якого розмір мінімальної заробітної плати становив 205 грн. на місяць;

- заявлена кредитором до боржника сума 65 650 грн. перевищує встановлений ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) розмір безспірних вимог кредитора до боржника, необхідних для порушення справи про банкрутство;

- відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) До заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;

- на підтвердження безспірних вимог кредитора останнім була надана копія рішення арбітражного суду м. Києва від 29.03.2000 р. по справі № 19/149 про стягнення з ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал” на користь ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” 65 000 грн. основного боргу та 650 грн. витрат по сплаті державного мита, відповідний наказ від 29.03.2000 р. № 19/149 та платіжна вимога № 1 від 01.06.2000 р. на суму 65 650 грн. із відміткою Херсонської обласної дирекції АППБ „Аваль” про прийняття.

Також, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно зі ст. 71 ЦК України (435-15) (в редакції від 1963 р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки;

- відповідно до ст. 79 ЦК України (435-15) (в редакції від 1963 р.) перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку;

- рішення арбітражного суду м. Києва від 29.03.2000 р. по справі № 19/149 є доказом скористання кредитором - ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” правом щодо захисту порушеного права;

- отже, посилання боржника на те, що ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” пропущений строк позовної давності не відповідають вимогам закону.

Отже, господарський суд як першої так і апеляційної інстанції, дійшли до висновку, що безспірні вимоги кредитора - ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” до ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа-капітал” в сумі 65 650 грн. підтверджені відповідними доказами та належними матеріалами справи.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі –Закон (2343-12) ) справа про банкрутство порушується господарським судом при наявності всіх ознак неплатоспроможності боржника, а саме; а) грошові вимоги, повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями п. 8 ст. 7 Закону (2343-12) передбачено, що до заяви кредитора в обов’язковому порядку додаються відповідні документи. До таких документів законодавець відносить рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Вказані документи повинні з одного боку вказувати на розмір грошових вимог ініціюючого кредитора, а з іншого –на строк невиконання, отже підтверджувати неплатоспроможність боржника протягом встановленого періоду.

В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство було додано рішення суду, наказ суду та платіжну вимогу.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, кредитор ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” отримавши повернену Херсонською обласною дирекцією АППБ „Аваль” платіжну вимогу № 1 від 01.06.2000 р., не звертався до органів державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та не вчиняв інших дій по стягненню заборгованості.

Проте, одноразове звернення з вимогою про оплату заборгованості не може свідчити, що боржник неспроможний виконати грошові зобов’язання у зв’язку з відсутністю грошових засобів, оскільки в цей період можливе порушення справи про банкрутство іншим кредитором та дія мораторію на задоволення грошових вимог боржника та, як наслідок, зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

У зв’язку з чим, ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення та наказу суду органом державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство. При цьому вказані документи повинні підтверджувати неспроможність задоволення грошових вимог ініціюючого кредитора боржником протягом трьох місяців.

Колегія суддів відмічає, що вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Так, у зв’язку з введенням мораторію при порушенні справи про банкрутство зупиняється виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а також зупиняються будь- які заходи, спрямовані на забезпечення примусового виконання таких вимог (ст. 1 Закону (2343-12) ). Крім того, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 4 ст. 12 Закону (2343-12) ).

Безпідставне порушення провадження справи про банкрутство може мати негативні наслідки як для учасників цієї справи, так і для великої кількості інших кредиторів боржника.

Крім того, згідно зі ст. 71 ЦК України (435-15) (в редакції від 1963 р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Кредитор звернувся із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа- капітал” тільки 17.08.2004 р., тобто більш ніж через три роки після повернення платіжної вимоги від установи банку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу господарського суду м. Києва від 22.11.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2005 р. не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі № 46/881-б припиненню, як таке, протирічить вимогам Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 – 111- 13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Українська фінансова компанія “Альфа- капітал” задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 22.11.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2005 р. по справі № 46/881-б скасувати.

Провадження по справі № 46/881-б припинити.